Насправді всі серйозні речі відбуваються чи вирішуються під час застілля :)
Патрульні поліцейські та поліцейські Лисичанська зустрілись із представниками ромської громади міста за чашечкою запашної кави. Діалог та смакування відбулись за ініціативи ГО «Фонд громад «Знання і справедливість», в рамках реалізації проекту «Місто в безпеці» і були приурочені сумній річниці, в День Калітрашу, 2 серпня, коли у всьому світі згадують жертв голокосту ромів.
Офіційна інформація про неофіційний захід :): учасники обговорили діяльність поліції та важливі питання безпеки в місті та можливості співпраці для створення безпечного середовища в громаді, в т.ч. – враховуючи специфіку ромської культури. Під час зустрічі поліцейські відповіли на питання та розповіли про повноваження поліції (патрульних і міського відділу, які різняться). Були продемонстровані алгоритми поведінки громадян при порушеннях порядку, спокою та добросусідства; поліцейські розповіли на те, як варто реагувати на підозрілих людей біля свого помешкання, як поводитись щоб уникнути крадіжки, розповіли як повинна будуватись взаємодія з поліцією, яка покращить ситуацію з безпекою для самих людей та громади Лисичанська. Особливу увагу було привернуто до недопустимості сімейного знущання та насильства в домашніх умовах. Поліцейські наголосили, що у випадках сімейного насильства варто звертатись у поліцію за номером 102, сектор ювенальної превенції чи службу у справах дітей (якщо причетні діти) або ж повідомити свого дільничного.
А якщо неофіційно, то відбулась невимушена щира розмова між людьми, які мешкають у Лисичанську і яких турбуються про те, щоб їх діти не виростали і не відчували страхів, виховувались у безпечному середовищі.
Роми можуть навчитись представляти та захищати свої права та інтереси офіційно і на представницьких рівнях влади
Сказати б, що бесіда оминала «гострі» кути, було б неправдою. Почасти діалог перетворювався в дискусію, яка загрожувала перерости у звинувачення.. Проте доброзичлива атмосфера, як і бажання порозумітись, сприяли тому, що люди слухали і почули одні одних.
Ми хочемо щоб страх не панував над нами - щирий ром Василь Дроменко
Щирий за походженням ром Василь Дроменко розповів вражаючу історію про пригоду на дорозі, яка демонструвала ставлення колишніх міліціонерів до ромів, завдяки якому, останні ставали злочинцями, які тільки їх зупиняли «гаїшники»: «Ворожнеча міліціонерів породила у ромів страх. Наші люди часто неосвічені, не мають документів. Вони, і особливо – переселенці з окупованих територій, не вміють звертатись до органів соціального захисту. Ми живемо в Лисичанську вже кількома поколіннями і нам нема куди йти. Бо ми теж – люди, і ми - частина України. Час проводити навчання порозуміння та толерантності і для нас, і для поліції, для всіх. Бо не тільки влада, але й ми маємо думати, що молодь робить по вечорам. Бо це ж наше майбутнє. І я не хочу щоб мій син, якого я привів на зустріч, виростав країні, де до ромів ставляться вороже».
Слухати і чути - основа порозуміння, співпраці, громадської безпеки та соціальної згуртованості спільнот у Лисичанську
Звичайно страх до незнайомців (ксенофобія) і неоднакові можливості реалізації прав (дискримінація) різноманітних груп в Україні виникла не сьогодні, однак, прояви її неприємно вражають і насторожують. Так, 24 червня, на околиці Львова молодики у масках напали на лісову ромську стоянку. Внаслідок атаки було вбито 24-річного закарпатця Давида Папа, якому було завдано 15 ножових поранень. Ще четверо ромів дістали травми, зокрема 10-річний хлопчик. Нападників затримали по гарячих слідах, і ними виявилися місцеві жителі 2000-2002 років народження, а також 20-річний ватажок. Ця трагедія, що стала черговою ланкою у низці погромів і нападів на ромів (Одеська область, Київ, Львів, Харківщина) привернула увагу не лише правозахисників і громадських активістів, які вже давно б’ють на сполох, а й поліції.
