Я вже зазначав раніше про неможливість сприймати та коментувати всерйоз відверту маячню і демагогію, до якої час від часу вдається Путін. Зокрема, вчора на Петербурзькому міжнародному економічному форумі він вчергове повторив одне зі своїх улюблених «одкровень»: що, начебто, «росіяни та українці – це один народ, один етнос». І що б не відбувалося, «Україна та Росія, так чи інакше, приречені на спільне майбутнє».
Тож марно доводити, що такі зазіхання на українську ідентичність та самобутність не мають нічого спільного ні з історичною правдою, ні з сучасним станом речей та об’єктивною реальністю. Що говорити про спільну історію, культуру та духовне коріння народу, який витворив правову систему «Руської правди» (і жив за нею пів тисячоліття у XI-XVI ст.) та одну з перших в Європі демократичних держав і конституцій – козацьку республіку (Гетьманщину) XVII-XVIII ст. і конституцію Пилипа Орлика, з одного боку, та народу-спадкоємця західного улусу Золотої Орди, деспотії Московського царства Івана Грозного та тиранії Російської імперії Петра І, з іншого, є повним абсурдом та фальсифікацією. Що між нинішніми українцями, кращі з яких пожертвували своїм життям на Майдані чи на фронті у боротьбі за незалежність і європейське майбутнє своєї країни, та росіянами, які ностальгують за імперією, вітають путінський авторитаризм та мріють про реванш, розвертається дедалі більша цивілізаційна – ціннісна і ментальна – прірва.
Не даремно, шокове враження Ангели Меркель від першої "кризової" розмови з Путіним понад рік тому, яким вона поділилася з Бараком Обамою, було "Путін живе в іншому світі", що має мало спільного з реальністю.
Справжня проблема у тому, що в світі фантазій та паралельній реальності перебуває більшість російського суспільства. Путінська Росія очевидно хвора на «Веймарський синдром» – звинувачує у своїх проблемах усіх інших і пробує «піднявшись з колін» залякати світ та взяти реванш, зокрема військовий. Замість того, щоб спрямувати свою національну енергію на внутрішній розвиток і процвітання. Так само, як колись гітлерівська Німеччина.
Переконаний, що хворий на шовінізм та неадекватне сприйняття світу народ небезпечний і для оточуючих, і для самого себе. На жаль, часто, як свідчить історія, для свого лікування він потребує повторної поразки. Росія невідворотно програє у другій «холодній війні», яку сама накликає на себе.
Я невтомно наголошуватиму: як і у випадку з гітлерівською Німеччиною, досягнення миру і стабільності в Європі та демократична трансформація пост-путінської Росії вимагатиме рішучості й витримки, наявності духу і волі, подолання страху і зневіри як від нас, українців, так і від усього цивілізованого світу. Разом ми переможемо це новітнє варварство!
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії
