
Події, які відбуваються в енергетичній галузі протягом останніх кількох тижнів, вкотре продемонстрували наступне: кожному громадянину, домогосподарству, підприємству, усьому суспільству потрібно відповідально ставитись до використання енергозберігаючих технологій та бути енергоефективними.
Ще пару десятиліть тому подібне питання було не дуже актуальним, зокрема, через невисоку вартість енергоносіїв. Зараз ситуація кардинально змінилась. Разом з тим, існує можливість мінімізувати певні виклики та послабити наслідки. Ось чому управління енергією міст та громад має стати важливою концептуальною програмою.
Деякі українські міста зрозуміли важливість енергетичної трансформації досить давно. Розглянемо кілька успішних кейсів, які можуть або надихнути інших, або продемонструвати важливість обраного шляху та його результати.
Невелике місто Долина Івано-Франківської області за останнє десятиліття досягло значних результатів у підвищенні рівня енергоефективності. Тут живе 20 тис. мешканців, які змогли домовитися між собою та з місцевою владою. Комплексна енергетична модернізація в Долині почалася в 2008 році в межах спільного проєкту Програми розвитку ООН та ЄС.
Тодішній міський голова Володимир Гаразд та його команда змогли виставити чіткі пріоритети. Свого часу місто було змушене повністю відмовитися від централізованого опалення та перейти на автономне. Система енергетичного менеджменту дозволила ефективно та якісно запровадити важливі інновації: провести енергоаудит, здійснити тепломодернізацію бюджетних установ та житлових будинків, замінити традиційні енергоносії на альтернативні джерела енергії (відходи деревини, сонячна енергія), залучити нові великі проєкти.
Населення сплатило 20% вартості заходів з тепломодернізації житлових будинків. Це стало можливим завдяки вмінню місцевої влади працювати з громадою, міжнародними партнерами та донорами. Не менш важливу роль зіграла здатність громади домовлятися. Здобутки Долини були відзначені сертифікатом системи енергоефективного менеджменту європейського зразка.
Наступний приклад стосується Київської області. З 2009 року місто Славутич є підписантом Угоди мерів. У 2013 році був прийнятий стратегічний документ «План дій Сталого енергетичного розвитку міста Славутич до 2020 року» (ПДСЕР). Детальну інформацію про сам проєкт можна прочитати на його сторінці www.slavnrj.in.ua. Згідно з умовами Угоди мерів місто взяло на себе зобов'язання скоротити викиди СО2 на 27,5%. На даний час Славутич виконав взяті на себе зобов'язання - процент скорочення викидів СО2 склав 33,6%.
У місті був створений Департамент енергоменеджменту, ключовими функціями якого стали залучення інвестицій, проведення моніторингу енергоефективності громадських будівель та споруд, розробка та впровадження заходів з енергозбереження тощо.
На сьогодні в Україні існує чимало успішних практик у галузі енергоефективності. Існує певна зацікавленість з боку міжнародних партнерів стосовно розвитку альтернативної енергетики, зменшення викидів СО2, проведення енергоаудитів та просвітницьких кампаній серед населення. Прикладом співпраці є проєкт «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», який реалізується Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ.
Також варто нагадати про існуючі державні та міські програми з підтримки енергоефективних заходів, так звані «теплі кредити» та взаємодію мешканців ОСББ. На думку експертів, які займаються управлінням енергією міст, саме громадяни повинні бути найбільш зацікавленими та відповідальними в сфері енергозбереження, адже в даному випадку мова йде про кошти власних домогосподарств.
Facebook автора.











