Росія як країна-агресор не може підтримувати свій статус просто так. Для посилення впливу в світі, Путіну необхідно діяти в трьох напрямках: політика, війна, співпраця. В основному, співпраця з Росією призводить до введення санкцій на партнера. І якщо воювати Кремль може лише з країнами, де немає військових баз НАТО, то використання політики йому надає доступ до більш широкого списку країн. Вербівка однодумців, підкуп високопоставлених чиновників, дестабілізація регіону. Все це улюблені методи Путіна в споконвічній війні проти Північноатлантичного Альянсу. Війна ідеологій, Сходу і Заходу, деспотії і демократії, поділила світ на дві половини. Сучасна війна Путіна з Заходом - це гібридна війна, в якій перемагають не силою, а хитрістю.
Так, останнім часом все частіше можна почути про фабрику тролів, Євгенія Пригожина, кібератаки, російське шпигунство і про те, що Кремль знову втрутився у вибори чужої країни. Про це і піде мова в цій статті.
Не секрет, що прихильники Кремля є не тільки в країнах СНД, а й на Заході. Одним з таких прихильників є Ханс-Вільгельм Дюнн, директор з кібербезпеки Німеччини. З незрозумілих причин він став прихильником правління Путіна і вже встиг зарекомендувати себе, як довірена особа Кремля.
З 2018 року стало відомо про дружбу Вільгельма Дюнна з Росією. Саме тоді він прийняв запрошення стати "незалежним" спостерігачем на виборах президента РФ, на ділянках в Краснодарському краї. Його запросив голова Думи РФ. Тому Дюнн не був офіційним членом ОБСЄ, які спостерігали за виборами, а значить, його незалежність досить умовна. Судячи з того, що в 2018 році він був запрошений як спостерігач особисто головою Думи РФ, то справи з Кремлем Ханс-Вільгельм вів досить давно.
Лист Дюнна з вдячністю про надану йому можливість стати спостерігачем на виборах РФ. Тут він також пише, що ознайомився з регламентом проведення і розуміє, що йому необхідно буде робити.
Після виборів, директор з кібербезпеки Німеччини розповів про минулу подію неймовірні речі: "Атмосфера була сприятливою, сподобався рівень організації. Я думаю, що цю електоральну кампанію можна назвати справді інноваційною через високу автоматизацію інфраструктури. Крім того, ми побачили реалізацію різних ідей організаторів виборів, спрямованих на те, щоб мотивувати людей взяти участь в голосуванні. Важливо, що молодь була включена у виборчий процес". Аналізуючи його коментар, Дюнн насправді зрозумів, що від нього вимагали представники Кремля. Звідси і результат - 81,4% голосів «За» Путіна. Політолог Андрій Шеховцов говорить, що такі зарубіжні спостерігачі - не рідкість. Їх використовують не тільки в Росії. Завдяки їхнім заявам влада потім може говорити: "Вибори пройшли чесно, на голоси людей ніхто не впливав і звичайно ж ніякої фальсифікації не було. А хто не вірить, може запитати у незалежного спостерігача".
Дюнн організував Раду кібербезпеки Німеччини в 2012 році. У керівництві організації також знаходяться д-р Вернер Вайденфельд, радник Європейського Союзу, що спеціалізується на німецько-американських відносинах, глава дослідницького інституту Fraunhofer AISEC Клаудія Екерт і Хартмут Зібс, президент Німецької асоціації пожежної служби. До асоціації Дюнна входять і великі німецькі компанії зі світовими іменами. Попри це, він тісно співпрацює з Росією, проти якої раз у раз висувають звинувачення в кібератаках. Більш того, Ханс-Вільгельм називає Росію лідером на світовому ринку з кібербезпеки.
У будь-якому випадку, після заслуженої довіри на виборах в Росії, Дюнна знову запросили в Москву на конференцію, присвячену «Розвитку парламентаризму». На ній Ханс-Вільгельм виступив з нагальними світовими проблемами кібербезпеки, такими як «групи смерті» в соціальних мережах. Судячи з виступу, участь німця була дуже символічною. А ось присутність на діловій вечері і неофіційні бесіди з представниками влади після конференції були куди важливішими. Після приїзду до Німеччини, на виступі в Гармеш-Партенкірхен, Дюнн переконував усіх присутніх, що необхідно налагодити відносини з Росією і що звинувачення Кремля в кібератаках - необґрунтовані. Основним аргументом Дюнна, чому зв'язок з Росією необхідно налагодити, було географічне положення. Він вважав, що Москва ближче до Німеччини, ніж Нью-Йорк. На другий день форуму Дюнн підписав меморандум про взаєморозуміння з організатором зустрічі і колишнім співробітником спецслужб Владиславом Шерстюком. У меморандумі значилося, що Рада з кібербезпеки Німеччини співпрацюватиме з Росією в рамках мирних програм в IT-напрямку. Співпраця в мирних цілях з Росією - утопія, тому не дивно, що рада не стала афішувати підписаний з наближеними до російських спецслужб людьми невизначений меморандум.
