Унікальний археологічний пам'ятник – літню ставку татарських ханів Золотої Орди виявили в 2012 році археологи та краєзнавці на території Попаснянського району. Знайдені старовинні монети та речі свідчать про те, що тут зупинявся хан Абдаллах із династії Батия. Маємо пишатись за свій унікальний край, який упродовж тисячоліть притягував до себе народи, які творили історію.
У матеріалі виданню ТРИБУН історик Валерій Негматов дослідив літню ставку татарських ханів та пояснив, чому нам варто пам’ятати історію.
Довідка: Валерій Негматов - історик з міста Сєвєродонецьк, спеціалізується на історичній пам’яті та як краєзнавець вивчає рідну область протягом життя.
Неймовірне відкриття
12 травня 2012 року Олексій Бритюк в своєму Livejournal повідомив, що археологи Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля дійшли неймовірного відкриття – знайшли на Луганщині ставку хана Золотої Орди, часу середини 14-го століття. Знахідки були не в одній скарбничці, а розсіяні площею, що дорівнює трьом-чотирьом стадіонам. Загальна кількість монет, знайдених тут перевищувала 3500. Навіть пара монет дає гарний орієнтир при розкопках однієї конкретної побутової пам'ятки. Причому 99% знайдених мідних монет мають чіткі рамки 1361-1370 рр., тобто років правління хана Абдаллаха.
Місцевість, на якій знайдено столицю ханів
Період Золотої Орди в історії Луганщини мало вивчений. Основними джерелами для аналізу цього періоду є археологічні знахідки.
“У Вікіпедії цей період характеризується єдиним реченням: "Після нашестя татар і утворення Золотої Орди територія краю довго залишалася малозаселеною". З огляду на брак інформації мета розвідки полягає в аналізі господарських процесів і військових подій в нашому краї на основі нових знахідок монет Золотої Орди в районі с. Шипилівка Попаснянського району Луганської області”, — зазначала Наталя Макарова у збірці “Донеччина біля своїх витоків”.
З 60-х років ХХ ст., коли через поля проклали зрошувальні канали, вода стала вимивати з ґрунту давні монети та предмети побуту. Згодом це привабило "чорних археологів", які постійно з металодетекторами шукали цінні артефакти. У 2013 році прес-служба управління СБУ в Луганській області повідомила: "На Луганщині попереджена спроба контрабандного вивезення за межі України предметів нумізматики, які становлять історико-культурну цінність. Як встановила судово-мистецтвознавча експертиза, дві монети з вилученої колекції відносяться до культурних цінностей України. Це татарські монети XIII і XIV століть, викарбувані в часи правління ханів Абдулаха й Менглі Ґерая".
Відкривач ординської столиці Сергій Санжаров
Літню ординську столицю поблизу с. Шипилівка виявив Сергій Санжаров, науковий керівник Археологічного центру Східноукраїнського національного університету "Спадщина", таким чином запровадивши в науковий обіг поняття "Літня ставка ханів Золотої Орди XIV століття". Одного разу до Сергія Санжарова звернулися батьки одного з його студентів: їм відомо місце, де місцеве населення постійно знаходить татарські монети. Археолог згадав, що за кілька років до того проводилися розкопки кургану поблизу Лисичанську, і там також знаходили монети.
Кальміуська сакма
Ханську ставку було знайдено біля Привілля. Там проходив Ізюмський шлях. Шляхами, татарською - сакмами, зазвичай були великі вододіли, не розрізані ярами. Сакмами татари легко пересувалися, як всією ордою, так й із захопленим ясирем. Ізюмський шлях ішов від Криму, західним берегом Кальміусу, переходив на витік Лугані, а потім сюди. Давньоруські літописці XV-XVI століть фіксують, що цей шлях переходив на річку Борову (там, де вона впадає в Сіверський Донець, є переправа), потім вгору і в Московію. До речі, неподалік від сучасного міста Сєвєродонецьк, де також проходила Кальміуська сакма, знаходився татарський перевіз-брід через річку Сіверський Донець. Це була крайня точка українського фронтиру-кордону XVI – XVII ст. Сьогодні тут знаходиться Павлоградський міст, який з'єднує міста Лисичанськ (правий берег) та Сєвєродонецьк (Лівий берег). Посеред знаходиться річка Сіверський Донець. За розрахунками місцевих краєзнавців саме тут знаходився боровській брід Кальміуської Сакми.
