20 січня у Києві відбувся форум “Луганщина – це Україна”, організований релокованим з Луганської області медіа ТРИБУН. Він зібрав однодумців з різних сфер діяльності, яких об’єднує одне – небайдужість до рідного краю.
Серед запрошених гостей – журналісти, письменники, історики, культурні діячі, науковці, освітяни, активісти, волонтери, партизани та військові. Всі вони зустрілися, аби поговорити на актуальні теми, обмінятися досвідом та об’єднатися задля подальшої роботи над відродженням Луганської області.
Зауважимо, форум мав закритий формат через питання безпеки та був експериментом редакції.
“По закінченню форуму люди підходили і дякували за те, що хоча б на один день відчули себе як вдома. Їх емоції – безцінні. На жаль, не всі охочі потрапили на захід. З міркувань безпеки ми зробили його закритим і обмежили кількість учасників. Думаю, будемо проводити подібні форуми раз на півроку - рік, щоб це стало доброю традицією”, – зазначив Олексій Артюх, головний редактор ТРИБУН
Протягом дня гості прослухали чотири панельні дискусії, які модерували Андрій Діхтяренко, головний редактор “Реальної газети”, провідний ведучий Суспільного, експерт MDF та Катерина Зарембо, асоційована аналітикиня Центру “Нова Європа”, авторка книги про громадянське суспільство Донеччини та Луганщини до 2014 “Схід українського сонця”.
На першій панелі “Культура (не) на часі” з Олександром Кучинським, В’ячеславом Бондаренком, Артуром Пройдаковим і Станіславом Федорчуком поговорили про культурне минуле Луганської і Донецької областей, доленосні історичні факти, російську пропаганду, формування української ідентичності. Зокрема подискутували щодо культурних процесів, відродження того, що втратили внаслідок війни, та творення майбутнього.
“Захід «Луганщина – це Україна», що його нещодавно провела команда Трибуну і Олексій Артюх, точно став історичною подією. Історичність полягає в тому, що попри час, зусилля і, звичайно, втрати – громадянське суспільство переміщених осіб, утікачів, волонтерів, ветеранів, журналістів, діючих військових, істориків, викладачів – не перестає думати над питаннями деокупації Луганщини (і Донеччини), над необхідністю антиколаборційного законодавства та практики запобігання проявам колабораціонізму, над образом майбутнього звільнених територій. Для мене вкрай важливо, що незалежно від того, яку тему обговорювали, – партизанський рух, культурну політику чи історичну памʼять, ніхто не ставив під сумнів ані те, що ми звільнимо території від окупантів, ані те, що ми будемо продовжувати кожен на своєму місці відновлювати як історичну правду про українську Донеччину, так і Луганщину. Про цілі пласти культури та літературу”, – говорить Станіслав Федорчук, ветеран, політолог, голова правління ГО “Українська народна рада Донеччини та Луганщини”.
“Став спікером на форумі «Луганщина - це Україна». Говорив про формування ідентичності, боротьбу з пропагандою та способи комунікації в культурі. Попереду просто неймовірно багато роботи. Задля збереження досвіду Луганщини. Задля освіти. Задля повернення додому”, – поділився враженнями Артур Пройдаков, виконавчий директор освітньої фундації MRIY DIY, переможець премії GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE 2021, фіналіст світової премії GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE 2023.
Друга панель – “Партизанський рух у Луганській області. Історія спротиву” – викликала в учасників купу емоцій. Адже ця тема містить не тільки успішні кейси партизан і громадських діячів, але й їх особисті історії, зокрема, про те, що їм довелося пережити. Про мотивацію, людей, міста, спротив, полон, вплив, російську пропаганду, колаборантів висловилися спікери панелі.
Артем Карякін, Владислав Овчаренко, Олексій Артюх, Аріф Багіров розповіли про те, що відбувається в окупованій Луганщині, про наслідки чинення спротиву окупантам. Поділилися думками щодо плану дій після звільнення області, що робити з колаборантами, як впливати на людей, що перебувають в окупації, як працювати з тими, хто готується до деокупації.
“На форумі було затронуто дуже багато важливих тем, такі як культура, історія, освіта, спротив окупації Луганщини… Багато було обговорено також актуальних тем сьогодення. Мені дуже приємно, що стільки талановитих, амбіціозних та світлих людей з Луганщини нарешті змогли зібратись для зустрічі в столиці.
Окремо хотів би подякувати організаторам форуму! Це те, чого не вистачало багато років, для переселенців Луганщини - знову побути в колі своїх!
