У квітні 2014-го добровольці з Луганська формувалися не вдома, а на Дніпропетровщині, бо місцеве керівництво МВС зволікало зі зброєю. Відтоді батальйон "Луганськ-1" пройшов бої за Лисичанськ і Рубіжне, реформу поліції, загибель командира і повномасштабне вторгнення. Його історія — це історія того, як підрозділ і країна змінювалися разом.
Створення
У квітні 2014 року Голова МВС Арсен Аваков видав наказ про формування добровольчих спецбатальйонів МВС із патріотично налаштованих громадян України. ГУ МВС України у Луганській області розпочало у співпраці з луганським штабом "Руху опору" Юлії Тимошенко формувати три добровольчі батальйони — "Тимур", "Стаханов" і "Луганськ". Заступником командира батальйона патрульної служби міліції особливого призначення Луганської області (далі — БПСМОП) "Луганськ" був призначений Артем Вітко. Командиром роти "Тимур" став Тємур Юлдашев – відомий український військовий, громадський діяч, спортсмен, майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу. Він згодом став командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Тимур".
Зволікання керівництва Луганського ГУ МВС із озброєнням добровольців створюваних батальйонів призвело до їх розгрому. В м. Щастя не вдалось організувати вишкіл батальйону, дехто повернувся назад, до обласного центру. Луганські патріоти були вимушені передислокуватися на Дніпропетровщину, де 8 травня 2014 року було завершено формування батальйону як "Луганськ-1" у структурі ГУ МВС України у Дніпропетровській області.
О. Щербатов, керівник прес-служби УМВС у Дніпропетровській області повідомив: "Батальйон складатиметься з громадян України, які за своїми фізичними якостями після відповідних перевірок можуть бути працівниками міліції. Усі вимоги такі ж, як при прийомі до міліції". Відносно назви він зазначив: "Ми обрали символічні назви. У батальйони запрошуються не лише мешканці області, а й мешканці інших районів та регіонів. Вони будуть підрозділами управління МВС області. Первинної мети відправляти їх у ті райони немає" (мова йшла про створення батальйонів "Луганськ" й "Артемівськ").
Згодом був період доукомплектування в Сватовому, куди приїхала частина стаханівської міліції.
Особовий склад підрозділу в той час складався на 80% із луганчан. Контингент батальйону був доволі різний. Переважно луганчани, молоді хлопці, які прагнули звільнити рідний Луганськ. Відділ зв'язків з громадськістю ГУ МВС України у Луганській області повідомив 10 серпня 2014 року, що чергова група міліціонерів батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Луганськ-1" склали присягу на вірність народу України, ще 200 добровольців-новобранців пройшли відбіркову комісію.
Комбатом "Луганська-1" було призначено Андрія Левка. Насправді це був Артем Вітко, який до обрання народним депутатом носив на людях балаклаву і використовував цей позивний, щоб забезпечити безпеку своїх друзів, рідних та близьких на Луганщині.
Багато з бійців згадують бої за Лисичанськ: "Важкі були бої за Лисичанськ. Туди заходили з нині Героєм України, генерал-майором Олександром Радієвським, ми гарно спілкувалися. У Лисичанську він загинув, на жаль".
За свідченням Артема Вітка, до вересня на озброєнні особового складу спецпідрозділу перебувала лише легка стрілецька зброя: пістолети, автомати і легкі кулемети. У вересні батальйон одержав важке піхотне озброєння: ручні протитанкові гранатомети РПГ-7 та автоматичні гранатомети АГС-17, крупнокаліберні кулемети Дегтярьова-Шпагіна і "Утьос", невелику кількість бронетехніки — БРДМ-2.
Після того, як Артем Вітко у листопаді 2014 року пішов у політику, на його місце став Костянтин Скліфус, який згадує: "Одягнені, взуті, форма, зброя. Бо штатка це добре, це розстановка людей. Це скелет, який треба було наростити людьми. Коли все стало працювати, то восени до нас стали приїжджати навчати. Інструктори з Грузії, Ізраїля, США. Це попри те, що ми вже працювали, несли службу на всіх блокпостах на лінії зіткнення. Батальйон був розтягнутий від Станиці Луганської до Кримського. 3 роти батальйону. Одна у Щасті, одна в Станиці, одна в Кримському. А штат увесь у Сєвєродонецьку. І поки вони у Сєверодонецьку, їх інструктори навчали. Треба було то налагодити, щоб воно працювало як годинник. Проте людей не вистачало. Однак ми за рік від голобосої банди стали повноцінним батальйоном". З 2015 року батальйон мав базу в м. Сєвєродонецьк.
На посаді Костянтин Скліфус прослужив півтора року, потім почалася реформа поліції. Його наступником у 2015 році став Сергій Губанов. Скліфус був якийсь час його замом. Сергій Губанов очолював батальйон з 2015 року до своєї загибелі у травні 2020 року.
Бойовий шлях у часи АТО
В липні 2014 батальйон брав участь у відбитті наших територій: були звільнені Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Гірське, Щастя, Станиця, Нижнє, Кримське.
1 серпня 2014 року батальйон знищив 15 терористів в Сєвєродонецьку.
27 серпня 2014 року "Луганськ-1" спільно із спецпідрозділами ВВ "Омега" і "Ягуар" провели зачистку кількох населених пунктів Слов'яносербського району Луганської області, — сел Кримське і Сокольники. Біля Сіверського Дінця, поміж Кримським і Сокольниками, батальйон за підтримки бронетехніки БТР-3 й БТР-4 вступив у бій, у ході якого було знищено 1 міномет противника і до 40 бойовиків.
4 вересня 2014 року громадські активісти передали бійцям батальйону броньований автомобіль.
8 вересня 2014 року 1 рота батальйону "Луганськ-1" захопила корегувальника вогню сепаратистів поблизу м. Первомайськ, чим було припинено обстріл блокпостів.
31 жовтня 2014 року батальйон оголосив до розшуку прибічника терористів Михайла Пореченкова: "Батальйоном Луганськ-1 розшукується Пореченков Михайло Євгенович, 1969 року народження, громадянин Росії, який є прихильником сепаратистів. За злочин, передбачений статтею 110, ст. 258, ст. 263 КК України".
У вересні 2020 року особовий склад батальйону був піднятий по тривозі для надання допомоги місцевим мешканцям та фахівцям ДСНС у ліквідації осередків пожеж на Луганщині.
20 травня 2020 року поблизу смт Трьохізбенка Новоайдарського району, командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення "Луганськ-1" полковник Сергій Губанов дістав осколкові поранення та помер по дорозі в лікарню.
Коротка довідка про батальйон з 2022 року
Бійці батальйону разом із військовими й прикордонниками першими прийняли бій, коли ворожі колони торік у лютому проривались на Луганщину. Одну з них вдалося зупинити на підступах до Щастя.
Згодом саме цей підрозділ брав участь в обороні Рубіжного, Лисичанська, у визволенні Вербівки, з якого почалась контрнаступальна операція на Харківщині.
Зараз "Луганськ-1" увійшов до складу нової штурмової бригади Нацполіції "Лють". З жовтня 2023 року батальйон був розширений до полку та отримав назву штурмовий полк "Луганськ".
Читайте також: Шахтар-письменник, якого зробили символом. 8 фактів про Владислава Титова з Луганська
