Підтримати нас

Жорстока окупація: що відбувається на півночі Луганщини

Що відбувається на окупованому півночі Луганщини

24 лютого життя українців розділилося на до і після. Повною мірою реалії “нового русского мира” на собі відчули люди, які були змушені залишитися в захоплених містах або ж просто не змогли звідти виїхати. За даними голови Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, на 23 квітня окуповано 80 % Луганщини.

Журналіст “Трибун” підготував для вас невеликий огляд про те, що відбувається на нещодавно окупованій Луганщині.



Страх

Перші  російські війська, які вторглися в населенні пункти півночі Луганщини, несподівано для себе зіткнулися з опором місцевих жителів, які масово виходили на проукраїнські мітинги: піднялися Троїцьке, Марківка, Новопсков, Старобільськ та інші. Щоб примусити людей замовкнути, окупанти застосували зброю…


За словами голови Новопсковської територіальної громади Вадима Гаєва, у селищі Новопсков російські окупанти стріляли у мирний мітинг місцевих жителів, які не хочуть бачити у своєму селищі військових РФ. Троє людей отримали вогнепальні поранення.

“Зараз ми нікуди не виходимо.  тому що  боїмося за себе й близьких. Багато хто з активних учасників мітингів виїхав з цієї ж причини”, - зазначає місцевий житель Ігор (тут та  далі імена співрозмовників змінено з метою безпеки).

"Розкол між людьми”

Місцеві відзначають, що мешканці регіону розкололося на три частини: перші - чекали, доки Росія “врятує” їх, другі - залишаються вірними Україні, а третім - все одно, яка буде влада, головне - “щоб не стріляли".

"В основному ті, хто радіє тому, що у нас зараз “ЛНР”, мають родичів, які мешкають на раніше окупованих територіях. Вони в Луганську кричать, що “ЛНР - це добре”, але від примусової мобілізації їхні чоловіки приїхали ховатися до нас”, - ділиться місцева 42-річна жителька Анна з Троїцького.

Розбіжності в думках призвели до того, що родичі та друзі перестали спілкуватися один з одним. Більше того, відомо про випадки, коли подружні пари роз'їжджалися  через різні погляди.

"Я припинив спілкуватися зі своїм другом, тому що після початку війни зрозумів: у нас різні погляди на цю трагедію. Я бачу, що загарбники прийшли на нашу землю, а він не бачить в цьому нічого поганого. Стало в один момент гидко", - каже 18-річний місцевий мешканець тимчасово окупованої території, Андрій.

Нові “порядки”

З головами громад “проводили бесіди”. Якщо ті не погоджувались на співпрацю, їм в деяких випадках давали час, щоб виїхати. 

Знайшлися серед них і зрадники. По словам голови ЛОВА Сергія Гайдая, мери чотирьох населених пунктів Луганської області, які перебувають під тимчасовою російською окупацією, стали колаборантами та зрадили Україну.

"Поліція - міліція"

На бік окупантів перейшли також окремі поліцейські. Через те, що вони місцеві - здають тих, хто служив у ЗСУ, ДПСУ або ж просто мають проукраїнську позицію. 

У березні вони пройшли “співбесіду” в окупаційній адміністрації і стали народними міліціонерами.

Поліцейські - зрадники, скріншот із відео

Як відзначають в Луганській обласній прокуратурі, за вчинене їм загрожує до 15 років за гратами з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 15 років та з  конфіскацією майна.

“До захвату ретельно готувалися"

На тимчасово окупованих територіях уже можна переоформити пенсію, дитячі виплати, працює “Госбанк ЛНР”. 

"Організовувати все почали з перших днів, начебто план захоплення територій розроблявся роками", - відмітила 35-річна мешканка Марківки, Оксана.

Як повідомляє місцевий Telegram-канал Старобельск life, 18 квітня окупанти зібрали в Старобільську представників бізнесу з Новоайдарського, Станично-Луганського, Марківського, Білокуракинського, Сватівського, Міловського, Троїцького, Біловодського та Новопсковського районів на зустріч аби запропонувати їм співпрацю.

Фото: Старобельск life, зібрання окупантів у Старобільську

"Перевірки і допити"

По словах мешканки тимчасово окупованого Лиману, окупанти ходять по дворах жителів і проводять ретельні перевірки:

"Взагалі їх прийшло три, всі озброєні. Один зайшов до моєї хати, подивився всі кімнати, другий запитав документи всіх дорослих членів родини, дітей не питали. Запитував у мене, чи має якесь відношення мій чоловік до ЗСУ. А третій у формі перевірив весь мій двір, зайшов у всі сараї, а у мене там тільки корови, що він там хотів побачити - не знаю. Бачила, що при собі мали якісь списки".   

Всіх, хто потрапив під підозру - забирають на допити, де на них вчиняють моральний і фізичний тиск. 

Після цього затримані з'являються в пропагандистських роликах, де закликають ЗСУ скласти зброю.

