Від автора: сам придумав і сам здійсним цей інтерв’ю-діалог. Чому? Можливо й тому, що вже «заграла» місцева, а в Україні - громадська тяга до «нори», закритої громадської спільноти акціонерів-засновників, дістало це можливо природне, але дивне, бажання українців жити за височенними парканами і міцними засовами, які сьогодні насправді лише створюють ілюзію безпеки. Так і з'явилася друкована версія діалогів, бесід із людьми, яким все більш небайдужим стає життя в їх містах, що змінюються поволеньки. Тому із бажання передати наше розумінням такого б, начебто очевидного, факту про те, що відкритість та доступність громадської спільноти є джерелом, умовою та наснагою її розвою, - вдумливого Вам читання!
Спільний діалог-інтерв’ю з громадськими активістами ініціатив в сфері безпеки громад, координаторами руху «Луганщина: спільно до безпеки» - Павлом Федиком, Іриною Сельницькою, Наталією Хейдер, Наталією Будник, Євгеном Ільченком, Олексієм Горленком, Іваном Сікорою.
– Під час недавнього засідання громадських активістів із розгляду питань громадської безпеки, Ви представили власні здобутки та досвід реалізації проектів в сфері безпеки громад та міст Лисичанська, Рубіжного та Сєвєродонецька. А чому і як Ваші організації взялись за цю тематику?
Ірина Сельницька, керівниця ГО «Міст 3.10»: Безпека – особливо актуальна для жителів регіонів, які примикають до зони бойових дій на Сході України. Досягти почуття безпеки можна тільки спільними зусиллями громад, місцевої влади, поліції та представників бізнесу.
Тому одним із напрямків діяльності «безпекових» ініціатив, і вже фактично – руху в сфері безпеки, який почав розвиватись у цьому році стали проекти «Місто в безпеці» та «Співпраця безпеці Лисичанська»», які, у співпраці кількох громадських організацій, ми розвиваємо в місті та регіоні. Координація дозволила зійтись інтересам різних сторін Community Policing: громадських активістів, депутатів та працівників місцевих рад, поліцейських підрозділів та донорських організацій (в даному випадку – Міжнародного фонду «Відродження» та Програми розвитку ООН). Відрадно, що поліція, якій не вистачає матеріально-технічного оснащення (до речі, це притаманно не тільки вітчизняній поліції, але й поліціянтам з інших країн), проявляє прикладну активність у нашій спільній діяльності і відкрито висловлює зацікавленість у співпраці.
Ірина Сельницька на спільному заході із офіцером патрульної поліції Станіславом Стіхеєвим
Іван Сікора, експерт Фундації “Відкрите суспільство”, Центр громадського представництва Sikora HUB: Ми працюємо з громадами, органами місцевого самоврядування. І коли знайшли достатню кількість активістів та ініціатив в Лисичанську, почали вибудовувати для них «дорожню карту» – певну стратегію Концепції безпеки, розписану по кроках. Якщо її взяти та передати іншим громадам, трохи «обточивши» під їх умови, – вона працюватиме і там.
Консультант із питань бюджетної і антикорупційної політики, експерт фундації "Відкрите суспільство" Іван Сікора: «Перш за все треба змінювати процедури підготовки таких документів»
Євген Ільченко, керівник ГО «ЛООС»: Важливо донесли результати наших досліджень стану безпеки міст та інформацію про модель Community Policing до мешканців, проводячи засідання з громадським активом, представниками органів самоорганізації населення, за участю не тільки поліцейських офіцерів, але й місцевих депутатів та керівників ОМС.
Часто до наших комунікаційних майданчиків з питань безпеки чи поширених з цієї тематики постів в соціальній мережі долучаються так звані «міські божевільні», тобто люди, які постійно щось критикують. З ними комунікувати непросто, але потрібно, бо ж вони є тестувальниками як реформ, так і самої правоохоронної системи, хоча почасти їхня галаслива реакція деколи виглядає агресивною. Але ми їм дякуємо за критику і, спільно з правоохоронцями виправляємо помилки чи недопрацювання.
