~~Сьогодні, по закінченню мітингу на луганському майдані, я, зі своїм побратимом , зайшов випити кави та поспілкуватися в більш-менш затишній атмосфері щодо подальших наших дій.
Спокійний перебіг подій і таку ж бесіду перервала поява чотирьох юнаків рокіів 20 -22. Хлопці зайняли столик поруч з нами і почали жваво обговорювали останні події в Україні.
Не пройшло і п"яти хвилин, як в кав"ярню завалилися троє напівтверезих "народних дружинників",яких міська влада мобілізувала на охорону громадського порядку . Ці істоти, замовши собі по 150 на одного присутнього,почали хизуватися один перед одним високим званням "тітушки".
Не знайшовши порозуміння у власному тісному колі ,один з представників цієї субкультури , вирішив з"ясувати стосунки і спірні моменти сьогодення з присутніми. Підійшовши до столу, де сіділи юнаки ,"народний дружинник" почав свій діалог з кількості років проведенних у місцях ув"язнення. Мені, як людині. яка виросла у буремних 90-х, цікаво було спостерігати за реакцією молодого покоління ,яке далеке, в силу свого віку та виховання, від специфічних манер спілування того часу.
Те ,що я почув від молоді,приємно вразило.Вони згрупувалися і кваліфіковано пояснили нахабам, що зараз не 90-і і звання тітушки скоріше ганьбить Донбас , ніж працює на його позитивний імдж. Ми з побратимом тримали на поготові стільці щоби у певний момент використати їх , як заспокійливий аргумент в дискусії обох сторін.
-Луганськ-це європейське місто , де не місце таким уродам,-чітко відрізав молодик "народному дружиннику"
Цікаво те, що "дружинники" не наважилися напасти на молодь. Відсунувши важкі стільці,якими ми хотіли випустити пару з охоронців громадського порядку , запросили до себе молодиків.
-Не лячно?.-питаю
-А чого їх лякатися . Це заробітчани-сміття.
-Звідки самі?
-Маріуполь. Ультраси "Іллічівця"
-Як у вас? Важко?
-Важко,-відповідають,-але ми хочемо змін.
Хочемо змін. Це вам не "Українські фронти" і сміття -тітушки .Це молодь Донбасу, а Донбас ніхто не ставив на коліна. Прогавили ви момент . Російськомовна нарвана молодь скандує на стадіонах Донбасу " Слава Україні" і люто ненавидить тітушок, бажаючи при цьому змін. Зміни відбудуться .
Їх не зупинити , як не зупинити прихід весни після холодних лютневих морозів. Криголам пішов і цей процес незворотній.
Дмитро Снєгирьов
