Після тижнів напружених переговорів європейським лідерам вдалося переконати Дональда Трампа, що Володимир Путін не прагне миру, а отже, тиск на Росію необхідно посилювати. Проте, попри спільну мету, Вашингтон і Брюссель досі не можуть дійти згоди щодо методів, що перетворює узгодження спільної стратегії на складну дипломатичну гру.
Після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним 15 серпня, яка не принесла очікуваних результатів, європейські дипломати активізували свої зусилля. Їм вдалося донести до американського президента ідею про те, що Росія не має наміру припиняти військові дії в Україні. “Нарешті Трамп на нашому боці”, – цитує видання Politico слова одного з дипломатів ЄС. Тепер головне питання полягає в тому, як об'єднати два різні підходи для досягнення спільної мети – примусити Росію до миру.
Два підходи до припинення війни
США та ЄС мають кардинально різні погляди на те, як саме слід тиснути на Кремль. Адміністрація Трампа віддає перевагу торговельним інструментам, зокрема, митам. Як зазначається в Financial Times, Вашингтон наполягає на введенні жорстких мит у розмірі від 50% до 100% проти Китаю та Індії за закупівлю російської нафти. “Наші європейські союзники... повинні приєднатися до нас і ввести серйозні мита, які будуть скасовані в день закінчення війни”, – заявив представник Міністерства фінансів США.
Проте для Європейського Союзу такий крок є економічно та політично неможливим. ЄС, як великий торговий блок, значною мірою залежить від експорту, і введення таких високих мит суперечить його основним принципам. До того ж, Брюссель перебуває на фінальній стадії укладення масштабної торгової угоди з Індією, а економіка ЄС тісно пов'язана з китайською. “Ми не займаємося митами. Ми – торговий блок. Це наша ДНК”, – пояснює Агата Демаре, старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин.
Санкції проти енергетичного сектору
Європейський Союз, зі свого боку, робить ставку на санкції. Наразі завершується підготовка 19-го пакету санкцій, який буде спрямований проти конкретних компаній та фінансових установ у третіх країнах, що допомагають Москві обходити обмеження. У Брюсселі вважають, що такий підхід може бути не менш ефективним, ніж мита.
Водночас позиція Вашингтона може допомогти ЄС вирішити інше важливе питання – повну відмову від російських енергоносіїв. Трамп закликає Європу припинити закупівлю нафти й газу в Росії, що створює додатковий тиск на такі країни, як Угорщина та Словаччина, які досі блокують введення більш жорстких енергетичних санкцій. Міністр енергетики США Кріс Райт під час візиту до Брюсселя закликав ці країни припинити співпрацю з РФ і купувати американський скраплений газ.
Пошук компромісу
Трамп нарешті хоче чинити тиск на Росію, але тепер настає найскладніша частина – узгодження конкретних дій. Поки що Вашингтон і Брюссель продовжують “гарячі дискусії”. США наполягають на своєму, розширюючи заклик до введення мит на всіх союзників по G7. Європа ж намагається переконати американських партнерів, що санкційний тиск є більш дієвим і менш ризикованим інструментом.
Таким чином, хоча мета в обох сторін одна, шляхи її досягнення залишаються різними. Подальші переговори покажуть, чи зможуть союзники знайти компроміс, який дозволить створити єдиний фронт проти російської агресії та змусити Кремль сісти за стіл переговорів.
Читайте також: Посол США в НАТО звинуватив Індію та Китай у фінансуванні російської армії