«Громадяни мають право знати свої повноваження, щоб ефективно контролювати владу» – голова ГО «ЛООС», координатор руху «Сильні громади» в Рубіжному Євген Ільченко
Павло Федик, координатор Ради експертів ГО «Фонд громад «Знання і справедливість», експерт: Важливо, що програмні документи в сфері безпеки міст чи території узгоджувались із громадами, щоб про плановані місцевою радою заходи в сфері безпеки було відомо людям. Активність людей потрібна і для узгодження комунальних стратегій в сфері безпеки, які в свою чергу мали б стати основою для створення Стратегій розвитку міст. Тому співпраця із місцевими радами має вестись в русі втілення в життя узгоджених, а не «закритих», придуманих тільки професіоналами, заходів в сфері безпеки. Очевидно, що отримавши зворотну реакцію від городян, реалізація заходів , після затвердження їх рішеннями місцевих рад, буде набагато ефективнішою.
Павло Федик про засади і заходи проекту «Місто в безпеці: спільно!»
– Якою Ви бачите «дорожню карту» безпеки для ваших громад?
Павло Федик: В Лисичанську ми б хотіли удосконалити існуючу систему організації відеоспостереження. Для цього варто спільно відпрацювати мапу встановлення камер спільно з громадами – з поліцейськими, посадовцями, активістами, мамусями та бабусями, діти і внуки яких ходять до дитсадків та шкіл. Крім того, ми ініціюємо обладнання проблемних переходів поблизу освітніх закладів міста не тільки відповідними дорожніми знаками, але й встановлення там «лежачих поліцейських» чи пандусів. Ідеально, коли б такі місця теж були б перекриті відеонаглядом.
Це наші луганські патрульні!
Ірина Сельницька: Необхідно, щоб кожен мешканець міста міг спостерігати відео з «комунальних» камер на сайті міської ради. Бо як ми бачимо, і поліція інших регіонів країни, це підтверджує, що громадяни, побачивши на відео порушення правопорядку, частіше повідомляли про нього поліцію, і превенція - діє. Але, звісно, поліція також повинна мати доступ до міських відеокамер, відео з яких мало б зберігатись щонайменше протягом місяця (а за запитом правоохоронців – і довше).
На світлині у центрі (із Різдвяною зіркою) Олексій Горленко, який змінює містян завдяки культурним заходам. У січні 2019 року Олексій організовує видовищну Вертепну ходу в Лисичанську, кількість учасників якої сягне рекорду для Східного Донбасу.
Олексій Горленко, координатор руху СбЛ - «Безпечна громада»: Ми плануємо ще й на в’їздах до міста встановити банери та великі плакати на кшталт: «Увага, у місті працює програма «Безпечна громада!» із зображенням відеокамери та оснастити двори наших будинків і кварталів табличкою за написом: «Тут діє сусідська варта». Це також спрацьовуватиме на попередження порушень законів.
На світлині (зліва-направо): обговорення планів та рішень громадських ініціатив в сфері безпеки під час робочої зустрічі-тренінгу координаторів руху «Лисичанськ: спільно до безпеки», який сьогодні перетворюється з міського в регіональний: Наталя Хейдер, Павло Федик, Наталя Будник
Наталя Будник, координатор руху СбЛ - «Безпечна громада»: Важливою складовою ініціатив та заходів в сфері безпеки громад міст є забезпечення принципу партисипативності – залучення активних городян до забезпечення безпеки. Бо громадський порядок – це турбота самої громади. Наша адвокація до місцевої влади не проходить даремно – все частіше ми чуємо з уст міських чиновників, щось на кшталт: «Завдяки проекту ми краще зрозуміли на що варто звертати увагу під час підготовки, виконання та звітування «безпекових» комунальних програм та налагодили більш конструктивну співпрацю з громадськими активістами, поліцейськими підрозділами та місцевою владою, залучаючи підприємницьке середовище до Community Policing в наших містах».
