Місто Сіверськодонецьк (до 09.2024 Сєвєродонецьк) на Луганщині перебуває у тимчасовій окупації з 25 червня 2022 року, коли українські війська отримали наказ про відхід. Після окупації міста “мер” Моргунов, призначений на посаду “ЛНРівським” ватажком Пасічником, оголосив, що 80% міста зруйновано.
Про те, в якому стані наразі Сіверськодонецьк, яка кількість населення у ньому, що відбувається з житловим фондом та інше – читайте в матеріалі ТРИБУН.
Ситуація в місті різниться залежно від району: деякі - знищені повністю, а деякі - вціліли. Після першого та другого року окупації росіяни почали відновлювати те, що незначно пошкоджено внаслідок бойових дій. Більшість будівель, які отримали серйозні ушкодження або були знищені, ніхто не відновлює. Через це частина з них з часом почала обвалюватись, а деякі окупаційна “адміністрація” спромоглася демонтувати.
Ми взяли коментар у місцевого мешканця, автора найбільшого ресурсу про Сіверськодонецьк https://t.me/severodonetsk . Ось яким він бачить своє рідне місто зараз:
“Тимчасово окупований росіянами Сіверськодонецьк відірваний від цивілізації вже три роки. Місто малолюдне, з купою проблем: медичних, комунальних, інфраструктурних, безпекових, відсутності зв'язку... Всі сфери життя деградовані. Діти ростуть під впливом російської пропаганди. Економіка міста живе тим, що там доволі багато немісцевих будівельників з РФ та Центральної Азії. Результатом відновлювальних ремонтів є гарна картинка для російського телебачення – купа пофарбованих будинків, а те, що з квартирами, - залишається поза кадром. Багато квартир зіпсовані та знищені назавжди і не підлягають відновленню. Багато їхніх власників загинули, померли або вже ніколи не повернуться на постійне місце проживання. Чимало людей росіяни не пускають додому ще на кордоні при фільтрації”.
На його думку, навіть після більш ніж двох років інтенсивних ремонтних робіт місто не почало жити.
“Рівень життя міста – це не тільки інфраструктура, яку намагаються відновити, а його містяни. Важливий показник при цьому – це кількість населення. Досягти тієї кількості населення міста та агломерації, яка була у 2021 році, – задача, на жаль, майже нездійсненна у короткостроковій історичній перспективі, як під час окупації, так і після деокупації.
Більшість сіверськодончан вимушені жити не в своєму рідному й улюбленому місті та дуже сумують за Сіверськодонецьком, дехто кожен день”, - говорить адміністратор каналу, в якому щодня публікує інформацію з рідного міста.
За даними окупаційної “адміністрації”, у місті проживає приблизно 40 тисяч місцевих мешканців. Цей підрахунок вівся тільки до арешту “голови” Сіверськодонецька Миколи Моргунова. Та потрібно зазначити, що в умовах окупації дізнатися чи перевірити інформацію про кількість місцевого населення неможливо.
Нагадаємо, Моргунова заарештували 3 лютого 2025 року. Його підозрюють за статтями про бандитизм і розбій.
Будучи "головою” міста Брянка, надавав учасникам бандформування дані про заможних жителів міста для їх викрадення. Розслідуються справи про 11 вбивств, 6 викрадень, викрадення майна на 6 200 000 рублів. Про його злочини окупаційній владі було відомо давно, та це не завадило призначити його на таку серйозну посаду.
Після призначення Павла Дрєєва «временно исполняющим полномочия главы» Сіверськодонецька про кількість населення окупанти не згадували взагалі.
Незважаючи на заяви “адміністрації” про “покращення” життя в окупованому Сіверськодонецьку, а особливо у контексті медицини, у місті, як і по всій окупованій Луганщині, спостерігається дефіцит кадрів у цій галузі.
Наприклад, через нестачу лікарів, кожного ранку фіксуються черги до поліклініки «СПЗ» за талончиками на прийом.
Кажуть, що у цих чергах люди сваряться, а іноді навіть влаштовують бійки. Через дефіцит кадрів — немає лікарів та деякі поєднують роботу в інших медичних установах міста і приходять в «СПЗ» на пару годин на тиждень.