Служити й захищати - патрульні поліцейські Луганщини проти ксенофобії та дискримінації
Тому відрадно було чути від присутніх на зібранні про те, що кричущі випадки нападів, погромів і навіть вбивства на національному грунті – недопустимі в Лисичанську, місті - де мирно проживають люди сотні національностей та різноманітних культур.
Міжнародний фонд «Відродження» особливу увагу приділяє питанню соціальної згуртованості, адже ворожнеча та національно-расові упередження ще проявляються в українському суспільстві. «Скорочується дистанція між емоцією та каменюкою: в багатьох суспільних групах толерують насильство. Й от уже громадський активіст може кинути каменюку, замість того, щоби працювати зі стейкхолдерами, як це мало би бути. І такі ідеї може підтримати молодь. Очевидно, що на озлобленості певних прошарків населення й апатичності та патерналізмі інших у майбутньому зіграють політики. Це – виклик»,– стверджує Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
Роми - частина України
Очевидно, в різних регіонах країни приблизно однакові базові проблеми ромів: це їх окремішність аж до громадської ізоляції від інших спільнот місць проживання, погані освіта та жахливі умови життя, злиденність та проблемне здоров’я. Проте відсутність представництва ромів в органах державної та комунальної влад, стереотипи побутового расизму та відсутність гідного захисту від правоохоронців закріплюють зневіру щодо унеможливлення дискримінації щодо ромів, знищення бар’єрів між ними та іншими громадянами країни.
То чи дивно, що згідно останнього соціологічного опитування (березень 2018 р.) роми теж демонструють значне негативне ставлення до тих чи інших інституцій в країні, зокрема, і до поліції: результати опитувань показали, що у 73 % відповідей роми зазначили, що їхні права не дотримуються саме з боку поліцейських. На другому місці за утиском прав ромів стоять громадяни (43,7 %), а понад 11% 11% опитаних вважають, що у них нема жодних способів захистити свої права.
Джерело: http://legalspace.org/ua/napryamki/posilennya-romskikh-gromad/item/10680-dotrymannia-prav-romiv-v-ukraini-shcho-zminylosia-za-ostanni-5-rokiv
Вочевидь не тільки кава, але й атмосфера заходу дозволила учасникам прийти до думки, що враховуючи, що довіри до влади серед ромської громади дуже мало, а справедливості у судах та інших державних інстанціях їм вдається добитися набагато рідше, ніж іншим етносам в Україні, слід посилити правову допомогу ромам та іншим вразливим групам людей, готувати серед них параюристів та лідерів громад.
У свою чергу очільниця ГО «Міст 3.10» Ірина Сельницька (Ирина Сельницкая), зауважила, що проблема стосується не лише представників вразливих груп, а й української молоді перш за все: «Що ми робимо не так, що у нас в Україні така нетерпимість та ворожнеча? Можливо грантові проекти, які реалізовуються в Україні, не зовсім ефективно реалізуються? Адже в школі переслідування і жорстоке ставлення ледь не тотальне. Значить ми не зуміли протиставити булінгу у шкільному середовищі іншу систему поглядів та поведінки. Нам вже потрібно працювати в тому числі і з ромськими дітьми, щоб нове покоління було більш ефективнішим та щасливішим в національному співжитті. Щодо ромів, маємо працювати не окремо, а спільними заходами, консолідуючись навколо загальнолюдських цінностей. Через культурні заходи, співучасть у використанні культурних надбань маємо рухатись до ромів і підтримувати їх кроки назустріч нам. Це має бути взаємний поступ. І молоді – перш за все», – впевнена громадська активістка.
Розвиваючи творчість, можемо покращувати цінності - вважає Ірина Сельницька із ГО "Міст 3.10"
Офіцер Лисичанського відділу поліції Сергій Бондаренко (Поліція Лисичанська) підкреслив, що правоохоронці готові співпрацювати із тими громадськими організаціями, які зміцнюють довіру серед громад міста, розвивають майданчики комунікації поліції та людей, здатні вибудовувати конструктивний діалог влади і громад, що може стати альтернативою популізму і вибудує шлях до порозуміння та безпеки в Лисичанську.