– І поліції…
Ледь не хором, всі учасники: Повірите, що в першу чергу – громади!
Павло Федик: Наші дослідження демонструють залишки того стану, завдяки якому сьогоднішня поліція, як і колишня міліція, ще працює на «показники» розкриття злочинів, і не дуже зацікавлена у забезпеченні належної безпеки – премії правоохоронцям виплачують за викритих злочинців, а не за попереджені злочини та правопорушення.
Підсумкова прес-конференція проекту і початок нового етапу співпраці в сфері СР: зліва-направо – Павло Федик, капітан поліції Сергій Бондаренко (Лисичанський МВ), Ірина Сельницька, капітан поліції Микола Кононов (Патрульна поліція Луганщини)
Іван Сікора: Тому безпека в громаді – справа рук самої громади. Вона сама може організовувати різні види «шерифів» або міської варти, знаходити фінанси на потреби у цій сфері.
Круглий стіл за участю поліції, громади та міської влади Лисичанська
Ірина Сельницька: Важливим компонентом «дорожньої карти» безпекових заходів є фандрайзинг донорських коштів та грошей з місцевих бюджетів. Ми прагнемо досягти у місті дотримання такої пропорції, завдяки якій більшість, до 80 відсотків надходжень отримується від міжнародних та благодійних інституцій, а решта фінансується громадою, коштом місцевих бюджетів.
Євген Ільченко: До прикладу у вересні-жовтні цього року, за ініціативи Управління патрульної поліції Луганської області, спільно з рухом «Сильні громади» ГО «Центр ЮЕй» та громадською ініціативою «Співпраця безпеці Лисичанська» у наших містах – Лисичанську та Рубіжному, пройшла акція «Будь уважний, пішоходе!».
Лисичанські гімназисти за «Місто в безпеці: спільно!»
Патрульні, спільно з молоддю – студентами і старшокласниками наносили короткі інформаційні гасла-написи «Знімай навушники», «Візьми дитину за руку», «Чекай на зелене світло», «Сховай телефон» на тротуарах біля пожвавлених перехресть міст. Нанесені написи на асфальт, одразу кидаються в очі і мають на меті привернути увагу пішоходів та зменшити кількість ДТП за їх участю. Тому мета заходу – попередження скоєння ДТП за участі пішоходів, забезпечення безпеки дорожнього руху, а також привернення уваги населення до проблеми порушення Правил дорожнього руху була досягнута спільними зусиллями.
На фокус-групі за участю (крайні зліва): секретар та голова комісії з контролю за виконанням міської програми профілактики злочинності Дмитро Зайцев та Олександр Савченко
– А як Ви дізнавалися про те, як жителі реагують на впровадження різноманітних ініціатив в сфері безпеки?
Ірина Сельницька: Для зворотного зв’язку ми робили опитування, які здійснювались на реальних та віртуальних майданчиках наших проектів. Поки що люди не в повній мірі знайомі із проектами в сфері безпеки які реалізуються місцевою радою чи громадськими активістами. Проте, сприяючи згуртованості та підвищенню активності громад міста, ми досягнемо бажаного ефекту співпраці в цій сфері.
– Які перспективи проектів, присвячених питанням безпеки міст та громад на Луганщині?
Кава з поліцейськими: добре, прикладно, корисно і цікаво
Павло Федик: Вдосконалення безпеки в громадах і не тільки зони ООС (АТО) – це вічний рух. Так, відеокамери, які були встановлені ще 2 роки тому, вже морально та фізично старіють. Тому система відеоспостереження в місті вже найближчим часом потребуватиме оновлення.
