Після початку вторгнення Росії в Україну життя на окупованих територіях кардинально змінилося. Мирне населення опинилося під постійним тиском псевдоадміністрацій, які вдаються до репресій, залякування та інформаційної ізоляції. Одним із найцинічніших проявів цього контролю стала примусова мобілізація українців до лав російської армії — практика, що грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права.
Про поточну ситуацію, кількість призовників та оскарження дій військкоматів на ТОТ читайте в матеріалі видання ТРИБУН.
Вручення повісток на блокпостах
Житель Луганської області пан Юрій (ім’я змінено з міркувань безпеки) розповів, що росіяни періодично влаштовують так звані “рейди” — встановлюють блокпости на в’їздах і виїздах із населених пунктів, вибірково або масово перевіряючи транспорт.
“Прикриваються справді “безпекою” і перевіряють, кого хочуть. Наскільки часто це відбувається — важко сказати, бо такі заходи проходять по всій окупованій Луганщині”, — каже співрозмовник.
Журналістка видання ТРИБУН поспілкувалася з речницею Центру національного спротиву “Липою” та дізналася про поточну обстановку в захоплених регіонах України. За її словами, ситуація з мобілізацією в Луганській області залишається напруженою, хоча й не такою динамічною, як на півдні. Це пояснюється тим, що цей регіон росіяни вважають “глибоким тилом”.
“Але саме це дає змогу українському підпіллю діяти ефективно”, — додає вона.
Кількість блокпостів і масштаб фільтраційних “рейдів” постійно змінюються — усе залежить від того, що відбувається на території: активність підпілля, інциденти чи страхи окупаційної “адміністрації”.
“Липа” зазначає, що після вибухів, появ листівок або інших проявів спротиву, окупанти, як правило, різко посилюють контроль. У ці дні з’являються нові блокпости, масово перевіряють документи, особливо в чоловіків. Часто це супроводжується затриманнями — “для перевірки на причетність до диверсійно-розвідувальної групи (ДРГ)” або просто “для з’ясування особи”.
Загалом, як розповідає пан Юрій, під час таких перевірок росіяни обмежуються оглядом документів і, час від часу, транспортних засобів. Крім того, можуть розпитувати про маршрут чи мету поїздки.
Найголовніше — наявність при собі російського паспорта, бо саме це зазвичай є основною метою таких перевірок. Зі слів очевидця, агресивної поведінки з боку росіян він особисто не спостерігав, хоча траплялися зверхні чи дивні запитання, наприклад: “Чому ви їдете саме сьогодні, а не завтра?”. Здається, ніби вони навмисно провокують.
Тиск на місцеве населення
“Липа” запевняє, що окупанти застосовують до місцевих жителів різноманітні методи тиску, щоб змусити їх іти на військову службу. Експертка зауважує, що це не обов’язково пряме насильство — часто це системна комбінація погроз, маніпуляцій і психологічного тиску.
Один з поширених сценаріїв — адміністративний тиск. Людину можуть затримати за дрібне порушення: наприклад, відсутність документів, комендантську годину чи активність у соцмережах. Після цього їй “пропонують” контракт зі словами: “Краще служити, ніж сидіти”.
Ще один момент — отримання паспорта РФ. Під час оформлення документів проводять “інформаційні бесіди”: обіцяють пільги, житло, високу зарплату, спокійне життя після служби. Формально — добровільно, але психологічно — це м’який примус.
Щодо строкової служби: згідно з інформацією речниці ЦНС, вона є обов’язковою для всіх, хто отримав “червоний документ”. Після кількох місяців солдатам пропонують підписати контракт, зазвичай з обіцянкою, що “на фронт не відправлять”.
“Але вже є численні випадки, коли таких “контрактників” одразу перекидають у зону бойових дій”, — пояснює “Липа”.
Військовий адвокат Яромир Цімура виданню ТРИБУН розповів, що, згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, цивільна особа має повне право не виконувати накази окупаційної “адміністрації”, якщо вони порушують її права або змушують брати участь у війні на боці ворога.
Мобілізація молоді
Ситуація з молоддю — тривожніша. Пан Юрій в окупації розповідає, що підлітків і студентів масово ставлять на військовий облік ще зі школи. За спостереженнями нашого джерела, йдуть на строкову службу одиниці, бо добре відомо, що “строковиків” часто змушують підписувати контракти.
“Ці історії про примус до контракту розлітаються дуже швидко — і тут про них знають усі”, — зазначає він.
Речниця ЦНС пояснює, що підлітків активно залучають до проксі-структур на кшталт “Юнармії”, де з дитинства формують “лояльність” до Росії та її армії. Як тільки виповнюється 18 — одразу повістка.