Відомо, що в окупованому Сіверськодонецьку є лише одна “швидка” на все місто.
Виклик лікарів стає ледь не марафоном, де потрібно спочатку знайти найближчий таксофон, спробувати додзвонитися та дочекатися приїзду. Тож шанси вижити в критичних ситуаціях - мінімальні.
І щоб хоч якось владнати ситуацію з медициною, до міста приїжджають російські медики. Це терапевти, хірурги, офтальмолог, масажист, педіатр, провізор, косметолог-реаніматолог, лор, медичні сестри тощо.
До того ж в окупованому місті немає автостанції. Сама будівля стоїть зруйнованою з 2022 року, однак нещодавно на неї натягнули сітку, та поки що якихось ремонтних робіт не відбувається. Окупаційна адміністрація міста каже, що будівля знаходиться у приватній власності, але у кого – невідомо.
Відправлення автобусів та маршрутних таксі відбувається з центрального ринку. Є сполучення між Старобільськом, Лисичанськом, Луганськом та іншими містами.
Відомо, що у місті працюють магазини та супермаркети в приміщеннях колишніх маркетів “АТБ” та “Сім’я”, які “віджали” й на їх місці відкрили луганські магазини “Spar”, “Маtreshka” та “BaZar”.
Відомо, що в окупації працює лише один великий торговий центр, і це “Астрон”. Його відкрили у 2024 році, а у 2025 - перейменували на “Аструм Молл”.
До повномасштабного вторгнення у місті було декілька великих торговельних центрів: “Джаз”, “Амстор” та “Астрон”. З усіх них працює лише один.
Мобільний зв’язок та інтернет
З 2022 року у місті немає мобільного інтернету, а з 2023 року - зв’язку. До повномасштабного вторгнення у тут працювала “трійка” мобільних операторів, у яких був 4G-інтернет, та різні провайдери, які надавали послуги домашнього інтернету. Коли до Сіверськодонецька приїжджають росіяни, то навіть вони не можуть зрозуміти, як місто виживає без мобільного зв’язку.
Як місцеві мешканці коментували ситуацію зі зв’язком у 2023 році, – дивіться на цих кадрах:
За весь час окупації кардинально нічого не змінилося. Деякі громадяни встановили спеціальне обладнання для зв'язку чи стаціонарні телефони. Аби була хоч якась можливість зателефонувати в екстрені служби, у Сіверськодонецьку, Лисичанську, Рубіжному та Кремінній встановили таксофони загальною кількістю 25 штук. З таксофонів можна викликати екстрені служби, а також дзвонити у межах міст. Міжміського зв'язку немає. У Сіверськодонецьку їх встановили 7 штук. Скористатися одним з «благ цивілізації» мешканці окупованого міста можуть поблизу поштових відділень, гуртожитку, «МФЦ», поліклініки «СПЗ» тощо.
Але таксофони, на жаль, не рятують ситуацію з викликом екстрених служб.
«У нас уже больше года нет мобильной связи. В сёлах рядом есть и связь и интернет, а у нас в городе ничего. А представьте, если нужно позвонить в скорую помощь, это нужно бежать к таксофону», - так місцева мешканка окупованого Сіверськодонецька розповіла про зв'язок у місті.
За її словами, його немає у місті, але є у навколишніх селах.
Орієнтовано з 18 лютого 2023 року оператор, який працює на окупованій Луганщині, повідомляв, що зв’язку у Сіверськодонецьку, Лисичанську, Рубіжному та Кремінній немає начебто через “аварію на магістральній лінії”.
Таку банальну відписку давав оператор до 15 березня 2023 року. А ось з 15 березня 2023 року почали давати таку відповідь: “по не зависящим от ООО "МКС" причинам возобновление связи на этих территориях невозможно“.
