
У Сватівському районі є давнє село Мілуватка. Воно стоїть у мальовничому місці на березі річки Красна. Кількість тамтешніх цікавинок настільки вражала, що я вирішив неодмінно побувати в Мілуватці.
Того вихідного дня в дизелі спостерігався аншлаг. Що сталося? - спитаєте ви. Ліси поблизу Кремінної та Красноріченського заполонили грибники. У пасажирів гарний настрій, бо улов теж дуже вдалий. Я не знаюся на грибах, але залюбки взяв би участь у "тихому полюванні". Утім повернуся до Мілуватки.
Храм
Діюча Церква Різдва Іоанна Предтечі, якій більше 100 років, є визначною пам'яткою села. Викликає здивування, як така унікальна споруда зберіглася до наших днів. Це проєкт видатного харківського архітектора Нємкіна. Храм був побудований до 300-річчя царського дому Романових.
"Мілуватський водолій"
У селі розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Мілуватський водолій". Куточок лісопаркових насаджень вздовж річки до 1917 року був поміщицьким садом. З того періоду збереглися вікові груші, яблуні та ще якісь дерева. Протягом останніх десятиріч відбувалося природне заростання зеленої зони. Зараз це місце важко назвати парком, а місток, по якому можна було дістатися пам'ятки з одного берега на інший, вкрай небезпечний та непридатний для пересування. Довелося обходити ріку. Насправді там по-своєму гарно, природа завжди прекрасна, втім хотілося би зберегти пам'ятку.
Народні прикмети
Я відвідував Мілуватку в день, який у народі називали Артемоном-змійовиком або просто Зміїним днем, бо було прийнято звертати особливу увагу на змій. Вважали, що саме 25 вересня вони перебираються вервечкою з полів у ліси та ховаються до весни в землю. Мені пощастило на власні очі пересвідчитися в цьому. Маленький плазунчик відпочивав у лісі, коли я наткнувся на нього. Ще одного вужика я побачив на берегу річки. Ось і не вір після того в мудрість предків.
"Мілуватський лиман"
Далі мій шлях лежав на південь. Йдучи вздовж берега ріки, я мав би потрапити до загальнозоологічного заказника місцевого значення "Мілуватський лиман". Він являє собою заплаву річки Красної з водно-болотними угіддями, де масово гніздяться водоплавні та інші гідрофільні птахи. Дорога була непростою, оскільки заповідник був надійно схований в очеретяних заростях. Ледве помітив, як пролетіла сіра чапля, але на цьому моє знайомство з місцевою фауною закінчилося. Можливо, спекотне літо негативно вплинуло на гніздування птахів. Навіть за таких обставин я отримав величезне задоволення від спілкування з природою.
Видатний земляк
Цікавий факт: у Мілуватці народився Микола Мащенко (1929-2013) - український кінорежисер, сценарист, письменник. Один із представників хвилі «українського поетичного кіно». Мащенко був членом та головою Національної спілки кінематографістів України, генеральним директором Київської кіностудії ім. О. Довженка. У музеї місцевої школи оформлена експозиція, присвячена видатному землякові. Також тут відкрита меморіальна дошка на його честь.
Спеціально для суспільно-політичного оглядача "Трибун".
Сторінка автора у Facebook.
Читайте також: Кава по-лисичанськи з присмаком Бельгії