На світлині справа: старший лейтенант поліції Оксана Оспіщева на виставці світлин, присвяченій патрульним Луганщини
Наталя Будник: Швидко змінюється суспільство, ментальність людей (я сподіваюсь, що вона мінятиметься у кращу сторону), законодавча база, впроваджується електронне урядування. Тому місту слід задуматись і розробляти заходи впровадження автоматизації процесів життєдіяльності міста, що позитивно впливатиме на сприйняття безпеки мешканцями та покращенню механізмів життєзабезпечення громад.
Наталя Хейдер, координатор громадської ініціативи «Путь содействия»: Прагнемо провести Форум безпеки, добре було б, щоб в Лисичанську. Участь в такому зібранні, як віртуально, так і реально, могли б прийняти всі зацікавлені інституції та люди, і в першу чергу, звичайно – представники громадських спільнот із різних районів та міст Луганщини.
На світлині (зліва-направо): започаткування руху «Лисичанськ: спільно до безпеки» : Ірина Сельницька, Наталя Хейдер, Павло Федик
Ми можемо вияснити на цьому зібранні про те, що в нас спільного, а що відмінного? Найти спільні інтереси та точки дотику і співпраці, щоб бути корисними один одному. Важливо також встановити: Які ресурси і можливості ми вже маємо, а яких потребуємо? Крім того, що частина нашого відкритого простору-майданчику буде присвячена обговоренню можливостей для спільної роботи, окремо задумаємось над темою наших компетенцій та знань, яких не вистачає для успішної громадської діяльності. Подумаємо і про те, що стримує співпрацю організацій Луганщини та якими могли би бути наші спільні проекти. На ці та багато інших питань ми прагнемо зібрати однодумців, щоб найти відповіді на ці та інші питання разом.
З поліцією – разом до розвитку громад і безпеки в місті
– А поки що, що вдається в сфері узгодженості дій?
Павло Федик До прикладу. ГО «Фонд громад «Знання і справедливість» формально завершила майже річний грантовий проект, здійснений за підтримки Програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного Фонду «Відродження». Це дійсно було достатньо формально як діяльність лише однієї «гошки», адже в реалізації заходів проекту приймали участь активісти кількох громадських організацій міста, нині скоординованих в русі «Спільно безпеці…».
Можливо тому нам вдалось досягнути цілей проекту, пов’язаних з підвищення підзвітності та довіри до територіальних підрозділів Національної поліції України саме через розбудову співпраці між ініціативними групами громадян, які виступають за порядок та безпеку на території міста, залучаючи до заходів проекту міську владу та поліцію задля зменшення рівня злочинності. Проект «Місто в безпеці: співпраця для виявлення та вирішення питань безпеки Лисичанська» реалізовувався шляхом створення і підтримки майданчиків комунікації і співпраці, співучасті в аналізі, створенні та моніторингу міської «Міської програми профілактики злочинності» і тепер трансформується в інші проекти руху, як от «Співпраця безпеці Лисичанська», який виконується вже ГО «Міст 3.10» із більшою командою партнерів, але вже в рамках програми «Розбудова та посилення взаємодії громади й поліції» за фінансової підтримки Королівства Нідерландів реалізуючи Програму відновлення та розбудови миру ПРООН.
Тому, як не дивно, найбільшим здобутком проекту вважаю саме зміну ставлення до представників громадськості як партнерів дій поліцейських та міських чиновників, які нарешті перестали бачити в громадській організації інституцію, що заважає спокійно існувати. Відповідно зросла зацікавленість влади і поліції заходами проекту, його результативністю.
Дільничний офіцер Лисичанської поліції реалізує Community Policing
- До яких результатів призвела діяльність в межах проекту?
Павло Федик: Перш за все були проведені дослідження проблем безпечного проживання в Лисичанську через Google-форму опитування та проведення засідань фокус-групи;, здійснений моніторинг минулої та діючої «Міської програми профілактики злочинності» Лисичанської міської ради, відповідно - напрацьовані експертні рекомендації для її вдосконалення.