Поліція жорстко реагуватиме на порушення закону незалежно від того, членами яких організацій чи етнічних груп є порушники.
В умовах, коли в Україні в різних регіонах посилилась «мова ворожнечі» та напади щодо на фоні пасивної бездіяльності влади, громадськість має чітко окреслити свою позицію щодо ксенофобії. «В Україні шаліють «непримиренні». Радикалізація міжетнічних стосунків – це наслідок нетерпимості, яка проповідується партійцями та медіа. Але смерті приводять до більших смертей. Це треба розуміти і зупинитися. Досить загравати з дурнуватими. Бо це загрожує всім, і державі зокрема»,- переконаний експерт проекту, PhD Павло Федик (Pavlo Fedyk). На його думку, роми теж мають подбати про власну безпеку та налагодження діалогу: «Ми маємо сприяти громадській самоорганізації ромів. Це і розвиток громадської самоактивності, це відкриття культурних надбань ромів, розвій внутрішньої демократизації. Треба допомогти ромам оволодіти інструментами адвокування, діалогу та комунікації, в тому числі в ЗМІ і соцмережах. Роми мають знати як використовувати ці особливі компетенції при спілкуванні із міською владою чи правоохоронцями. Тому, менше скаржитись, а краще - самоорганізовуватись. Частина громадських активістів міста планує сприяти створенню офіційної самоорганізації ромів Лисичанська, всередині якої зможуть долатись конфлікти та відокремленість ромів, і яка спроможна буде до гідного діалогу з владою», – запропонував він (ІнфоЛис (майданчик громадських ініціатив Лисичанська).
Громади, місцева влада і поліція співпрацюватимуть задля громадської та громадянської безпеки - вважає Павло Федик
Легалізація ромських спільнот, правова допомога і просвіта мають стати успішними кроками доступу ромів до сучасних ресурсів, руйнувати стереотипи та ізоляцію, заохочувати та активізувати ромів до свого розвитку та розвитку територій, на яких вони проживають. Павло Федик закликав не до засудження, а до пошуку можливих інструментів використання звичаєвого права, бо переконаний, що підняття освітнього рівня та забезпечення кращого доступу до медичних послуг стане непереборною умовою знищення гендерної та соціальної нерівності серед ромів. Самоорганізація та активізація участі ромів у виборах, в т.ч. – через їх обрання на виборні посади і використання права голосу, мають стати методом змін для ромських громад, інструментом профілактики злочинів на ґрунті ненависті та расизмом», – вважає він.
Патрульні поліцейські Анна Попова і Микола Кононов - прихильники «Сommunity Policing» (поліцейської діяльності, орієнтованої на громаду)
Часто, в таких містах як Лисичанськ діє принцип кумівства, — розповів заступник начальника Управління патрульної поліції Луганської області (Патрульна поліція Луганської області) капітан поліції Микола Кононов (Nikolas Kononov). — Проте, якщо ми хочемо наводити порядок, а зробити це можна тільки тоді, коли ставитися до всіх однаково. Патрульні віддані своїй Присязі, зобов’язані бути нейтральними, тобто однаково, рівно та неупереджено ставитись до партійних уподобань і толерантними, що передбачає поваго і неконфліктне ставлення до людей незалежно від їх соціально-історичних, релігійних, етнічних традицій і звичаїв. Будь-які прояви іншої поведінки поліцейський неможливі, бо ми працюємо над цим, а служба моніторингу відслідковує будь-які відхилення поведінки патрульних від цих принципів. Капітан Кононов (Nikolas Kononov) закликав ромів та громадських активістів міста до розвитку діючого майданчику комунікацій між поліцією та громадами міста, зосередившись на створенні інструментів оперативного обміну інформацією про будь-які прояви ксенофобії та нетерпимості. Будь-яка особа, яка вчинила кримінальне правопорушення має нести відповідальність незалежно від кольору шкіри, очей чи волосся.