Вже пізніше пояснили: “согласно распоряжения минкомсвязи ЛНР услуга интернет ограничена в Кременском, Сватовском, Троицком и Старобельском районах, г. Попасная, а также Северодонецкой агломерации (г. Северодонецк, г. Лисичанск, г. Рубежное)”
Окупаційна адміністрація Сіверськодонецька дає відписку, що начебто на території міста діє “розпорядження Штабу Територіальної оборони ЛНР”, яке забороняє надавати послуги інтернету та зв’язку. Але знайти це “розпорядження” та сайт т.зв. “штабу тероборони ЛНР” у мережі - неможливо
Варто зауважити, що зв’язок у навколишніх селах працює та навіть є мобільний інтернет. Після вимкнення мобільного зв’язку та інтернету містяни почали встановлювати стаціонарні телефони, користуватись раціями, підсилювачами зв’язку та супутниковим інтернетом.
Також час від у часу у місцевих групах з’являються оголошення про продаж антен для інтернету. Щоб користуватися інтернетом, містянам потрібно встановлювати спеціальні антени, а також старлінки.
Так, установку супутникового телебачення російських операторів «Триколор ТВ» та «МТС» пропонують за суму від 10 300 до 12 500 рублів (це приблизно 4200 — 5000 гривень).
Установку посилювачів 4G-зв'язку на 30dB пропонують за 19 000 рублів (приблизно 9800 гривень).
Також, як відомо з оголошення, можна придбати комплект супутникового інтернету «Ямал Сенсат 601» за 70 000 рублів (приблизно 29 000 гривень). Ще є інформація, що можна встановити «Старлінк». Однак на нього ціна невідома.
Оголошення про старлінки є і по самому місту. Їх вартість - від 51 тис. до 60 тис. рублів (приблизно 25 тис. - 29 тис. грн).
На момент написання цього матеріалу ватажок угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник підписав «указ», який забороняє продаж/використання продукції «SpaceX», а також терміналів «Starlink» на окупованій Луганщині.
Він аргументує це тим, що нібито ця продукція становить небезпеку для регіону — координація дій, передача даних та нанесення ударів по окупованій Луганщині.
Самі місцеві мешканці так коментують відсутність мобільного зв’язку та інтернету:
"И только в Северодонецке в целях какой то мнимой "безопасности" нам отключили вообще всё, банально скорую или пожарных нет возможности вызвать, алло, какая это к чёрту безопасность!?", - пишуть жителі прифронтових окупованих територій Луганщини.
Місцеві обурюються, що у них немає нормального доступу до інтернету, а у приїжджих він є. Є ще випадки, коли мігранти з Середньої Азії пропонують послуги виходу до Інтернету за 100 рублів для жителів міста.
Дехто з громадян вже встановив антени, підсилювачі для мобільного зв'язку та «Старлінки». Також один з мешканців звинувачує окупаційну «адміністрацію» у тому, що коли приїжджають чиновники з Росії, — вмикають інтернет на деякий час, та каже, що «адміністрації» вигідно, щоб у людей не було зв'язку.
У березні 2023 року сталася трагічна ситуація, коли чоловіку стало погано, а лікарів викликати не встигли – чоловік помер. На той момент було достеменно невідомо, який стан швидкої допомоги у місті, повідомляли про наявність лише медсестер.
В ніч з 28 на 29 травня 2023 року сталася пожежа у будинку за адресою: пр-т Хіміків, 44а. Загинув 90-річний чоловік. Через відсутність мобільного зв'язку люди не змогли швидко викликати екстрені служби.
У листопаді 2023 року був випадок, коли людина не змогла дійти до поліклініки «СПЗ» та просто померла по дорозі.
У квітні 2025 повідомлення написала одна з місцевих мешканок у коментарях окупаційної «адміністрації», де людині вночі була потрібна швидка допомога. А вранці вона померла.
Житло
За словами окупаційної “адміністрації” Сіверськодонецька, 80% будівель та будинків було зруйновано.
У мережі також є мапа з наслідками війни у місті, який створив місцевий ентузіаст Олексій Засєдєнцев, на якій вже є 1,1 мільйон переглядів. На ній зафіксовано усі пошкодження внаслідок бойових дій у 2022 році. Ознайомитися з мапою можна за посиланням: https://bit.ly/3G3EfNV
Ми запитали у Олексія Засєдєнцева, як він створив цю мапу, що спонукало до її реалізації:
“У березні 2022 року почались масовані обстріли Сіверськодонецька російськими військами. В соцмережах стали з’являтись фото- та відеоматеріали наслідків руйнувань після обстрілів. З часом руйнувань ставало все більше. В березні 2022 року я почав збирав ці фото і групував їх по папкам по вулицям і будинкам.
