На початку окупації частин Донецької та Луганської областей у 2014 році відбулися 2 незаконні голосування, які ворог назвав “референдумами”. Їх провели всупереч закону України з численними порушеннями міжнародних стандартів, тому такі голосування визнали нелегітимними.
ТРИБУН розповідає хронологію тих подій.
Підготовка до опитувань та реакція міжнародної спільноти
Інформація про підготовку до так званого “референдуму” в Донецькій області з’явилася в медіа 10 квітня 2014 року. Тоді ж сепаратисти оголосили про створення “центральної виборчої комісії”. ЦВК України та тодішній виконувач обов’язків президента завчасно попередили про нелегітимність такого заходу. Голова Парламентської асамблеї ОБСЄ Ранко Кривокапич зазначив, що подібне опитування буде незаконним з погляду міжнародної спільноти.
7 травня лідер Кремля Володимир Путін висловився за перенесення дати “референдуму”. Згідно зі свідченнями ватажка угруповання “ДНР” Дениса Пушиліна, російський президент пропонував перенести голосування з 11 на 18 травня. Попри це, сепаратисти вирішили не скасовувати захід і заздалегідь заявили, що визнають його результати за будь-якої явки.
9 травня “співголова ДНР” Олександр Хряков пообіцяв, що після “референдуму” його прихильники роззброяться. Організатори тоді агітували місцевих жителів, обіцяючи введення російських миротворчих військ для стабілізації ситуації.
Проведення “опитування” на Донеччині
На “референдум” винесли одне запитання двома мовами:
- “Чи підтримуєте Ви акт про державну самостійність Донецької народної республіки?”.
Пропонували дві відповіді: “Так” або “Ні”.
Попри те, що “голосування” планували провести 11 травня, в окремих містах воно розпочалося раніше. У Маріуполі на двох округах процедура стартувала ще 9 травня через “загострення політичної ситуації”. В одній зі шкіл Донецька голосування відкрили 10 травня.
11 травня для незаконного “голосування” відкрили незначну кількість дільниць. У Маріуполі працювало лише чотири, в Амвросіївці — одна, а в Авдіївці на єдину дільницю люди взагалі не прийшли. Навіть у Москві відкрили дільницю для осіб із українськими паспортами, які мали прописку в Донецькій та Луганській областях.
Під час проведення “опитування” зафіксували факти затримання груп сепаратистів із заповненими бюлетенями на підтримку “ДНР” поблизу Слов’янська (понад 100 тисяч бюлетенів) та Маріуполя (понад 10 тисяч).
За даними ініціаторів, явка в Донецькій області нібито становила 74,87%. За даними ворога, 89,07% учасників проголосували “за”, 10,19% — “проти”, а мізерну частину бюлетенів визнали зіпсованими. Найвищу явку нібито зафіксували в Горлівці — 96%, найнижчу в Маріуполі — 27,38%.
“Голова Центральної виборчої комісії ДНР” ще під час “голосування” заявив, що після так званого “референдуму” змін у статусі Донецької області не буде, а опитування — це лише заява про необхідність змін.
Однак уже 12 травня Пушилін оголосив про “суверенітет ДНР” і звернувся до Російської Федерації з проханням розглянути питання про входження до її складу.
“Опитування” на Луганщині
Аналогічне “опитування” щодо “державної самостійності Луганської народної республіки” провели того ж дня в Луганській області. Для “голосування” в окремих місцях використовували списки виборців президентських виборів 2004 року. У мережі наразі немає точної інформації про кількість дільниць та спосіб формування комісій для підрахунку голосів.
За словами “речника штабу Армії Південного Сходу” Василя Нікітіна, організатори мали нібито найсвіжіші списки, а в “голосуванні” мали брати участь дільничі комісії, створені для позачергових виборів президента України 25 травня 2014 року. На “опитуванні” окупанти обіцяли присутність міжнародних спостерігачів. До речі, при підготовці на членів багатьох “комісій” чинили тиск, зокрема в Сорокиному, Попасній та Лисичанську.
На “референдум” винесли аналогічне запитання: “Чи підтримуєте ви Акт про державну самостійність Луганської Народної Республіки?”. За словами луганського журналіста Сергія Іванова, у Луганську створили дві показові дільниці з чергами виборців для створення телевізійної картинки для російських каналів, тоді як на багатьох інших дільницях ніхто не голосував. На кожній дільниці стояли озброєні автоматичною зброєю люди.
“Опитування” не відбувалося на півночі Луганської області, зокрема в Сватовому, Марківці, Білокуракиному, Айдарі. Коли поблизу села Богданівка колишнього Слов’яносербського району з’явилися українські БТРи, місцева “дільнична комісія” зникла, залишивши бюлетені та документацію.
Порушення
Жодна міжнародна організація, зокрема ОБСЄ чи Рада Європи, не надіслали офіційних спостерігачів, оскільки в таких випадках їх запрошує офіційний уряд. Росія також не надіслала офіційних спостерігачів, російські депутати не приїхали на ці заходи.
Під час незаконного “голосування” зафіксували численні порушення: використання застарілих списків (приблизно на 400 тисяч осіб менше від реальної кількості виборців), порушення принципу особистого голосування (дозволяли голосувати за родичів або друзів), випадки голосування однієї особи на кількох дільницях. На багатьох дільницях не було кабінок для таємного голосування — бюлетені заповнювали просто на столах.
До організації псевдореферендуму причетна “Партія регіонів” (нині заборонена в Україні проросійська партія), а також місцева “влада”.
Читайте також: Луганський Євромайдан: як протест кількох людей переріс у спротив під ударами "тітушок".