В ході зустрічі прийняв участь представник Лисичанської міської ради – Дмитро Зайцев, відповідальний секретар комісії по контролю за виконанням Міської програми профілактики злочинності на 2018-2020 роки, завданням якої підвищення рівня довіри населення до правоохоронних органів, взаємодія з населенням на засадах партнерства.
Неформальна зустріч не була схожа на офіційні реакції-зустрічі поліцейського керівництва із лідерами ромських спільнот, що масово відбулись після погромів, неодноразово «пропущених» правоохоронцями. В результаті таких зібрань проголошувалось, що одна (етнічна) спільнота буде поводити себе чемно і не провокуватиме своєю поведінкою до розпалювання ворожого ставлення від сусідських громад, а інша (професійна) – не менш чемно не допускатиме до «будь-яких проявів насилля чи нетерпимості з боку екстремістсько налаштованих елементів» і проведе «широкомасштабну превентивну кампанію для захисту» цих етнічних спільнот у різних регіонах України.
Спільні зусилля та порозуміння проти злочинності і страху
Не заперечуючи важливість таких діалогів та висновків із зустрічей, громадська спільнота учасників зустрічей усвідомлює, що причини «непорозумінь» слід виявляти та вирішувати недекларативними, а культурними, соціальними та економічними змінами. Тому під час смакування кави було окреслено найближчі напрямні спільної тактичної діяльності громадського сектору (Натали Хейдер, Ирина Сельницкая Наталья Будник Инициативная группа Лисичанска "ПУТЬ СОДЕЙСТВИЯ" Фонд громад "ЗНАННЯ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ" - CFK&J Yury Bondarenko) в сфері залучення ромської спільноти до питань безпеки в місті:
Місту потрібна взаємодія та координація зусиль громадських активістів, небайдужих мешканців, лідерів громадської думки
-
Продовження надання волонтерської допомоги та проведення спільних, в т.ч. – культурних заходів із ромами.
-
Організацію навчання та сприяння в створенні громадської організації ромів Лисичанська.
-
Проведення заходів з просвіти та профілактики інфекційних вірусних захворювань, в першу чергу – гепатиту С та В.
-
За умови підтримки дружніх ГО - організувати серед ромів діагностику захворювання на гепатит С.
-
Покращення правової допомоги і підготовку параюристів серед вразливих спільнот міста.
-
Проведення спільних навчань для вразливих груп і поліцейських задля покращення знань слухачів у сфері гендерних питань та проблем, з якими стикаються народності меншин.
-
Проведення навчання для вразливих груп мешканців Лисичанська задля участі в інтерактивному комунікаційному майданчику (сайті), присвяченому питанням безпеки в місті.
-
Навчання поліцейських з метою розвитку потенціалу співробітників поліції, які працюють у ромських та змішаних громадах, а саме - оволодіння ними методами охорони правопорядку із забезпечення справедливості та уваги до потреб тих людей, яким служить поліція, застосуванням практичних заходів, що відповідають стандартам у сфері прав людини.
День пам’яті жертв голокосту ромів відзначається у всьому світі з 1996 року. 2 серпня 1944 року в нацистському таборі смерті Освенцим (Аушвіц- Біркенау) в газових камерах були вбиті 2897 ромів. Це був останній «захід» з винищення цілого ромського народу відповідно до нацистської расової теорії. Загалом з 23 тисяч ромів, привезених до Освенциму з 14 країн світу, загинули понад 20 тис. Проте досі достеменно невідома загальна кількість загиблих у Калітраш (так ромською мовою зветься геноцид проти ромів). Причина у тому, що нацисти не вели обліку розстріляних, повішаних, утоплених, замордованих, померлих від голоду. Утім, неспростовним фактом є те, що нацисти винищили понад 90% ромського населення Європи. В Україні окупанти знищили до 100 тисяч ромів.
Проект «Місто у безпеці: співпраця для виявлення та вирішення питань безпеки Лисичанська» (Лисичанськ: razom до безпечного міста) виконується ГО “Фонд громад “Знання і справедливість” (Фонд громад “Знання і справедливість”) в рамках програмної ініціативи: «Права людини та правосуддя» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» (Міжнародний фонд “Відродження”).
Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.
