З початком повномасштабного вторгнення незлічена кількість людей та тварин потерпають від тяжких наслідків війни: знищені домівки, гуманітарна криза, проблеми із моральним та фізичним здоров’ям тощо. Сергій та Віталій Шемерда - батько та син, які ще з 2014 року займаються вантажними перевезеннями, допомагають в евакуації та продуктами першої необхідності.
Про це вони розповіли виданню ТРИБУН.
Про евакуацію людей
Сергій Шемерда почав допомагати жителям сходу України ще з початком війни у 2014 році. Але каже, що події та складність, яку довелося пережити у 2022 році, дуже відрізняються - “Стало набагато пекельніше”.
“Пам’ятаю, як у Фейсбуці прочитав оголошення, що людям потрібна допомога в евакуації. Там також було вказано ціну, для мене та сума була надзвичайно велика. Тоді люди були готові віддати все… Тому я сказав, щоб мені просто заправили авто та я почну допомагати всім, кому це необхідно. Не міг брати гроші за бажання містян вижити”, - розповідає волонтер.
У 2022 році чоловік з товаришами, вивозили всіх охочих великими автобусами. Говорить, що вони були повністю набиті. Тому що багато жителів хотіли виїхати.
“Якось на евакуацію зібралася настільки велика кількість людей, що фізично вони б не помістилися до автобусу. Навіть не знав що робити, бо тоді один дідусь ліг під моє авто та сказав: “Якщо ви всіх нас не заберете, то я не зрушу з місця”. Але все ж таки я зміг це зробити та всі бажаючі виїхали із міста”, - згадує Сергій.
Тоді був обстріл, і розбили водонапірну башню, яка була збудована з кирпичу. Один з них потрапив у бокове вікно автобуса. Але на щастя всі залишилися живі.
“Була ситуація, яку я запам’ятаю надовго. Один чоловік попросив евакуювати його матір із Попасної. Сказав, що ніхто з перевізників не погоджувався, але я не міг відмовитися та забрав її. Через кілька годин ракета влучила у будинок жінки. Дуже моторошно…”, - зізнається волонтер.
Пізніше почалась гуманітарна криза.
“У Попасній закінчилися продукти харчування. Тоді ми вивозили людей з зони обстрілів та на зворотному шляху везли хліб із Бахмута. За один раз привозили близько 800 хлібин”, - каже чоловік.
Також Сергій доставляв гуманітарну допомогу, яку надавала ВЦА Попасної.
“Розвозив її до двох міських ПК. Було дуже небезпечно. Через це я навіть думав припинити свою діяльність. Але допомога людям - мій обов’язок!”, - стверджує волонтер.
Про евакуацію тварин
Віталій Шемерда - син Сергія. З початком повномасштабного вторгнення він почав евакуювати тварин із зони бойових дій.
“Місцеві волонтери запропонували мені з ними співпрацювати і я одразу погодився. Вони знаходили безпритульних тварин, а я, у свою чергу,вивозив їх”, - каже чоловік.
Спочатку він забирав по декілька тварин, а згодом почав винаймати мікроавтобус та евакуйовувати понад 50 домашніх улюбленців.
“Всі вони кинуті. Багато - дуже травмовані: без лап, з розбитою мордою, великими ранами тощо. Їм була потрібна швидка допомога. Тоді я вивозив тварин до Дніпра, де їх забирали волонтери та везли до ветеринарів”, - розповідає перевізник.
Віталій каже, що були й випадки, коли власники тварин просили допомоги у їх лікуванні.
“Тоді звісно я вивозив котика чи собачку на лікування. А після - повертав власникам”, - додає Віталій.
Волонтерка Ірина Шкуропат, яка займається допомогою тваринам розповідає, що почала ще у 2014 році. Тоді вона кормила безпритульних собак та кішок. А з початком російського вторгнення з перевізниками їздить до міст, де ведуться обстріли та звідти евакуює тварин.
“Зараз дуже багато залишених тварин. Ви просто не зрозумієте масштаби не побачив їх… Я розміщую до міських чатів та груп оголошення, щоб люди, які побачили кинутого або раненого домашнього улюбленця - повідомляли мене. Так я знаходжу тих, кому потрібна допомога. Бо фізично сама не зможу цим займатись”, - зізнається Ірина.
За весь час волонтерства під час повномасштабного вторгнення жінка допомогла понад 1200 тваринам
“У травні цього року дуже збільшилась кількість кинутих тварин. Це пов’язано з обстрілами. Як тільки завдаються удари по містам - люди виїзджають та залишають своїх домашніх улюбленців. Згодом вони або помирають або з голоду або від хвороб”, - розповідає волонтерка.
Ірина каже, що у тварин з’являється все більше хвороб та нашкірних пухлинних утворень
“Ці тварини не стерилізовані, тому їх потомство також народжується з такими ж хворобами. Чесно кажучи, з кожним місяцем ситуація все гірша. За червень та липень ми евакуювали 500 тварин. Більша частина з них - хворі. Тому я намагаюсь прикласти всі свої зусилля, але цього не вистачає”, - затверджує жінка.
Зараз в Україні все більше почали з’являтися притулки для тварин, куди волонтери можуть їх евакуювати. Тому Ірина продовжує займатися допомогою братам нашим меньшим. А Віталій та Сергій працюють у містах, люди яких потребують допомоги. А після перемоги мріють щонайшвидше повернутися до Попасної та відновлювати місто.
“Я розмовляв із багаться земляками та всі вони хочуть повернутися додому. Бо Попасна - неймовірне місто, у нього вкладалося багато грошей, а жителі намагалися покращити його як могли. Тому після перемоги ми відбудуємо Батьківщину, яка стане набагато кращою та затишнішою”, - каже Сергій.
Читайте також: У кожного медика є своє кладовище: військова медикиня Катерина Тьошина про роботу на фронті