Спонукало збирати фото декілька факторів: це і біль, що місто поступово руйнують, і фіксація наслідків руйнувань”.
Він каже, що навесні-влітку 2022 року у соцмережах місцеві мешканці запитували “А що там з моїм будинком?”
“Згодом виникла ідея створення власне карти руйнувань. Найкраще для цього підійшов застосунок “Гугл Мої карти”. На цьому застосунку можна робити мітки на карті, додавати фото та опис до цих фото. Власне роботу з картою я почав у червні 2022 року, і 29 червня 2022 року вона була опублікована. Зараз на карті вже міститься 10 шарів, а кількість міток на карті понад 3 300”, - каже автор проєкту.
Також Олексій вважає, що його мапа допомагає демонструвати злочини російських окупантів та т.зв. “влади”:
“Зараз вбачаю метою існування карти демонстрацію масштабів злочинів російської армії та окупаційної влади та надання місцевим жителям інформацію про стан житлового фонду і інфраструктури в Сіверськодонецьку у 2022-2025 роках.”
На цій мапі також фіксуються випадки, коли окупаційна “адміністрація” міста публікує списки “жилых помещений, имеющих признаки бесхозяйственного имущества”, тобто квартири та приміщення, які мають ознаки “безгоспного майна”. До таких списків станом на 25.06.2025 р. потрапили вже 569 квартир та 1 секція у 123 житлових будинках, а також 3 приватних будинки.
Вони є у шарі “Незаконне заселення” та позначені помаранчевим кружечком з білим будинком. Також список є і документом: https://bit.ly/4luw78m
Після окупації міста також почалися обвали будинків та демонтажі будинків. Вони зафіксовані на мапі “Обвал та демонтаж будинків”. Ознайомитися з мапою можна також за посиланням: https://bit.ly/44eQ1gB
Відомо, що росіяни вже демонтували будинки по пр-кту Центральний 13, 54, вул. Ломоносова (Григорія Сковороди) 17, вул. Єгорова 23 та вул. Богдана Ліщини 17/вул. Енергетиків 1.
Окупаційною адміністрацією міста визначено 30 будинків, які не підлягають відновленню.
Першим будинком став пр-кт Центральний 13. Роботи з демонтажу почалися у 20-х числах жовтня 2024 р. Вперше окупаційна «влада» міста демонтувала будинок повністю.
Другим став будинок по вул. Ломоносова (Григорія Сковороди) 17.
Наразі від будинку залишився котлован.
Третій - вигорілий будинок на пр-кті Центральному 54. У цій будівлі також була Міська центральна бібліотека та Кризовий медіацентр «Сіверський Донець».
Громадський діяч та співзасновник Кризового медіацентру “Сіверський Донець” Сергій П’ятниця поділився спогадами про місце, де залишилися лише руїни:
“Прес-конференції, брифінги, презентації, тренінги, фокус-групи, виставки, дитячі свята, зустрічі, наприклад, блокувальників потягів з вуглем та залізничників…. навіть вистави театру Аrt End Gard (Олександр Шмаль). Це був майданчик для спілкування, перш за все. Також це був центр громадської активності з будь-яких питань. Наші відвідувачі казали, що це "намолене місце" через душевну і дружню атмосферу.”
Також Сергій розповів про бібліотеку, яка розташовувалася у цьому будинку:
“З персоналом бібліотеки ми тісно товаришували і співпрацювали. Раніше це приміщення було архівом бібліотеки. Ми там зробили ремонт і встановили обладнання за грантові гроші. Вони відвідували наші заходи, ми - їхні. Навіть були спільні проєкти.”
Четвертим та п’ятим демонтованими будинками стали будинки за адресами вул. Єгорова 23 та вул. Богдана Ліщини 17/вул. Енергетиків 1.