“Монстри по сусідству” 

Члени “ЛНР” зайняли в захоплених населених пунктах практично всі адміністративні будови. Там вони й мешкають.

Місцеві розповідають про випадки в окупованому Біловодську, коли декілька разів бачили, що загарбники ходять митися просто до лікарні. Медперсонал та пацієнти були шоковані та налякані. Кажуть, що відмовити не можуть, бо спротиву вони не люблять. В перші дні заходили до будинків, просто виганяли людей, а самі залишались там жити. 

"Досить часто можна побачити їх п'яними. Можуть спокійно ограбити магазин. На старобільському автовокзалі у мене на очах “виносили” товар, що був у кіосках, - розповідає Ігор. 
Ізоляція від навколишнього світу

Ірина каже, що зв'язку з підконтрольною територією України немає вже більше чим півтора місяця. 

Зникли з доступу український  мобільний зв'язок  та інтернет. Щоб зателефонувати або написати рідним на підконтрольній Україні території, потрібно пройти справжній квест. Кабельний інтернет зазвичай знаходився або у лікарні, або у адміністрації, таких точок лише одна чи дві на селище. 

"Тепер у нас збирається все село біля сільради, кожен хоче почути рідний голос", - розповідає Михайло.

Ігор зізнається із сумом, що через брак інформації у нього з'являється почуття  зневіри та покинутості. 

"Коли заходиш в Інтернет, відразу намагаєшся знайти хоч якусь інформацію. Хочеться прочитати, що нас скоро звільнять, але такого практично немає, й руки потроху опускаються. Але все одно я дуже чекаю, що незабаром до нас повернеться законна влада. Я - українець!", - каже співрозмовник. 

Трохи пізніше до міст завезли стартові пакети "Лугаком" (оператор угрупування “ЛНР”). Щоб його придбати, потрібно вистояти кілька годин в черзі. Зв'язок  ловить тільки в певних місцях, інтернет - працює ще гірше. 

"До речі, Інстаграмм, Фейсбук заблоковані навіть на наших територіях", - ділиться Ігор. 

Що стосується інтернету, то на окупованій території працюють Сеть+ і Укртелеком. При цьому загарбники вимагають від  провайдерів надати доступ до управління мережею.

"Ми готові піти назустріч і поки не пускаємо на дану територію луганських провайдерів, але ані AlphaIP, ані MyTeleCom не передали управління мережею. На сьогоднішній день готується зовнішнє управління на всі ці мережі...Інтернет-провайдер ефірного доступу BLC вийшов на зв'язок і готовий взаємодіяти", про це заявили члени окупаційної адміністрації на зустрічі з представниками бізнесу в Старобільську 18 квітня.

"Нова школа"

Вчителів та учнів на всій окупованій частині Луганщини змусили вийти на навчання, приїжджали так звані “представники ЛНР” і примусили директорів зняти всю українську символіку та вивіски, які потім кудись відвезли.

У школах дозволили поки залишити українську мову, але кількість годин зменшилася. Тепер українська мова вважається додатковим курсом. Батьки пишуть заяви про те, щоб їхні діти мали хоча б декілька годин української мови. Багато хто з вчителів в області відразу ж написав заяви на звільнення, дехто залишився працювати. Деякі батьки просто не пускають дітей на уроки, влаштовують  їх в онлайн-школи або ж взагалі збираються виїжджати. 

“Стабільні” зарплати

Окупанти обіцяють стабільні зарплати,але їх ніхто поки не бачив. Багато хто відмовляється працювати, адже реальні виплати майже вдвічі менші від довоєнних. 

"Вони кажуть, що тепер у вас будуть стабільні зарплати. Вона у мене й так була стабільна! А тепер немає ніякої! От він - "русский мир"", - обурюється Анна. 

Ціни

За словами місцевих жителів, вся продукція на прилавках від російських виробників. Привозять її, певно, з окупованого Луганська. Ціни виросли в два, а то й в три рази.

Бізнес по-новому

На окупованих територіях припинили роботу всі українські банки, готівку зняти неможливо. У зв'язку з цим з'явився бізнес з “обналу”. Оплата за це доходить до 20% від суми, що знімається з карти.

Інший вид заробітку – вивезення людей з окупованих територій на підконтрольну частину України. Перевізникам це вигідно. Наприклад, доїхати з Марківки до Дніпра коштує від  двох до трьох тисяч гривень та більше. 

Однак це може бути небезпечно. Так, 13 квітня два автобуси перевізника Донцова потрапили під обстріл, коли виїжджали з окупованої території.

Повідомлення перевізника, скрін

Фото: наслідки обстрілу авто перевізників

"Хочу додому, в мене постійно ці думки в голові, але ж потім розумію, що я вдома. Так холодно та неприємно від того, що в моєму селі висить та лнрівська ганчірка, сплю та бачу, що там скоро майорітиме синьо-жовтий, рідненький", - додала Ганна.

Авторка: Калерія Луганська

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші