Вже рік в Україні діє медична реформа. Політики розповідають про успіх реформування країни, а виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун - про додаткове фінансування, якісний та високий рівень медичних послуг. Наразі зміни торкнулися первинної ланки медицини. Як саме «пережили» нововведення сільські, районні та міські медичні заклади, та чи «ходять гроші за пацієнтом» розбирався «Трибун».
Вилікуватися по-новому
Нова реформа – нові правила. Лікарі мають змогу отримати більш високу зарплатню, пацієнти – якісне лікування. Хіба не добре? Але на практиці ця «теза» реалізується інколи доволі специфічно.
Плюсом є те, що у всіх амбулаторіях Сєвєродонецька зроблено ремонт реєстратур та кабінетів лікарів первинної ланки. Сімейні лікарі (терапевти, педіатри) забезпечені комп’ютерами, принтерами та спеціальним медичним програмним забезпеченням (так званий МІС – медична інформаційна система). Сучасний електронний документообіг дає змогу скоротити черги в амбулаторіях. Пацієнт може записатися до лікаря первинної ланки просто телефоном, прийти на свій час та отримати необхідну йому медичну послугу без черг та втрати часу.
Погано те, що лікарні у Сєвєродонецьку об’єднали - дитяча та доросла тепер знаходяться в одному приміщенні. Коли діти йдуть до лікаря, проходять повз онко- та інфекційно хворих. А ще, поряд з реєстратурою рентген-кабінет, а це теж немала загроза. Поки дійдеш до необхідного спеціаліста, так чи інакше контактуєш з усіма хворими. Також з медиків зняли доплату за роботу дільничними,а це – відсоток від зарплатні, та зобов’язали додатковими чергуваннями у багатопрофільній лікарні. Через це лікарі просто не мають часу ходити за викликами.
Люди нововведення коментують так:
Марія Семенівна, 72 роки:
- Обрала лікаря, підписала декларацію. З хорошого, можу сказати - добре, що немає прив’язки до адреси проживання. Це зручно. Як пенсіонерці мені надають безкоштовні ліки, але зовсім не ті, що треба…
Оксана, 35 років:
- А мені нічого не подобається в цій «перестройке», реформою я це назвати не можу. Що це таке: дитина захворіла, температура 40, а нам треба до лікаря їхати?!
Олена Борисівна має 35 років медичного стажу, тривалий час працювала фельдшером-акушером. Про всі підводні камені знає з середини. Спочатку жінка відмовлялася поділитися своїми думками, казала, що боїться. Та, опанувавши себе, все ж таки розповіла:
- Мені не подобається, що районні поліклініки, амбулаторії позакривали. До реформ треба готуватися не день, не два, а роками. Вони - не підготувалися. А те, що у Сєвєродонецьку об’єднали дорослу та дитячу лікарні? Про що вони думали?
Майбутнє за реформою
У Рубіжному змінами в медицині задоволені. Головний лікар Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги Рубіжанської міської ради Роман Пиж зазначає про значний прогрес у покращенні лікарні. Медичний заклад пройшов комп’ютеризацію, а після підписання договору з Національною службою здоров'я України(НСЗУ) у медиків зросла заробітна плата. «Ми бачимо велике майбутнє за реформою, але розуміємо, що без вторинної та третинної ланки населення не зможе повністю відчути переваги цієї реформи», - говорить Роман Михайлович.
Є також складнощі, з якими стикаються лікарні. Великих зусиль потребує процес оптимізації, перетворення з комунальної установи охорони здоров’я на комунальне комерційне підприємство та повторне отримання ліцензії на медичну практику. Також зміни є й у оплаті праці. Задля «нової» зарплати з лікарем мають укласти велику кількість декларацій, а медичне підприємство - заключити колективний договір між власником і трудовим колективом.
У невеличких селах ситуація дещо інакша. Якщо вони не працюють з НСЗУ, їх забезпеченням займається сільська рада.
«Лікуємо поряд із війною»
Дуже складна ситуація в районних медзакладах. Під загрозою залишаються фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи) – останній оплот для людей в невеличких селах. Якщо їх не стане, то йти буде нікуди. За сьогоднішніми нормами, ФАПи можуть існувати лише в населених пунктах із чисельністю від 300 до 1 тисячі мешканців, проте є села й з меншою кількістю. Там лікарі стурбовані ситуацією, бо не знають, що на них чекатиме далі. Адже утримання медичного закладу потребує грошей.