Ханська ставка, що вона собою являла
Вона існувала в двох варіантах: один – зимовий, наприклад, Бату – сарай, інший – літній. Літня ставка хана не мала постійного місця, його двір кочував в степу, міняючи розташування. Наявність двох варіантів резиденції очільника держави було притаманним не тільки ханам Орди. Наприклад, київські князі, крім Києва, мали за літні резиденції Вишгород і Бєлгород.
Ставка займала велику територію. В її центрі знаходилася юрта хана, біля якої стояв його бунчук. В першому колі - намети дружин хана. Наступне коло - юрти воєначальників, родичів хана. Потім зовнішня охорона, ремісники, торговці. У місці, де жив хан, карбували монети. Тобто, якщо знаходимо певну кількість монет – це є підтвердження існування на цьому місці ханської резиденції.
Ханські монети
Срібні монети Золотої Орди в XIV ст. називали "данг", а мідні – "пуло". Один данг складав 16 пуло. На срібних дангах вказувалася назва улусу, де була викарбувана монета, дата випуску, на іншому боці – ім’я хана та побажання. Дизайн пул був більш різноманітним: прикрашався малюнками та орнаментом. Пули мали мусульманський вигляд, використовували арабський алфавіт. Деякі дослідники вважають, що зображення тварин на монетах Золотої Орди пов’язане з мусульманським календарем. На більшості монет зображені собака, пантера, кінь. Пізніше, коли іслам став офіційною релігією, зображувати тварин було заборонено. На монетах, знайдених поблизу Шипилівки, було написано "Хан Абдаллах, нехай триватиме його правління" і вказано місце карбування. На деяких знайдених монетах зустрічаються зображення звіра: пантери або барса. А барс був тотемом роду Абдаллаха.
Хто такий Абдулах-хан
Вікіпедія вказує, що це був хан Золотої Орди під час Великої зам’ятні. Походив з роду Чингізідів. Суттєвої ролі не відігравав, виступаючи як номінальний володар. Цікаво, що саме 1362 року військо Абдулаха було розгромлено Великим князем Литовським і Руським Ольгердом на річці Сині Води (Синюсі) восени 1362, завдяки чому українські землі позбавилися монгольського іга. Зрештою беклярбек Мамай, побачивши втрату підтримки золотоординської знаті, вирішив замінити Абдулаха. Він стратив його, замінивши на Мухаммед-Булак-хана.
Цікавий орнамент на знайденій бляшці
Крім монет та іншого, цікавість для істориків становить бляшка, точніше орнамент на ній. Маємо два варіанти тлумачення цього орнаменту: перший – зображено тамгу, родовий знак ханів Гераїв; другий – зображено різновид тризуба. Де істина – установить час.
Навіщо це нам потрібно
По – перше, маємо геополітичний аспект. Росія весь час намагалась привласнювати нашу історію, нашу культуру. Продовжує це й по сьогодні. Зокрема, Москва претендує на правонаступність у Золотій Орді. Відповідно, територія, де перебувала Золота Орда, є територією Росії. Ми маємо захищати свою історію, культуру, завжди підкреслюючи їхню українськість.
По – друге, це історичний аспект. Ми не маємо, поки що, аналогів таких знахідок на Луганщині. Подальше вивчення цієї стоянки може багато чого змінити в нашій історії.
По – третє, маємо туристичний аспект. Не так багато Луганщина має історичних і культурних пам`яток, щоб не використати потенціал знайденой літньої ханської резиденції. Як варіант, створення історичного парку "Літня столиця Золотої Орди".