Сторінка із меморандуму, підписаного Дюнном і Владиславом Шерстюком
Але в обов'язки Дюнна входило не тільки налагодження відносин між Москвою і Берліном. Агент Кремля мав спостерігати за виборами в країнах Африки. Не складно здогадатися, що асоціацією, від якої його відправляли як незалежного спостерігача, була «AFRIC», що належить Євгену Пригожину. На сайті асоціації зазначено, що AFRIC - це «спільнота незалежних дослідників, експертів та активістів», які повинні поширювати «об'єктивну аналітичну інформацію з перших рук». Однак, згідно з проведеними розслідуваннями, ми вже знаємо, що в «AFRIC» займаються вербуванням високопоставлених африканських громадян, влаштовують для них передвиборчу компанію і виставляють своїх "незалежних" спостерігачів, щоб необхідний кандидат в підсумку переміг і зробив країну лояльною до дій Росії. В основному "дії Росії" мають на увазі видобуток природних копалин.
Наприклад, в Зімбабве, під час виборів, Дюнн був запрошений як "незалежний" спостерігач від AFRIC, незважаючи на те, що на виборах були присутні 44 представники від Євросоюзу. У «бек-офісі» Пригожина був виявлений внутрішній стратегічний документ, в якому описувалося, як повинна була проходити «місія спостерігачів» в Зімбабве. У ньому йшлося про те, що Росія підтримає президента і допоможе зміцнити його владу. Також будуть задіяні ресурси фабрики тролів в соціальних мережах. Для підтвердження легітимності виборів, Росія відправить іноземних спостерігачів.
За два дні до виборів глава місії похвалив лідера президентських перегонів Мнангагва і побажав удачі. А в 2019 році Мнангагва на зустрічі з Путіним назвав його "старшим братом" і попросив допомоги.
Зустріч президента Зімбабве Еммерсон Дамбудзо Мнангагва з Володимиром Путіним
Крім Дюнна, одним з німецьких друзів Росії є Фолькер Чапке, політичний діяч і засновник «Прусського руху», основною метою якого є відродження Пруссії. Відомо, що німець співпрацює з Кремлем ще з 2014 року. Він як і Дюнн виступає за налагодження відносин з Росією. На новорічний прийом у 2015 році він запросив послів Росії та Китаю, де розкритикував дії США і звинуватив американців у спробах завоювати весь світ. Одним із близьких друзів Чапке є російський політик і дипломат Данило Бісслінгер, який відгукується про німця як про активну людину і великого друга Росії. Чапке також є членом AFRIC і був присутній на виборах в Зімбабве. Чапке виступав як член моніторингової місії AFRIC і після виборів дав коментар: "Мене зворушила велика кількість молодих людей, що стоять в чергах, які очікують голосування. Це був великий день для зімбабвійців". Після Зімбаве він відправився на вибори в Мадагаскар, де також виступав представником від AFRIC. А в 2018 році Чапке подав заявку на акредитацію як міжнародний спостерігач під час президентських виборів в Росії.
Заявка, підписана Фольге Чапке на акредитацію як незалежний іноземний спостерігач
Варто відзначити, що Данило Бісслінгер встиг попрацювати як аташе у зовнішньополітичній групі в посольстві РФ в Берліні, а також стати 2-м секретарем 3-го Європейського департаменту. Незважаючи на свій молодий вік, Бісслінгер вже навчився виділяти тих, на кого можна впливати з метою просування інтересів Росії, як, наприклад, у випадку з кандидатом від ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Маркусом Фронмайером. Як стало відомо, Бісслінгер знаходився в тісному контакті з президентом Ради з кібербезпеки Німеччини Дюнном як мінімум з 2014 року. Через Бісслінгера Дюнн також спілкувався з російським військовим аташе посольства Андрієм Сівововим і запрошував його на особисту зустріч "в рамках розширення співпраці з Росією на різних рівнях".
У талантах Бісслінгера як вербувальника сумніватися не доводиться. Подібні спроби впливу на політику зарубіжних країн через так званих «провідників кремлівського впливу» стали звичними і все частіше виявляються непрофесійними. Проєкти з втручання російських політтехнологів у вибори і хакерські атаки позначаються на погіршенні іміджу Росії і шкодять вибудовуванню партнерських відносин з європейськими країнами на урядовому рівні. З іншого боку, Кремлю вдається заводити все нових і нових союзників на Заході, які допомагають організовувати конференції, міжнародні зустрічі і висловлюються на захист Росії на світовій арені. На цей момент їх не так багато, щоб вони могли хоч якось вплинути на ставлення до росіян, проте кількість союзників Москви зростає і якщо так піде і далі, то незабаром вони стануть ще однією силою, яка буде захищати агресивні дії Росії.
