Українська контратака на південному сході послаблює наступальний потенціал Росії та свідчить про те, що ресурс України для подальшої боротьби не вичерпаний. Перемога Москви не виглядає наперед визначеною, попри затяжний характер війни.
Про це пише The Wall Street Journal, аналізуючи ситуацію на фронті після чотирьох років повномасштабного вторгнення.
Втрати й проблеми з поповненням
За оцінками дослідників, сукупні втрати російських військових сягають близько 1,2 мільйона осіб, з яких до 325 тисяч — загиблі. Це більш ніж удвічі перевищує втрати України. Хоча тривалий час Росія активно залучала добровольців завдяки значним фінансовим виплатам, нині темпи вербування вже не компенсують втрати.
“За словами західного посадовця, за останні 3 місяці Росія щомісяця вербувала від 30 000 до 35 000 солдат, але кількість загиблих або поранених була набагато більшою”, — зазначили журналісти.
Попри наявність достатньої кількості сил для підтримання поточних операцій, дефіцит особового складу, на думку аналітиків, ускладнює для Москви можливість досягнення масштабних проривів. Водночас Україна також стикається з труднощами мобілізації.
Начальник військової розвідки Фінляндії генерал-майор Пекка Турунен зауважив:
“Є деякі ознаки того, що росіяни вербують менше новобранців, але все ж вербують більше, ніж українці”.
Повільне просування
Минулого року Росії вдалося встановити контроль лише приблизно 0,8% території України. За оцінками військових розвідок кількох європейських держав, окупанти й надалі поступово просуватимуться, але ціною значних втрат.
“Російські війська просуваються в основному пішки так званими інфільтраційними групами — під артилерійським вогнем і атаками безпілотників, намагаючись вижити й чекаючи на підкріплення. Ця тактика призводить до важких російських втрат і слабкого контролю над захопленими територіями, що дає Україні можливість дати відсіч”, — йдеться в матеріалі.
Контрудар на Запоріжжі
На початку лютого з’явилися повідомлення про контратаки ЗСУ в Запорізькій області, де останніми місяцями ініціатива була на боці ворога. За словами військових, українські сили скористалися проблемами зі зв’язком у росіян після того, як компанія SpaceX, що належить Ілону Маску, відключила систему Starlink для підрозділів РФ в Україні.
Українські офіцери пояснюють, що мета операцій полягає не стільки у звільненні територій, скільки в завданні удару по вразливих ділянках оборони противника та спробах змусити перекидати резерви з інших напрямків.
Боротьба безпілотників
Упродовж 2025 року Росія нарощувала перевагу в безпілотниках середньої дальності, які суттєво ускладнювали українську логістику та впливали на позиції на передовій. Крім того, дрони модернізували, оснащуючи їх нелегально отриманими терміналами Starlink, що збільшувало дальність дії та допомагало обходити українські РЕБи.
Однак після відключення Starlink ця перевага була частково обмежена. ЗСУ зафіксували помітне зменшення кількості ударів безпілотників, тоді як Росія намагається знайти альтернативні рішення.
Тиск на нафтові доходи
Нафта залишається ключовим джерелом фінансування російської військової кампанії та основним об’єктом санкційного тиску. Нові обмеження Заходу, затримання танкерів так званого “тіньового флоту”, а також тиск із боку президента США Дональда Трампа на Індію щодо скорочення закупівель призвели до падіння ціни на російську нафту Urals.
“Раніше здавалося, що економіка непереможна, доходи й ВВП зростають. Зараз це вже не так”, — розповів науковий співробітник Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки Яніс Клюге.
Читайте також: 12 років війни: що говорять військові та експерти про майбутнє України та мир.