Пропонуємо матеріал за темою: 18-річних юнаків змушують підписувати контракти з армією РФ, — Андрющенко про мобілізацію на ТОТ.
Зі слів адвоката, примус до постановки на військовий облік у школах чи університетах на окупованих територіях є незаконним. Росія не може залучати цивільне населення ТОТ до служби у своїх збройних чи допоміжних силах, а також чинити будь-який тиск або проводити пропаганду з метою добровільного вступу на військову службу. Ці дії прямо заборонені статтею 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, підписантом якої є й Росія.
Як в окупації уникнути служби в ЗС РФ
Як зазначає пан Юрій, один зі способів уникнути мобілізації на окупованих територіях — не ставати на військовий облік після отримання паспорта РФ. Як правило, чоловіки уникають цього доволі просто — не з’являються до військкомату. Після випуску хлопці або вступають у навчальні заклади, щоб отримати відстрочку, або намагаються уникнути армії — працюють неофіційно, ховаються.
Водночас ставлення до військового обов’язку на Луганщині типове: на словах багато хто “за Росію”, але майже ніхто з чоловіків не вважає, що щось їй винен. Після випуску хлопці або вступають у навчальні заклади, щоб отримати відстрочку, або намагаються уникнути армії — працюють неофіційно, ховаються.
“Липа” також підтверджує масове ухилення від служби та називає різні форми: хтось виїжджає у віддалені села, інші — переховуються без документів, постійно змінюють місце проживання або добувають довідки від лікарів.
Це свідчить про зростання спротиву в тилу — нехай і не завжди відкритого, але послідовного.
Разом із тим Яромир Цімура заявляє, що відмова чоловіків призовного віку ставати на облік у військових комісаріатах, створених загарбниками, є цілком законною з погляду міжнародного права. Проте на практиці така відмова в умовах російської окупації може мати серйозні наслідки. У кращому випадку — проти особи можуть порушити адміністративну чи кримінальну справу. У гіршому — її можуть змусити підписати контракт на службу в ЗС РФ із застосуванням погроз або навіть фізичного насильства.
Скільки українців на ТОТ вже мобілізовано
Очевидець наголошує, що навіть за 3 роки окупації лише дуже незначна частина чоловіків добровільно стала на облік. Росіяни цим відверто незадоволені. Іноді лунають погрози про “анулювання громадянства”, втім, станом на зараз, до місцевого населення на ТОТ цю санкцію ще не застосовували.
Окупувати, нав’язати паспорт, а потім його відібрати й вигнати — це занадто навіть для них. Хоча, не існує такої дикості, на яку росіяни не підуть.
У Центрі нацспротиву додають, що окупаційні “адміністрації” не звітують про власні невдачі у військовому призові. Однак є свідчення, що плани прихованої мобілізації в попередні роки неодноразово провалювались. Попри тиск, шантаж і репресії, загарбникам не вдалося набрати потрібну кількість людей.
Речниця ЦНС “Липа” каже, що наразі точних цифр мобілізації у 2025 році немає, оскільки такі заходи Росія проводить у закритому режимі. Водночас спостереження свідчать, що план призову залишився на тому ж рівні, що й торік — близько 10 тисяч чоловіків із окупованих територій.
Серйозною ознакою ескалації стало підписання президентом РФ Володимиром Путіним указу в березні 2025 року, яким суттєво розширено рамки весняного призову:
До 160 тисяч осіб віком від 18 до 30 років.
Речниця наголошує, що це — рекордне число за останні десятиліття, і значна його частина припадає саме на жителів захоплених територій України. Їх спочатку призивають на строкову службу, а згодом — змушують підписувати контракти. Втім, як пояснила “Липа”, більш точну картину можна буде оцінити восени, коли Кремль почне підбивати підсумки мобілізаційної кампанії.
Як діяти під час перевірок та в разі контакту з окупаційними структурами
Під час “рейдів” на ТОТ головним залишається одне — особиста безпека. Центр національного спротиву наголошує: головне — діяти спокійно, не проявляти емоцій і не вступати в конфлікти з російськими військовими. Усі дії мають бути зваженими й продуманими.
1. Телефон має бути “чистим”
- Видаліть усе, що може свідчити про проукраїнську позицію: фото, листування, підписки на Telegram-канали чи групи, контакти на вільній території України.
- Разом з тим, повністю порожній телефон — також підозрілий. Залиште кілька нейтральних контактів і фотографій.
