Із посиленням карантинних обмежень багато хто з роботодавців не на жарт замислився щодо запровадження нових форм організації праці. У першу чергу це стосується переходу до надомної роботи. Що в ній особливого та як за законом вона має впливати на організацію робочого процесу, читайте в матеріалі "Юридичного порадника для ВПО".
Надомна робота – що це?
Згідно зі ст. 60-1 КЗпП України надомна робота – одна з форм організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Разом з тим характеризується вона наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами.
Зверніть увагу, що при надомній роботі робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено без погодження з роботодавцем (на відміну від дистанційної роботи). При цьому спосіб погодження має визначатися трудовим договором. Якщо ж працівник не може виконувати роботу на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин, він має право змінити робоче місце, але за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни. Роботодавець у такому випадку не має права безпідставно відмовити у наданні згоди.
У яких випадках запроваджується?
Надомна робота може бути запроваджена як за ініціативою працівника, так і за ініціативою роботодавця. Якщо надомну роботу запроваджує роботодавець, то він повинен повідомити працівника про це за 2 місяці. За ініціативою працівника або загрозою епідемії, надзвичайної ситуації чи необхідність самоізоляції працівника, з наказом про введення надомної роботи мають ознайомити протягом 2 днів з дня його винесення, але у будь-якому разі до переходу на надомну роботу.
Зверніть увагу! Додержання письмової форми трудового договору про надомну роботу є обов'язковим. Виняток є лише на випадок епідемій, надзвичайних ситуацій, самоізоляції тощо. Типова форма трудового договору про надомну роботу закріплена законодавчо та доступна для ознайомлення за посиланням: https://cutt.ly/bRfm9ut.
Які ще особливості має надомна робота?
1. При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором.
Це означає, що якщо працівник без згоди роботодавця вирішить зайнятися власними справами у робочий день, сподіваючись наздогнати на вихідних, це може бути розцінене як прогул або невиконання посадових обов’язків (у залежності від того, чи залишає він робоче місце чи ні). Цим надомна робота відрізняється від дистанційної роботи, яка дозволяє працівникам розподіляти робочий час на власний розсуд.
2. Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
3. Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
4. Роботодавець несе обов’язок забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, а також надати усі необхідні засоби, матеріали та інструменти, якщо інше не передбачено трудовим договором. Якщо ж працівник використовує свої інструменти, він має право на компенсацію за їх зношування.
Читайте також: Луганський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді отримав спеціальний автомобіль