На Луганщині, поблизу лінії розмежування, знаходиться смт Трьохізбинка, Новоайдарського району. Раз на тиждень, в амбулаторію приїздить сімейний лікар, з яким вже уклали понад тисяча двісті декларацій. До кого піти, люди вирішували самі. Обирали не тільки новоайдарських, а й сєвєродонецьких та кримських лікарів.
- Раніше до нас їздили вузькі спеціалісти та проводили планові огляди, дуже допомагали, - розповідає фельдшер Лілія Швець. - Тепер раз на тиждень із с. Муратова приїздить сімейний лікар. Ми отримали комп’ютер, на якому встановлена програма е-health, але… Знаєте, у нас досі війна. Сьогодні знову почалися обстріли… Працювати з програмою буває дуже важко, бо часто зникає інтернет, просто немає зв’язку, та ми викручуємось, як можемо. Не зрозуміло, що буде із зарплатнею лікаря та інших працівників, наприклад, медсестер, бо цього пункту немає у реформі. Ще нас турбує скорочення, бо за правилами на одного лікаря повинно бути півтори медичні сестри. Та все одно ситуація більш-менш задовільна, дякуючи волонтерським організаціям.
Працевлаштування в селах та ОТГ
Про випадки втрати роботи в громадах координатор руху «Сильні громади» у місті Сєвєродонецьк та тренер з розвитку клієнтського сервісу у медичних закладах Тетяна Бондаренко не знає. Каже, навпаки, є багато прикладів, коли невеликі громади пропонують лікарям додаткові плюси при працевлаштуванні, заохочуючи таким чином молодих спеціалістів приїжджати та працювати в селах та ОТГ. Наприклад, службове житло, разові підйомні та інші ціннісні пропозиції. Загалом, змінами у медицині на Луганщині повністю задоволена.
- На мій особистий погляд, змінилося саме ставлення до пацієнта. Авжеж, багато залежить від керівництва конкретного медичного закладу, розуміння важливості розвитку та фінансової мотивації свого колективу.
Порівняно зі всією Україною, на Луганщині невеликий відсоток підписаних декларацій на первинці. Через незнання деяких нюансів, люди з великою обережністю ставляться до змін.
«Наприклад, буває громадяни не розуміють, що сімейного лікаря можна змінювати, це не важко та займе всього кілька хвилин, - розповідає Тетяна, - необізнаність грає проти пацієнта і при лікуванні в стаціонарах. Є багато випадків, коли ліки є в наявності, а їх все одно кажуть купувати власним коштом. Переважно тому, що людина не знає, що може отримати їх безкоштовно, або просто не має сил сперечатися за свої права. Такі дії з боку медичного персоналу протизаконні, тож завжди вимагайте дотримання ваших прав».
370 гривень – і ні в чому собі не відмовляй
«Найчастіше, люди потребують допомоги вузьких спеціалістів. Українці вмирають від інфарктів, інсультів та онкозахворювань, у нас в реанімаціях не вистачає апаратів штучного дихання, в кращому випадку - один на двох» . – говорить голова Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. «Спочатку треба оснастити реанімації та рятувати життя тут і сьогодні. Саме на це требанадати ще один бюджет,–продовжує Сердюк, - як не крути, але за 370 гривень на рік надати медичну допомогу – неможливо. Це як благодійний фонд лікарю. По факту перерахували гроші, назвали їх інакше і сказали людям: можете витрачати як хочете. Так, сімейний лікар направляє до вузьких спеціалістів. Тоді виникає питання: який сенс до нього йти? До цього ж не зверталися за допомогою до терапевта аж сімдесят відсотків, якась частина ходили лишень для того, щоб оформити лікарняний, чи отримати довідку».
Отже, реформування медицини на Луганщині продовжується.
Всередині року запрацюють електронні рецепти, лікарняні, направлення та розпочнеться трансформація спеціалізованої амбулаторної допомоги. «Сімейники» направлятимуть своїх пацієнтів на додаткові обстеження і до вузьких спеціалістів у поліклініки. Для поліклінік, які увійдуть до програми «Безкоштовна діагностика», у держбюджет закладено додаткове до субвенції фінансування. Оплачувати медичним закладам послуги спеціалістів, аналізи та діагностику буде Національна Служба Здоров'я. Щоб скористатися безкоштовними послугами, до цього часу треба обов’язково вкласти з лікарем декларацію
