Росія роками мала вплив на українські території Луганської та Донецької областей. Завжди намагалася зв'язати їх з РФ, щоб в результаті розв'язати війну лише для розширення своїх територій.
Сьогодні ж на окупованих територіях росіяни активно пропагують наратив, що "Луганщина - історично регіон Російської Федерації".
А нижче ми розповідаємо, чому Луганська область ніколи не була Росією.
"Историческая Родина"
"Символическое событие, отражающее бесповоротность и окончательность воссоединения Луганщины с исторической Родиной", - пише ватажок так званої "ЛНР" Леонід Пасічник.
Ще кілька століть тому завдяки певним зовнішнім факторам утворилася унікальна область України - Луганська. Та цікаво те, що до її створення РФ жодного відношення не має. Такими факторами стали природні багатства (без участі РФ), козацькі пошуки нових місць (теж жодного сліду Росії, іноді навіть всупереч російській владі) і західноєвропейські інвестиції (Європа для РФ взагалі найбільше зло після "нацистів").
Також подивімось на реальні факти, якими часто користується Росія, історичні карти різних часів.
Ось, наприклад, мапа 1928 року “Карта українських земель”, видавництво “Нова українська школа”, Львів. На карті червоним наведено приблизний контур карти сучасної України.
Не треба бути експертом, аби побачити, що теперішня територія Луганської та Донецької областей входять до складу тодішньої України, та на додачу ще й Ростовська область сучасної Росії — такі міста як Таганрог та Ростов — теж були українськими, щоправда, тоді останній називався “Ростів”. Тож історія спростовує пропагандистські тези про “российский Донбасс”. Але, можливо, це якась помилка?
Подивімось ще на одну карту, яка теж знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет. Ось німецька мапа України початку 1918 року:
На ній також чітко видно, що теперішня територія Луганської та Донецької областей знаходиться в складі України. Зокрема, бачимо сучасні назви міст - Луганськ, Старобільськ. Отже, Росія відверто бреше, коли говорить про російські землі в складі нашої держави. До того ж, в сучасному вигляді Російська Федерація з`явилася не раніше України, а так само у 1991 році після розпаду СРСР.
Як відомо, розпад Радянського Союзу прискорив подальшу деградацію інудстріальної системи, серцевиною якої з 30-х років був Донбас.
“Одночасно, величезні активи у вигляді великих підприємств регіону стали здобиччю представників місцевих посткомуністичних еліт, які заради захисту своїх корупційних інтересів як на регіональному, так і загальноукраїнському рівні, почали роздмухувати міф про особливу ідентичність Донбасу. У якийсь момент цю тактику підхопила путінська Росія, яка стала на шлях відродження неоімперії. Протягом років було сформоване упереджене , ксенофобське уявлення про зверхність Донбасу над іншими регіонами України. Підставою для цих уявлень стала нав'язана думка про те, що підйому регіону сприяв прихід російської/радянської імперії”, - додав викладач, історик, філософ, письменник Олександр Набока.
“Защищаем русскоговорящих на Донбассе”
Таку тезу окупанти використовували всі 9 років для виправдання свого вторгнення в Україну. Дійсно, російськомовні українці є по всій території нашої держави і через це до 2014 ніколи не виникало чвар. У східних областях України відсоток таких збільшується через низку факторів: це і близькість до кордонів з РФ, Голодомор у 30-х роках та переселення росіян.
“Згідно із переписами 1927 року більшість сіл сучасної Луганщини складалася з українців. Високим був відсоток українців і в індустріальних містах, зокрема, Луганську. Оскільки україномовні мешканці Донбасу були пов'язані із селянською працею, на них прийшовся головний удар колективізації і голодомору. Значна частина носіїв української культури була винищена фізично, частина “розкуркулена” і депортована у внутрішні райони СРСР. Частина ж емігрувала у міста, що у 30-х роках були анклавами радянської індустріальної культури, яка спирається на уявлення про те, що російська мова - це мова прогресивного соціалістичного суспільства, у якому поступово відмиратимуть нації”, - пояснив Набока.
Доречним прикладом буде родина Алчевських, яка вкладала багато зусиль в український рух. Христина – дружина засновника міста Алчевськ на Луганщині Олексія Алчевського – відомого українського промисловця, банкіра, громадського діяча та мецената (1835 – 1901).
Забезпечена освічена сім’я Алчевських могла собі дозволити кидати виклик царату: у їхній садибі в Харкові було відкрито перший в Україні і світі пам’ятник Тарасу Шевченку, попри імперську заборону на нього:
І варто пам'ятати, що в 1991-му більшість і російськомовного, і україномовного населення сходу на референдумі підтримала незалежність України — за це проголосували 83,9% мешканців Донецької області і 83,6% мешканців Луганської.
Telegram-канал журналіста з Луганщини “Артюх” опублікував цінні архівні листи жителя Кремінної. В них важливим є те, що текст написано у 1968 році українською мовою — і це є черговим доказом існування нашої мови.
“8 лет бомбили”
Найпоширеніший міф, який активно розповсюджують не тільки пропагандисти, а й зомбовані жителі тимчасово окупованих територій. Різні ЗМІ вже неодноразово спростовували цей фейк, а ми лише доповнимо короткою статистикою. До речі, ця статистика — саме від росіян.
Так, Леонід Пасічник в одному з постів пише про тисячі вбитих дітей неіснуючими нацистами:
“Луганщина, вся Россия помнит о тысячах убитых нацистами детях, об измученных в лагерях стариках и женщинах, об истерзанных подпольщиках-молодогвардейцах, о Великом подвиге предков. Эта память помогла нам выстоять в 2014, вернуться домой – в Россию и обязательно приведет нас к Победе. Но самое важное – передать ее нашим детям”.
Але свіжа російська статистика і віце-спікерка Госдуми говорять, що за 9 років бойових дій жертвами стали 56 дітей:
“Для нас гибель маленьких жителей республики является незаживающей раной и большой болью. За девять лет боевых действий жертвами украинских националистов стали 56 детей, самому маленькому из них было всего 27 дней”.
Таким чином окупаційна адміністрація маніпулює поняттями та управляє свідомістю українців на захоплених територіях, спотворює історію регіону. Будьте обережні, не споживайте російську пропаганду.
