Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке дозволяє українцям швидше отримувати компенсацію у разі повторних руйнувань їхнього житла. Відтепер подати нову заяву можна одразу, навіть якщо попередня ще перебуває на розгляді або вже в процесі ремонту.
Про це йдеться в телеграм-каналі "Юридична допомога "Право на захист"".
Як працює оновлена процедура?
У разі повторного пошкодження достатньо виконати кілька кроків у застосунку «Дія»:
- відкрити активну заявку в розділі «Звіт про ремонт»;
- обрати опцію «Майно було пошкоджено повторно»;
- надіслати нове повідомлення про пошкодження та подати нову заяву на компенсацію.
Далі ситуацію опрацьовує комісія: вона фіксує нові руйнування, перевіряє стан уже виконаних ремонтних робіт, робить перерахунок компенсації та закриває попередню заявку. Після цього нова — автоматично переходить у розгляд.
В Уряді наголошують, що така схема робить процес швидшим, прозорішим і зменшує бюрократичні перешкоди у критичний час, коли постраждалим мешканцям важливо отримати підтримку якнайшвидше.
Спецрахунок: що змінюється?
Перед поданням нової заяви потрібно закрити спеціальний рахунок, відкритий для попередньої компенсації. Якщо на ньому залишилися кошти, банк поверне їх до бюджету. Після подання нової заяви відкривається новий спецрахунок для нарахування повторної компенсації.
Уряд також врахував випадки, коли люди не змогли використати кошти вчасно через об’єктивні обставини — службу у ЗСУ, небезпечну ситуацію через бойові дії чи інші загрози. У таких випадках дозволено повторно звернутися за компенсацією або її залишком.
Якщо ремонт чи купівля матеріалів були зірвані через нові руйнування, пожежу, повінь або інші надзвичайні події, це буде зазначено в акті верифікації.
Чому це важливо?
"Суть змін, з першого погляду, проста, але надзвичайно важлива: держава визнає реальність постійних обстрілів і прагне не залишати людей без підтримки через формальність процедури. Тепер мешканці вкотре пошкоджених будинків можуть швидше отримати допомогу, а комісії — оперативно реагувати на випадки нових руйнувань", — зазначають експерти.
Читайте також: Державний реєстр житла для ВПО стоїть “заморожений” з 2015 року: яка причина.