2. Продумайте переконливу “легенду”
- Завжди майте чітку відповідь: куди ви йдете, звідки і з якою метою.
- Історія має бути простою, логічною, без зайвих деталей, які можуть викликати додаткові запитання.
3. Уникайте носіння фізичних носіїв з даними
- Не носіть із собою флешки, SIM-карти, записники чи будь-які інші предмети, де зберігається інформація.
- Усе, що потрапить до рук перевіряльників, може бути використано проти вас.
4. Не довіряйте випадковим “знайомим”
- Окупаційні “служби” активно вербують місцевих жителів як інформаторів.
- Уникайте відвертостей навіть у побутових розмовах.
5. Забезпечте зв’язок із надійними людьми
- Хтось із близьких повинен знати ваші маршрути та час повернення.
- У критичній ситуації вони зможуть швидко зрозуміти, що з вами щось сталося.
Пам’ятайте: головне — вижити та зберегти гідність. Україна не забуває про тих, хто залишився в окупації, і обов’язково повернеться.
За словами адвоката Цімури, у разі контакту з ворожими структурами не можна підписувати будь-які документи, зміст яких вам незрозумілий або які потенційно можуть бути використані проти вас. Також слід уникати згоди на постановку на військовий облік, мобілізацію чи будь-яку іншу форму співпраці з окупаційною “адміністрацією”.
Однак ці поради можуть втратити актуальність для тих, хто опинився під загрозою фізичного насильства чи катувань за відмову виконувати злочинні накази. У таких випадках слід тверезо оцінити всі ризики задля збереження життя та здоров’я, проте за найменшої нагоди — намагатися втекти. Ідеально — зробити це ще до отримання повістки, зокрема в Україну або інші безпечні країни. Оскільки після вручення такого документа виїзд за межі Росії чи окупованих територій буде заборонено.
Якщо ви не змогли уникнути служби в ЗС РФ — варіанти оскарження
Правозахисник пояснює, що примусова мобілізація цивільного населення на ТОТ є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема, вона суперечить положенням Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (IV Конвенція, 1949), яка:
- забороняє державі-окупанту залучати жителів ТОТ до служби у своїх збройних або допоміжних силах;
- не допускає пропаганди чи тиску з метою “добровільного” вступу до війська.
Для того, щоб притягнути до відповідальності посадових осіб Росії, вона повинна дати на це свою згоду й фактично визнати, що було скоєно порушення прав людини, а це — неможливий сценарій за сьогоднішніх обставин.
Пан Ярослав каже, що осіб, які були примусово мобілізовані до армії РФ під час окупації та брали участь у бойових діях на боці агресора, в Україні можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
Це може розцінюватися як державна зрада або пособництво ворогу, залежно від обставин. А в період воєнного стану таке правопорушення може каратися довічним ув’язненням.
Втім, українське законодавство передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності для тих, хто не виконував злочинні накази, добровільно повідомив українським органам влади про факт примусової мобілізації та виявив намір здатися в полон.
Цімура розповідає, що українці, які стали жертвами незаконної мобілізації на ТОТ, мають можливість документально фіксувати ці порушення та в майбутньому використовувати їх як докази.
Які документи можуть стати доказами:
- повістки або повідомлення про мобілізацію, видані місцевою “владою”;
- документи про примусову постановку на військовий облік;
- фото- і відеоматеріали, на яких видно факти примусу, насильства чи інших порушень прав людини;
- свідчення очевидців або письмові пояснення самих постраждалих.
Оскаржити в українському суді призов росіян неможливо — Україна як держава не може засудити у своєму суді Росію за проведення незаконної мобілізації.
Крім того, мобілізацію ворогом можна оскаржити в міжнародному суді: позов до Міжнародного кримінального суду (МКС) фізична особа подати не може самостійно. Це можуть зробити:
- держава-учасниця Римського статуту;
- Рада Безпеки ООН;
- прокурор МКС.
Також постраждалі можуть передати докази через неурядові правозахисні організації.
“Україна вже звернулася до Міжнародного кримінального суду з вимогою відкрити розслідування щодо фактів незаконного призову своїх громадян до війська держави-окупанта та закликала ООН, ОБСЄ, Раду Європи й інші міжнародні організації застосувати всі можливі механізми для захисту прав українців, які піддаються примусовій мобілізації на окупованій території”, — наголосив військовий адвокат.
Як бачимо, примусовий призов українців на окупованих територіях залишається злочином, що грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права. Попри тиск, репресії та залякування, люди продовжують чинити опір — як відкритий, так і тихий, але стійкий.
Читайте також: Людину забрали “на підвал” в окупації: що робити.
