"На законодавчому рівні" в Луганській області закріпили функціонування пересувних аптечних пунктів.
Про це повідомляє Луганська обласна державна адміністрація.
"Замість відбудови мережі стаціонарних аптечних пунктів або ФАПів, зруйнованих при штурмі населених пунктів Луганщини, окупанти змушують місцевих жителів користуватися пересувним сервісом, який приїжджатиме приблизно один раз на місяць", - розповіли в ОВА.
Мобільні аптечні пункти з'являться з 1 вересня 2026 року. Одна така аптека зможе обслуговувати до 50 населених пунктів за затвердженим графіком.
Стан медицини на ТОТ
Відсутність кваліфікованих лікарів, прострочені медикаменти та дискримінація за паспортами — такою стала реальність медичної допомоги на окупованих територіях Луганської та Донецької областей. Жителі регіону змушені їхати на лікування до Росії, де їх чекають сумнівні операції та крематорії замість лікарень.
Якщо доступ до лікарів є проблемою, то ситуація з ліками — справжня катастрофа. Правозахисниця Віра Ястребова виявила, що в аптечній мережі окупованих територій системно реалізуються прострочені препарати з Росії.
"Я попросила показати мені ті ліки, які купили на ТОТ, і коли подивилася на фото, просто не повірила. Препарати лежали гамузом у звичайному кульку, а блістери — без коробок, без інструкцій, без жодної інформації. На багатьох навіть не було видно терміну придатності. Спочатку я подумала, що це якась помилка, але потім уже інші джерела підтвердили: це прострочені ліки, які завозять із Росії й спокійно продають через місцеві аптеки", — розповідає правозахисниця.
Паралельно процвітає чорний ринок медикаментів.
"А ще там існує чорний ринок ліків. І він реально працює. Дуже великий попит на препарати від ВІЛ/СНІДу — настільки, що люди викладають оголошення в соцмережах: мовляв, Вася помер, залишилася пачка таблеток, кому треба — пишіть у приват. Це виглядає дико, але так і є: життєво важливими ліками торгують просто з рук, без контролю, без розуміння, чи вони придатні, чи взагалі безпечні", — описує Віра Ястребова реалії ринку медикаментів.
Українські ліки, навіть найпростіші препарати типу анальгіну, на окупованих територіях коштують як золото. Проте їхня доставка через лінію фронту надзвичайно ускладнена і ризикована.
Читайте також: Окупаційна “влада” Луганщини ускладнює працевлаштування через медичні довідки.
