На тлі російських провокацій Європа обговорює закриття неба над частиною України та укладає оборонні контракти на сотні мільйонів доларів. Це може стати рішучою відповіддю на спроби Кремля випробувати рішучість НАТО та суттєво вплинути на перебіг війни.
Про це повідомляє The Telegraph.
Нова стратегія захисту
Лідери Європейського Союзу на зустрічі в Копенгагені 1 жовтня обговорили можливість створення щита протиповітряної оборони над західними областями України. Ця ініціатива є прямою реакцією на серію нещодавніх провокацій з боку Російської Федерації. За останні тижні були зафіксовані вторгнення безпілотників у повітряний простір Данії, Польщі та Румунії, а також польоти російських винищувачів над Естонією.
На Заході розглядають такий крок як демонстрацію чіткого наміру захищати свої кордони та протистояти гібридним загрозам Москви. У перспективі зона дії ППО може бути розширена аж до Києва. Експерти зазначають, що така операція не несе значних ризиків прямого зіткнення, оскільки російські повітряні атаки здебільшого здійснюються ракетами та дронами, запущеними з глибини російської території. Проте це продемонструвало б, що Європа готова йти на певний ризик, щоб дати відсіч.
Розрахунок Кремля
Аналітики вважають, що Кремль активізував свої провокації, намагаючись скористатися моментом, коли увага Сполучених Штатів, ключового члена НАТО, відвернена. Володимир Путін та його оточення припускають, що США глибоко занурені у внутрішні проблеми, зокрема заворушення в Портленді, та переорієнтовують свою оборонну стратегію на протистояння з Китаєм і захист західної півкулі.
Стратегічна мета Росії залишається незмінною – руйнування суверенної України та демонтаж НАТО. Цими провокаціями Москва намагається зрозуміти, як європейські країни реагуватимуть на прямі загрози без однозначної підтримки Вашингтона.
Зміцнення українського арсеналу
А поки політики обговорюють стратегічні рішення, оборонна промисловість працює над конкретним посиленням ЗСУ. Німецький концерн Rheinmetall отримав замовлення на виробництво артилерійських снарядів на суму близько 521 мільйона доларів (приблизно 444 мільйони євро). Контракт укладено з американською компанією Global Military Products, яка діє за дорученням уряду США.
Боєприпаси призначені для неназваної східноєвропейської країни, проте немає сумнівів, що найімовірнішим отримувачем є Україна через її гостру потребу в артилерійських снарядах. Постачання включатимуть 155-мм снаряди M107 та 105-мм снаряди M1. Виконання контракту має розпочатися у 2026 році та завершитися орієнтовно в червні 2027 року.
Таким чином, Європа демонструє готовність переходити до більш рішучих дій для захисту України та власних кордонів. Обговорення протиповітряного щита в поєднанні з багатомільйонними контрактами на боєприпаси свідчить про довгостроковий намір протистояти російській агресії. Як попередив Президент Володимир Зеленський: “Путін не чекатиме закінчення війни в Україні. Він відкриє ще якісь фронти”.
Читайте також: США хочуть купувати українські дрони: деталі історичного оборонного союзу
