Підтримати нас

Художник із Лисичанська Єгор Дулін: про визнання власної творчості в Україні та за кордоном ЕКСКЛЮЗИВ

трибун

Багатьох наших земляків з Луганщини знають не тільки в межах України, а й у країнах Європи та світу. Один з них - Єгор Дулін. Навіть під час повномасштабного вторгнення він продовжує займатися творчістю, приймати участь у світових творчих конкурсах, де представляє рідний регіон, та збирати кошти на допомогу українській армії.

«Я почав малювати з дитячого садочка, для мене це був розважальний процес, подобалось поєднання яскравих кольорів, що і підіймало мені настрій. Згодом батьки віддали мене до Лисичанської дитячої художньої школи, в якій я навчався 8 років»,- розповідає художник.

Паралельно з заняттями у художній школі Єгор займався музикою – грав на скрипці. Але, як стверджує художник, малювання йому подобалося більше, тому чоловік закінчив декілька творчих університетів та коледжів.

«Зараз я вже не займаюся музикою, але коли спілкуюсь із друзями-музикантами та бачу скрипку чи фортепіано, то хочеться згадати минуле і почати грати, але потрібен час, щоб згадати техніку, якої мене навчали. Можливо, колись я буду займатися у цьому напрямі, але не зараз. Музика та мистецтво тісно повязані між собою, і якщо б не музика, то, напевно, я б і не пішов вчитися на художника», - ділиться чоловік.

Митець малює у напрямі станкового живопису, пейзажу та натюрморту. У своїх роботах акцентує увагу на кольорі та його поєднанні. Художник має багато досягнень у своїй справі. З 2000 року Єгор почав представляти Луганщину на всеукраїнських виставах, перша з яких була ще в художній школі.

«Спочатку ми пишемо, потім виставляємо свої роботи і кожен учасник представляє своє місто. У 2010 році я став членом Національної спілки художників України. І з тих пір представляю Батьківщину в різних куточках світу: в Італії, Словаччині, Сербії, Польщі, Франції тощо. Також я маю три найголовніші для мене нагороди: переможець Міжнародного мистецького пленеру-конкурсу «Кращий художник - 2019» у м. Вінниця, де нагороджений Орденом «За розбудову України», і дві медаллі «За служіння мистецтву» від Національної спілки художників України», - розповідає художник.

Роботи Єгора знаходяться у приватних колекціях України та за кордоном: в Америці, Канаді, Австралії та країнах Європи.

«В багатьох містах у мене також були персональні вистави. Перший художній тур Україною почався у 2016 році. Тоді я активно представляв Луганщину на виставах та конкурсах. Одна з них була у місті Ніжин, в арт-галереї «А ля Прима», під назвою “Весняний протяг”. Там висіли мої картини, на полотнах яких були зображені пейзажі України,Чорногорії та натюрморти», - додає митець.

Чоловік розповідає, що частіше люди про нього дізнаються із соціальних мереж. Як і всі художники, Єгор розміщує фото своїх робіт в Інстаграмі та Фейсбуці, а його картини набирають популярність. Так у митця зв’являється більше можливостей для розвитку у творчій діяльності.

«Я продаю свої картини. Їх купують не тільки звичайні люди, а й галереї та музеї. Мої роботи знаходяться у багатьох містах України, таких як: Вінниця, Ніжин, Київ, Львів, Тернопіль тощо. Купівля картини – це така ж інвестиція, як і в золото чи нерухомість. Нещодавно ми провели аукціон у Києві. Там я представляв свою роботу з видами на Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ, всі зароблені гроші ми віддали на допомогу українським військовим та переселенцям», - розповідає художник.

Єгор каже, що хоче написати картину, яка стане його візитівкою,а його мрія – потрапити в історію мистецтв України.

«Художник може за все своє життя не написати ні однієї видатної картини. Але у мене інша ціль - я хочу написати хоча б одну роботу, яка буде висіти в музеях. Так як «Джоконда» Леонардо да Вінчі. Більшість знає його лише за цією роботою. Те, що я пишу - це мої почуття, в кожну роботу я вкладаю сенс, це як частина мене, як дитина. Це - моя душа», - ділиться чоловік.

Надихається митець розмовами з однодумцями та спільними виставами, каже, що все його життя – це мистецтво, тому всі свої емоції та життєві ситуації він вимальовує на картинах.

«Під час повномасштабного вторгнення, я переїхав із Лисичанська до Києва. Тут на всіх конкурсах я представляю рідне місто та всю Луганщину і працюю в галереї кожного дня. В подальшому, після перемоги, у мене в планах створити персональні вистави в багатьох містах України та плідно займатися відбудовою країни, із творчої сторони також», - додає художник.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші