Поки російські соцмережі традиційно "приєднують" собі українські землі та історію, нагадаємо факти, що Луганщина – Україна. В 2023 році області виповнюється 85 років, але її історія сягає у давнину і багата на цікаві події.
А поки ми чекаємо звільнення області та довгоочікуване повернення додому, “Трибун” пропонує вам прочитати зібрані нами короткі факти та історичні довідки про Луганщину, про які ви могли не знати.
Факт 1
У давнину територію, де зараз розташовується Луганська область, заселяли половецькі племена. У 11- 12 століттях був найбільший розквіт культури та побуту цього народу. І хоча половці зникли як народ, після них залишилася найбагатша спадщина, до якої належать і кам'яні статуї. Половці зводили ці статуї на пагорбах у степу, у вододілах і на курганах. Найвищі ставилися у священних місцях, де половці просили перемоги над ворогом, чи багатого врожаю. Цим ідолам приносилися жертви та співалися молитви. Їх і відрізняє особлива деталь - в руках у статуй посуд для збирання підношень. У Луганську найбільша колекція кам'яних скульптур на Євразійському континенті.
Факт 2
Луганщина може похвалитися унікальним релігійним місцем – це скитський печерний монастир, що розташовується в урочищі Аксеньєво поблизу села Наугольне, що в Сватівському районі.
Факт 3
Проект об'єднання міст Лисичанськ, Сєвєродонецьк та Рубіжне в єдине місто Менделєєв розглядався на найвищому рівні у 1970 році. Проте далі за розмови справа не зайшла.
Факт 4
Останнім за алфавітом у переліку всіх населених пунктів України значиться селище міського типу Ящикове, що знаходиться у Перевальському районі.
Факт 4
У Рубіжному сім років жив інженер-хімік, поет, художник-графік Микита Сергійович Муравйов, що належав до знаменитого дворянського роду Муравйових, який подарував історії дев'ять декабристів. Він оселився в Рубіжному в 1958 році. У цьому місті він і помер у 1965 році від наслідків сухот і важкої екологічної обстановки, де й похований.
Факт 5
Луганський чавуноливарний та гарматний завод постачав гармати та боєприпаси для армії, що боролася з Наполеоном.
Факт 6
Місце, де знаходиться Сватове колись було на дні світового океану. На околицях місцеві жителі довго знаходили останки великих риб. Особливо багато таких знахідок у крейдяних горах.
Факт 7
"Українські піраміди" або "Луганський Стоунхендж" - археологічна пам'ятка бронзового віку Мергелєва гряда, яка розташована в Перевальському районі неподалік селища Степанівка. Його вік становить близько 5000 років, а його площа – понад 10 гектарів.
Факт 8
Першим медиком на Луганщині був Іван Ратч. Він прибув до Лисичанська влітку 1789 року. На той момент місто перебувало в антисанітарних умовах, було зафіксовано високу смертність. Після приїзду лікаря було утворено перший в області фельдшерський пункт. Помер Ратч за 11 років від малярії, епідемія якої охопила місто.
Факт 9
У період нацистської окупації у Ворошиловграді (сьогодні – Луганськ) працювало справжнє кабаре.
Точніше, театр-вар'єте «Кабаре», який був відкритий у приміщенні колишнього Кінотеатру імені Сталіна (за пізніших часів кінотеатр «Салют»). Цей розважальний заклад мав нагадати німцям про кабаре Берліна та Відня.
Репертуар кабаре складався із пісень, одноактних п'єс, скетчів, танцювальних номерів, об'єднаних конферансом. Особливою популярністю користувалися програми "Циганські танці" та "Циганський табір" (це при тому, що нацисти знищували циган). Навколо кабаре вирували свої пристрасті – комендатура вимагала, щоб усі номери виконувалися німецькою або італійською мовами, водночас завідувач відділу культури та освіти міської управи наполягав на тому, щоб увесь репертуар був українською мовою.
Факт 10
На залізничному вокзалі станції «Попасна» була встановлена табличка з персонажем із роману Ільфа та Петрова «12 стільців». У тексті роману «12 стільців» згадується сцена, де панотець Федір біжить пероном станції «Попасна» з чайником, наповненим окропом. Тому літературно-історична пам'ятка, якій дали назву «Історичний кип'ятильник», встановили на будівлі «Кубової».
В оповіданні Іллі Ільфа та Євгена Петрова "12 Стільців" говориться: "Зник панотець Федір. Закрутила його нелегка. Кажуть, що бачили його на станції Попасна, Донецьких доріг. Біг він по перону з чайником окропу...", якби ці події були реальними То панотець Федір біг би саме до цієї кип'ятільні.
Факт 11
У Сєвєродонецьку було два аеропорти. Перший аеродром розпочав роботу наприкінці сорокових років 20 століття. Його поява тісно пов'язана з будівництвом та роботою хімічного комбінату. Оскільки завод, а разом із ним і селище, не мали залізничного сполучення, то вирішено було налагодити повітряне і побудувати аеровокзал. Він розташовувався в районі тролейбусної зупинки "Аміак".
Коли місто почало розширюватися, і все частіше ставало місцем проведення нарад і з'їздів різних рівнів, старий аеродром уже не міг задовольнити потреби молодого міста, що розвивається. Тим більше, аеродром став все частіше страждати від весняного розливу річки Сіверський Донець, а з іншого боку аеродрому вже кипіла робота по зведенню Сєвєродонецької ТЕЦ, димова труба якої становила б небезпеку польотам. Тому стало серйозне питання про перенесення аеродрому та будівництво сучасного для того часу аеропорту. Другий аеропорт у Сєвєродонецьку відкрився 1968 року.
Факт 12
У 1888 з метою вивчення розвитку вугільної та соляної промисловості, та підготовки фахівців-гірників, у Лисичанській штейгерській школі побував видатний учений Дмитро Менделєєв, який прочитав низку лекцій та зустрічей з викладачами. На будівлі Музею історії розвитку вугільної промисловості Лисичанського кам'яновугільного району (вул. Менделєєва, 45), встановлена пам'ятна дошка про візит до школи штейгерів Менделєєва і Лутугіна, що тут розташовувалася.
Факт 13
Ім'ям уродженця Сватового, картографа Віталія Маласая, який загинув в експедиції, названо мис Маласай на острові Нансена, який входить до складу архіпелагу Земля Франца-Йосифа.
Факт 14
Старобільськ згадується у творі Іллі Ільфа та Євгена Петрова «12 стільців». З цього приводу у «Студентському» сквері ЛНУ імені Тараса Шевченка було встановлено пам'ятник Остапу Бендеру, який тривалий час тішив старобільчан та гостей міста.
Факт 15
У червні 2012 року луганський колекціонер Микола Худобін відкрив перший у світі музей бразильського короля футболу – Пеле. Свою колекцію він збирав 40 років. Музей у Луганську відкрився перед Євро-2012. Музей футболіста у місті Сантос, за клуб якого Пеле грав значну частину своєї кар'єри, відкрився за два роки. І тоді ж, 2014-го, з початком військових дій, луганський музей Пеле закрився.
Факт 16
Старобільський районний Будинок культури був першим у Луганській області. Будувати його почали 1957 року, а вже 1959 року відбулося урочисте відкриття Будинку культури ім. Т. Г. Шевченка.
Факт 17
Сєвєродонецький завод опорів та Сєвєродонецький приладобудівний завод брали участь у розробці систем електроніки для стикування космічних кораблів серії «Союз» та «Аполлон».
Факт 18
Кінорежисер та письменник Микола Мащенко, який довгий час очолював кіностудію Довженка родом із Сватового.
Факт 19
1929 року в Кремінній відкрилася майстерня з ремонту баянів, яка згодом стала відомою в Україні фабрикою баянів.
Факт 20
1999 року Сєвєродонецька ТРК «СТВ» стала першою в Україні регіональною телерадіокомпанією, яка провела «пряму лінію» з Президентом країни, причому одночасно по телебаченню та радіо.
