Країни Центральної Азії та Кавказу активно віддаляються від Москви після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Казахстан, Вірменія та Азербайджан зміцнюють зв'язки з Китаєм, ЄС та Туреччиною, побоюючись подальшої агресії Кремля.
Про це повідомляє Bloomberg.
9 жовтня Володимир Путін прибув до Таджикистану на два саміти колишніх радянських держав. Лідери за столом, найімовірніше, говоритимуть про "міцні зв'язки" з Москвою. Проте насправді більшість із них систематично віддаляються від РФ із 2022 року.
Такі держави, як Казахстан і Вірменія, шукають нових потужних партнерів. Китай, Туреччина та Євросоюз активно заповнюють “вакуум”, що утворився через війну в Україні. “Розворот від Москви зумовлений страхом”, – зазначив директор Центру "Карнегі Росія-Євразія" Олександр Габуєв.
Повномасштабна агресія проти України змусила сусідів Кремля переосмислити власну безпеку. Путін відкрито продемонстрував готовність застосовувати силу для “повернення” територій колишньої імперії. Країни намагаються мінімізувати ризики та шукають способи дистанціюватися від Росії настільки, наскільки це можливо.
Китай стрімко розширює присутність в центральній Азії
Торгівля Китаю з п'ятьма центральноазійськими республіками зросла на третину за останні два роки. У червні 2025 року лідер КНР Сі Цзіньпін відвідав Казахстан, де підписали угод на 24 млрд доларів. Країни домовились про будівництво третьої залізниці між ними.
Пекін уже став найбільшим торговельним партнером Казахстану та Узбекистану. Це дві провідні економіки регіону. “Росія тепер набагато менш помітна в Узбекистані. Китайці без вагань заповнюють цю порожнечу”, – підкреслив керівник регіону СНД у банку Rothschild&Co Джованні Сальветті.
Війна виснажує економічні та військові ресурси Росії, поглинаючи увагу її керівництва. Поки в Кремлі непокояться через зниження впливу, інші великі гравці активно діють у регіоні.
ЄС та США пропонують альтернативу
Європейський Союз у квітні 2025 року уклав стратегічну угоду про партнерство з Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном, Таджикистаном і Киргизстаном. Інвестиційна програма передбачає виділення до 12 млрд євро для розвитку транспортних маршрутів, видобутку критично важливих мінералів і енергетики.
У серпні 2025 року президент США Дональд Трамп запросив лідерів Вірменії та Азербайджану до Білого дому після того, як допоміг укласти мирну угоду між ними. Америка отримала ексклюзивне право розвивати “Шлях Трампа міжнародного миру і процвітання”, який пролягатиме через Вірменію до азербайджанського ексклаву Нахічевань.
Туреччина також використовує нові можливості. Президент Реджеп Таїп Ердоган взяв участь у саміті тюркомовних країн в Азербайджані, демонструючи зростаючий вплив Анкари в регіоні.
“Росія не завжди може демонструвати силу за кордоном, коли всі ресурси поглинає війна в Україні”, – зазначила старша наукова співробітниця лондонського Інституту об'єднаних служб Емілі Ферріс.
Вірменія торік заморозила участь у військовому альянсі з Росією після того, як Кремль не надав допомоги під час конфлікту з Азербайджаном 2022 року. Єреван заявив про намір приєднатися до ЄС і ратифікував членство в Міжнародному кримінальному суді, який видав ордер на арешт Путіна.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмовився підтримати війну Росії проти України, попри тиск Кремля. Минулого місяця він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку та заявив про підтримку міжнародних гарантій безпеки для України.
Попри все, Москва зберігає значний вплив у регіоні. Мільйони трудових мігрантів із цих країн працюють у РФ і надсилають додому перекази. Казахстан, Киргизстан і Вірменія входять до єдиного митного простору під егідою Москви. Проте “вікно можливостей” для формування нових альянсів поступово розширюється.
“Головний урок, який країни Центральної Азії винесли з повномасштабного вторгнення – це те, що Росія не відмовиться від своїх стратегічних цілей, незалежно від ціни”, – підсумувала партнерка лондонської аналітичної компанії PRISM Strategic Intelligence Ltd. Кейт Маллінсон.
Читайте також: НАТО готує жорстку відповідь для Росії: союзники обговорюють посилення військової готовності