В суботу з нами, поки лише на фото, був наш друг - Саша «Мюнхен», боєць Азову та захисник Азовсталі. Ми чекаємо другий рік на його повернення з полону, ми можемо тільки гадати, що з ним і як він, бо всі знають, як в полоні ставляться до азовців, а ще й тим паче до тих, хто місцевий з Донбасу…”, – написав після закінчення заходу Владислав Овчаренко, луганський партизан, експолонений.
“В субботу состоялся форум «Луганщина - це Україна», на который я был приглашен в качестве спикера. Сразу хочу поблагодарить редакцию ТРИБУН за организацию такого важного для всех нас мероприятия.
Кто, если не мы - луганчане, будем говорить или даже кричать о родном крае? О тех людях, наших людях, что остались и не предали? Пока мы есть - украинская Луганщина будет существовать. Наши люди там не могут выступить публично или даже написать в интернете о себе, но мы все еще можем, должны.
Спасибо за приятную компанию, отличных модераторов, спикеров, а главное - за существование украинской Луганщины в информационном поле и в сердцах людей”, – відмітив Артем Карякін, партизан з Кадіївки, автор twitter-акаунту та telegram-каналу “Східний”
Про історію, археологічну спадщину Луганської і Донецької областей поговорили на третій панелі “Назад у майбутнє”. З Валерієм Негматовим, сєвєродончанином, вчителем історії, Сергієм Теліженком, ученим секретарем Інституту археології Національної Академії Наук України, кандидатом історичних наук, Олександром Набокою, доктором історичних наук, професором, краєзнавцем, і Максимом Віхровим, журналістом, письменником, обговорили, як зробити так, аби минуле не наздогнало, від чого варто відмовитися або навпаки, що залишити з історичних часів.
Заключною четвертою панеллю була “Коли зійде українське сонце..”, що об’єднала всі теми, яких торкнулися на форумі, та підвела до найголовнішого – що буде у майбутньому.
З Сергієм Стукановим, Олександром Білокобильським, Максимом Віхровим і Станіславом Федорчуком порушили питання щодо процесів деокупації: як повертатися, повертати людей, говорити про всі роки окупації тощо.
“Вчора відбувся знаковий захід - організований виданням Трибун форум "Луганщина - це Україна". Знаковий тому, що це перша за 10 років вагома дискусія про минуле, теперішнє й майбутнє, сфокусована суто на Луганщині; яка зібрала серед учасників і слухачів вихідців із Луганщини. Знаковий також тому, що все було максимально змістовно й доречно, цікаво й конструктивно....я взяв участь в четвертій панелі, присвяченій деокупації, яку динамічно модерував Андрій Діхтяренко. Наголосив, що сьогодні ми маємо говорити про принципові засади деокупації. Не знаючи вихідних умов (становища територій на момент деокупації), ми водночас повинні окреслити рамки, що не залежатимуть від мінливих умов і стануть орієнтиром для ухвалення рішень”, – прокоментував Сергій Стуканов, засновник Інституту інтеграції Донбасу.
“Учора був на неймовірному форумі "Луганщина - це Україна". Говорили про важливі речі: культуру та її роль у майбутній деокупації, про партизанський рух на ТОТ і те, як бояться й ненавидять партизан окупанти, про українську історію Луганщини і, нарешті про те, як власне відбуватиметься деокупація. Мене запросили спікером на цю останню панель. І питання, що обговорювали ми, були, здається, найскладнішими. Адже в уряду наразі нема зеленого поняття, що і як робити, якщо раптом от просто зараз Луганщину звільнять Сили оборони України. Ба більше – навіть чіткого розуміння, з якими викликами доведеться зіткнутися”, – наголосив Олександр Білокобильський, журналіст “Реальної газети”
Форум “Луганщина – це Україна” відгукнувся кожному як щось своє, рідне, близьке. Кожен з учасників готовий і надалі працювати, обмінюватися досвідом, об’єднуватися, реалізовувати ідеї задля майбутнього рідного краю. Довгоочікувані зустрічі, живе спілкування, обмін контактами, спільне планування, натхнення, емоції, отримання відповідей на поширені запитання, розмови про наболіле та рідне – те, що отримали відвідувачі на форумі.
Редакція ТРИБУН вдячна спікерам та учасникам за приємну атмосферу, дискусії, продуктивну зустріч та відгуки!
Авторка: Юлія Канзеба
