Тим часом африканська Ангола підписує з Європейським Союзом Угоду про співпрацю.
Політичні спекуляції навколо входження України до Зони вільної торгівлі СНД різко активізувався після обрання Володимира Путіна Президентом Росії у березні 2012 року.
Багато шуму, багато спекуляцій, маса незрозумілих цифр та доказів, і усе – на фоні міжнародної ізоляції української влади, яку відверто не хочуть бачити ні в Брюсселі, ні у Вашингтоні. А це добре ускладнює маневри Києва на міжнародній арені. Щоб розблокувати ситуацію, Віктор Янукович запрошував до себе досвідчених переговірників - то Богдана Гаврилишина, Генрі Кіссінджера. Відомі люди, але ж не урядовці.
Хто ще веде діалог із Банковою – так це Москва. Але й вона робить це із демонстративною зневагою до чинного Президента України Віктора Януковича, в якого немає довірливих відносин з Володимиром Путіним. Останній візит російського президента до Криму – пряме тому підтвердження.
Отже, завдяки незграбним, непродуманим діям української олігархічної влади, яка безбожно шматує Україну, усі ми опинилися перед реальною загрозою масштабного геополітичного сповзання на Схід – до міцних обійм нині авторитарної Росії. Ми усі чуємо суперечливі заяви про те, що створення ЗВТ з країнами СНД не зашкодить нашій європейській інтеграції, іншими словами не стане на заваді підписання масштабної Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яка також передбачає створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
Про переваги та недоліки ЗВТ з Європою я вже неодноразово висловлювався. Зараз акцентую увагу на іншому. Вибіркове застосування правосуддя стало набагато сильнішим гальмом на шляху України до Європи, ніж розмови про створення зони вільної торгівлі з СНД.
Я маю на увазі геополітику, якою керується російське керівництво, затягуючи нас до зони вільної торгівлі з країнами СНД. Сьогодні немає сумнівів у тому, що Верховною Радою України восени цього роки, якраз напередодні парламентських виборів, ухвалить законопроект про ратифікацію Договору про Зону вільної торгівлі СНД, внесений Президентом України 24 липня цього року.
І саме це стане першим кроком на шляху нашого вступу України до Євроазійського Союзу – геополітичного проекту Володимира Путіна, покликаного зібрати пострадянські землі у новий інтеграційний блок.
Радикальна партія, виступаючи за розширення ринків збуту для української продукції, в тому числі на ринках СНД, виступає категорично проти створення нового Радянського Союзу зі столицею у Москві.
P.S. До речі, анекдотична ситуація. Саме 24 липня 2012 року Ангола підписала з Європейським Союзом Угоду про співпрацю, яка відкрила для цієї далекої від вищих демократичних стандартів країни нові можливості співпраці з Євросоюзом у політичній, економічній і навіть безпековій сферах.
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