Приблизно з серпня 2022 року до міста почали приїжджати російські підрядники та будівельники, переважно з Пермського краю РФ. Потім почали з’їжджатися з різних регіонів РФ: Республіка Бурятія, Дагестан, Інгушетія та інші.
З 2024 року росіяни починають фарбувати будинки, створюючи таким чином яскраву картинку для російського ТБ та проросійських медіа.
Самі мешканці визнають, що в деяких будинках роблять ремонти доволі якісно, та більшість нарікає на неякісні ремонти від росіян.
Перший приклад - будинок по пр-кту Космонавтів 4. Він досі не підключений до опалення. Його «відремонтували» декілька місяців тому, однак у будинку знову є протікання. Також одна з російських підрядних організацій забула відремонтувати вхідні двері у будинках. Мешканці скаржилися на неякісний ремонт у «інстанції», але це не допомагає — йдуть відписки.
Деякі мешканці також припускають, що якісно ремонтують тільки ті будинки, в яких проживають представники окупаційної «адміністрації».
Другий - будинок по проспекту Гвардійському 24А.
Російські спеціалісти розібрали сходи і сказали перечекати 2-3 дні, та вже пройшло 3 місяці. Пенсіонери весь цей час не виходять на вулицю, бо фізично не можуть подолати шлях без сходів. Будівельники ремонт не закінчили, об'єкт цей облишили, бо не платять коштів.
Третій випадок - будинок по вулиці Першотравнева (Травнева) почали ремонтувати, розкрили дах, але не закрили. Тепер через дощ ремонт квартир та під'їзду зіпсований.
Четвертий - пр-кт Космонавтів 13.
Відповідні кадри опублікував місцевий мешканець. Також він повідомив, що в його квартирі усі стіні та підлога у величезних тріщинах.
Також у 2023-2024 роках стало відомо, що до Сіверськодонецька почали приїжджати мігранти з Середньої Азії. В основному це громадяни Узбекистану та Таджикистану.
Є навіть випадки, коли вони приїжджають жити з сім’ями.
В основному, вони приїжджають до окупованого міста на заробітки.
У місцевій газеті була також стаття про будівельників з Узбекистану. Це Даніяр Ахмєдов та Абдухафіз Годжаєв з міст Коканда та Хорезма. Вони приїхали до окупованого Сіверськодонецька, аби брати участь у “відновленні” міста.
Також відомо, що росіяни використовують мігрантів з віддалених регіонів Росії та країн Середньої Азії як дешеву робочу силу.
Місцеві мешканці пишуть, що якість робіт, які виконують будівельники з країн Середньо Азії, погана.
Ось, як вони описують якість деяких установлених ліфтів у будинках:
Є також випадки, де вони залицяються до місцевих дівчат, створюють «діаспору» та вмовляють людей похилого віку зробити прописку. Відомо, що їхнє “місце зборів” поблизу магазину «Бриз» на вул. Курчатова (Князя Володимира). Про це повідомив один з місцевих мешканців.
Нещодавно було зафіксовано випадок, коли мігранти влаштували перестрілку. Відомо, що її було чутно 18 червня 2025 року о 22:00 та о 22:26 на вул. Автомобільній 9, в результаті був один поранений. Через окупацію ми не можемо перевірити достовірність інформації.
Отже, якщо проаналізувати інформацію, яку публікують самі мешканці у соцмережах, можна зрозуміти, що ситуація в окупованому Сіверськодонецьку з медициною, зв’язком (якщо не встановити стаціонарний телефон та спеціальне обладнання) та частково з житлом – залишається поганою, а якщо врахувати випадки, від яких помирають люди, – катастрофічною.
Деякі мешканці час від часу пишуть про відносно непогані та хороші ремонти від росіян. Та чи вартувало це скількох вбитих росіянами жителів Луганщини та руїн міст? Впевнені, що ні.
Більше про життя окупованого Сіверськодонецька та інших міст в окупації у нашому Telegram: https://t.me/tribun_ua
Підтримати нашу роботу: https://base.monobank.ua/ANwiZ3whMccPTT
Автор: Євген Я.
