Об’єднаний полк "Луганськ-1" вже рік активно бере участь у бойових операціях у складі штурмової бригади "Лють" на Лимано-Куп'янському напрямку. Сьогодні, 13 січня 2024 року, відзначають першу річницю створення Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції України "Лють", у складі якої воюють полісмени штурмового полку "Луганськ-1".
Про це повідомив очільник Луганської ОВА Артем Лисогор.
Олександр Твердохліб, командир полку, розповів про перебіг військових дій на Луганщині, злочини окупантів та те, як свою злість бійці конвертують в "Лють".
У важкі дні перед початком повномасштабного вторгнення нинішній очільник Луганщини, а тоді заступник командувача Об’єднаних сил, Артем Лисогор прибув з підкріпленням з-поміж зведених загонів.
О п’ятій ранку 24 лютого поліцейські побачили по камерах спостереження формування російських колон техніки. Через декілька хвилин ця техніка була у місті. Зволікати часу не залишилося. Аби зберегти людей, згідно з планом, правоохоронці були виведені на рубежі в іншій частині міста. З найбільш досвідченими поліцейськими, прикордонниками і бійцями ЗСУ, "Луганськ-1" дав бій окупантам.
Першу атаку було відбито, взято військовополонених. Потім правоохоронців зі зброєю та технікою "перекинули" до Сєвєродонецька. За домовленістю з керівниками 79 ОДШБр, поліцейські мали вирушити знову до Щастя, аби допомогти військовим. Проте їх не пропустили, адже місто вже перебувало в оточенні.
Артем Лисогор прикомандирував на допомогу до Сєвєродонецька поліцейські підрозділи з Чернігова, Херсону, Полтави та Львова. І цей зведений підрозділ під командуванням Олександра Твердохліба взяв на себе поліцейські та військові функції. Спільно з військовими вони відтісняли переважаючі сили противника за межі міста, стояли на передових позиціях у Попасній, Рубіжному та Кремінній.
Як один з найшокуючих проявів російських окупантів Твердохліб згадує такий випадок. Олександр із групою поліцейських перебував із евакуаційною місією у Попасній, яка на той момент переживала черговий масований артобстріл. Група місцевих жителів перечікувала вогняний шторм у бомбосховищі. В цей час російський снаряд впав точнісінько в укриття, спричинивши один з найкривавіших злочинів окупантів за увесь час вторгнення.
До останнього правоохоронці тримали оборону Сєвєродонецька та Лисичанська. Евакуювали місцеве населення. Потім підрозділ було переведено до Бахмута. Оскільки "Луганськ-1" зберіг боєздатність, його було направлено на доукомплектування та навчання веденню боїв у місті. Батальйон готували до Харківського контрнаступу.
"Відпрацьовувалось все до деталей, кожен підрозділ мав свій певний сектор відповідальності. За нами з батальйоном «Суми» було закріплено звільнення та утримання Вербівки. Прикривали фланг військовослужбовців та не дали підірвати міст через річку", - згадує Олександр.
За два дні було звільнено Балаклею. Ворог не очікував такого натиску і тікав якнайшвидше від Ізюма до Куп’янська. Також "Луганськ-1" брав безпосередню участь у звільненні Новоселівки та Стельмахівки, що на Луганщині.
Цей підрозділ став становим хребтом новоствореної поліцейської бригади "Лють" у складі "Гвардії наступу".
Наразі вже у статусі полку особливого призначення "Луганськ-1" виконує бойові завдання на Бахмутському напрямку. І як зазначає сам Олександр, що й далі звільняти Луганщину будуть його побратими.
"Недооцінювати ворога не потрібно, адже у його складі є дуже підготовлені бійці. Ми особисто стикалися з досвідченими росіянськими десантниками і це вкрай грізний противник. Вони залучають нові резерви, мають дуже багато техніки", - додав він.
