Після Гордія наставала Голодна кутя — день напередодні Водохреща.
Віра Аннусова — вчителька, дослідниця народних традицій з Біловодщини — розповіла про святковий зимовий цикл на Луганщині.
Це був суворий день посту. Не їли нічого аж до вечора. Лише дітям зранку давали снідання — не з послаблення, а з хитрості. Малим важко було витримати піст цілий день, тому їх годували, а потім вкладали спати на теплій печі.
Ближче до вечора діти злізали з печі — і починалася одна з найцікавіших традицій.
"Вибігали босими ногами на сніг і викрикували: «Іди, кутя, на покуття, узвар — на базар, а ти, дідух, нагони теплий дух, щоб покинути кожух!» І бігали по снігу. Ми так робили. А потім забігали на піч — вона тепла, ноги швидко нагрівалися", — згадує Віра Аннусова.
Це був водночас і обряд, і дитяча забава. Вибігти босоніж на мороз, прокричати закличку, пробігтися по снігу — і знову швидко назад, на теплу піч. Саме цього дня в садку спалювали частину дідуха. Казали, що так мороз не поб'є сад, а холоди швидше відступлять і наблизиться весна. А ввечері родина сідала за багатий стіл з пісних страв — м'ясного перед Водохрещем не їли, але всього іншого було багато.
Довідково: Третя кутя — голодна — готується напередодні Водохреща (Хрещення Господнього), яке вшановується 6 січня за новим календарем. Напередодні, 5 січня 2026 року, українці традиційно святкують Водохресний Святвечір і саме цього дня варять геть просту, пісну кутю — без додавання масла чи скоромних інгредієнтів — як вимогу посту. Вона має символізувати очищення, внутрішню стриманість і підготовку до великого свята Хрещення.
Як відзначали інші зимові свята — в нашому матеріалі.