Важливо, що було створено реальні (зустрічі із зацікавленими особами, «круглий» стіл, тренінги для молоді, ВПО, лідерів громадської думки, представників вразливих груп та неформальних зустрічей студентів та старшокласників за участю поліції «Добра кава з поліцейським») та віртуальні (сторінка та аккаунт групи у Facebook) майданчики комунікацій містян та міської влади із поліцейськими, що дозволило активізувати участь громадськості у розробці та контроль за реалізацією заходів Міської програми профілактики злочинності, зрештою позитивно вплинути на стан довіри між громадами міста, місцевою владою та поліцією Лисичанська. Природно, що ми зафіксували ріст орієнтованості поліцейських підрозділів Лисичанська на задоволення потреб місцевої громади, що призводить до розвитку засад громадянського суспільства в місті.
Спільно з поліцією, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» розповсюджувалась друкована продукція проекту. На світлині: офіцер патрульної поліції Микола Кононов
Ірина Сельницька: Для нас також було важливим запровадження принципів Community Policing (CoP), що почалось здійснюватися під час підготовки, виконання та звітування програми профілактики злочинності у Лисичанську. Необхідність комплексного підходу до оцінки проблематики злочинності та безпеки сьогодні є очевидною. Тому підготовка Концепції безпечного міста Лисичанська стає одним із інструментів впровадження цього комплексного підходу поряд із більш чітким відображенням проблематики безпеки у стратегічних та програмних документах у м. Лисичанська.
Іван Сікора: Проте, попри комплексність Міської програми профілактики злочинності 2016-2017 рр. Лисичанської міської ради та відповідної програми на 2018-2020 рр. фактично кошти виділяють переважно на придбання відеокамер спостереження. Так, якщо в рамках Програми 2016-2017 рр. 100% виділених коштів було передбачено на придбання відеокамер спостереження, то в нинішній програмі ситуація виглядає інакшою: у рамках Програми 2018-2020 69% виділених коштів передбачено на придбання відеокамер спостереження, 30% на придбання або виготовлення мобільних переносних огороджень (фан-бар’єри), 1% на виготовлення та розповсюдження постерів соціальної реклами.
Підстави для розрахунків – дані з Міської програми профілактики злочинності 2018-2020 рр. Лисичанської міської ради: 383,73 тис. грн. + 168,0 тис. грн. + 4,8 тис. грн. = 556,5 тис. грн всього виділено в 2018 р.
Іван Сікора, Павло Федик: Лисичанська міська рада отримала наші зауваження щодо програми Профілактики злочинності:
Так, звітність про виконання Міської програми профілактики злочинності на 2016-2017 рр. не дає розуміння яким чином закупівля відеокамер спостереження вплинула на стан злочинності, бракує конкретної статистичної інформації щодо виконання кожного із напрямків та заходів програми. Крім того, відсутні чіткі результативні показники щодо кожного напрямку та заходу Міської програми профілактики злочинності на 2016-2017 рр. Це обмежує можливості для об’єктивної оцінки ступеня виконання кожного напрямків та заходів Програми 2016-2017. Також відсутня звітна інформація щодо впливу кожного із напрямку та заходу Програми 2016-2017 на різні типи злочинів та порівняннями досягнутих результатів із аналогічними результатами за попередні звітні періоди тощо.
Павло Федик, Ірина Сельницька: Користуючись нагодою хочемо висловити подяку партнерам руху «Луганщина: спільно до безпеки» і перш за все – громадським активістам міста та регіону, Управлінню патрульної поліції Луганської області, Головному управлінню Національної поліції України (ГУНП) в Луганській області; відділу поліції Лисичанська, Лисичанській міській раді, комунальним закладам міста, і особливо – «Лисичанській центральній бібліотечній системі» (КЗ «Лисичанська ЦБС»).
Гараздів та наснаги у сфері розвитку та безпеки Лисичанська!
