Реформа децентралізації сприяла тому, що бюджети територіальних громад зросли. Ті громади, які сформувалися раніше, зробили вагомий поступ у розвитку: відновлювали дорожню та соціальну інфраструктуру, поступово наводили лад у сферах освіти, охорони здоров’я, адміністративних послуг, житлово-комунального господарства. Проте не менш важливим для кожної громади є економічний розвиток, реалізація ініціатив, які створюватимуть нові робочі місця, розбудовуватимуть малий і середній бізнес.
Експерти постійно наголошують на необхідності комплексного, стратегічного розвитку громад, першочерговим завданням для яких стає заробляння грошей. Тож виникає просте, на перший погляд, питання: як знайти інвестора та скільки цей інвестор заробить?
Проаналізувавши ряд фахових публікацій, можна дійти таких висновків.
По-перше, хибною є думка про те, що для заробляння грошей громаді необхідно створювати комунальне підприємство. Насправді заробіток для громади приносять різноманітні бізнеси, які там є. Це податки та орендна плата. Отже, для збільшення цих коштів варто стимулювати прихід бізнесів.
По-друге, намагаючись знайти інвестиції, громадам не варто робити наголос на соціальній місії цих інвестицій, бо інвестор не є благодійником. Він вкладає гроші не тому, що хоче зробити громаду багатою, а тому, що хоче заробити.
По-третє, щоб привабити інвесторів, громада має бути максимально прозорою у своїй діяльності. Відкритість можна забезпечити зокрема за допомогою геоінформаційної системи (ГІС). Громада акумулює інформацію про наявні інфраструктурні об’єкти та зони обмеження, про перспективні сфери використання ресурсів, про робочу силу тощо. Такий підхід суттєво допомагає у пошуку інвесторів, які, відкривши відповідні карти на сайті громади, самі можуть прозоро обирати земельні ділянки під проєкти з урахуванням різних факторів.
По-четверте, інвестори завжди приходять з власними ідеями, тож плани місцевої влади щодо конкретних комерційних проєктів мають другорядне значення. Набагато корисніше проаналізувати наявні ресурси (розташування, землі та інфраструктуру, робочу силу та рівень її кваліфікації) і планувати типи бізнесів, які мають перспективу розвитку з урахуванням цих факторів. Тому громадам варто зосередитися на визначенні профіля території. Зрозуміти, що люди хочуть бачити у тому чи в іншому селі: великий завод або яблуневі сади? А де краще це зробити інвестор вже вирішить сам, розглянувши усі вільні ділянки – і геоінформаційна система (ГІС) тут йому допоможе.
По-п’яте, варто пам’ятати про маркетинг. Громада має бути не просто присутня в інтернеті, але й мати якісний та зрозумілий сайт. На його сторінках треба розмістити максимум інформації для інвестора: де знаходиться громада, скільки там мешканців, яким є сполучення з іншими населеними пунктами тощо.
Наостанок наведемо думки Тростянецького міського голови Юрія Бови. Він пропонує чіткий алгоритм залучення інвестицій:
- кожній громаді треба розробити схему просторового планування власної території;
- громада має визначити, який напрямок інвестицій її цікавить;
- до визначених ділянок треба підвести всі комунікації;
- інвестору треба надати максимум пільг;
- місцева влада повинна бути на 100% відкритою;
- громада повинна швидко видавати усі необхідні довідки;
- жодного соціального навантаження на інвестора бути не повинно;
- громада повинна мати офіс з обслуговування інвестора;
- з інвестором треба постійно спілкуватися, і краще робити це не в офісі місцевої адміністрації, а на підприємстві інвестора;
- не треба боятися планувати на власній території промислові парки.
За словами Юрія Бови, завдяки застосуванню цього алгоритму в громаду було залучено понад 200 млн доларів інвестицій та створено сотні робочих місць, а Тростянець впевнено посідає лідерські позиції по багатьом показникам соціально-економічного розвитку. Подібні практики можуть бути використані іншими територіальними громадами, адже, погодьтеся, Україні є що запропонувати інвесторам.
