Проєкт "Helping to Leave" у співпраці з іншими організаціями безоплатно, конфіденційно та з повним супроводом допомагає евакуювати дітей із окупованих територій та Росії. Для кожної дитини команда підбирає безпечний маршрут і супроводжує родину від першого звернення до моменту повернення.
Про ризики, труднощі та історії дітей — в інтерв’ю з комунікаційницею організації пані Наталією.
— Як виглядає процедура повернення дитини від моменту звернення родини до виїзду на вільну територію? Які етапи проходить сім’я, хто залучений до процесу та скільки часу зазвичай займає повернення?
— Ми допомагаємо з евакуацією дітей за запитом їхніх батьків або законних опікунів. Найчастіше йдеться про виїзд усієї родини, але інколи до нас звертаються по допомогу у воззʼєднанні з дітьми, які залишилися на ТОТ або в Росії.
Процес зазвичай починається зі збору інформації про дитину та її місцеперебування, перевірки документів, з’ясування, чи є супроводжуюча особа, а також оцінки можливих варіантів виїзду. Після цього команда планує маршрут і координує всі етапи евакуації. Ми залишаємося на зв’язку з родиною протягом усього процесу — від першого звернення до моменту возз’єднання.
Кожен такий випадок потребує індивідуального підходу, тому єдиного терміну повернення немає. Тривалість процесу залежить від безпекової ситуації, доступу до населеного пункту, наявності необхідних документів, можливості організувати супровід та інших обставин. У деяких випадках евакуацію вдається підготувати відносно швидко, в інших — процес може тривати значно довше.
— З якими найбільшими ризиками стикаються діти та їхні родини під час підготовки до виїзду з окупації або РФ? Чи бувають випадки, коли операцію з повернення доводиться відкладати або змінювати маршрут через загрозу безпеці?
— Для родин з дітьми ризики можуть бути різними залежно від обставин. Насамперед це ризик тиску з боку окупаційних органів, особливо якщо батьки намагаються уникати інтеграції дітей у російську освітню систему або відкрито демонструють проукраїнську позицію.
Ми стикалися з випадками, коли батькам погрожували або викликали їх на бесіди через невідвідування місцевих шкіл. Через це багато людей змушені приховувати свої погляди та плани щодо виїзду.
Окремою проблемою є документи. Зараз, відповідно до російського законодавства, для виїзду за кордон дітям до 14 років потрібен закордонний паспорт. Його оформлення потребує часу та коштів, тому для деяких родин це стає додатковою перешкодою й змушує відкладати виїзд.
У таких випадках маршрут або дату виїзду можуть змінювати, щоб мінімізувати ризики для дитини та її родини.
— З яких окупованих територій сьогодні надходить найбільше запитів на евакуацію та повернення дітей?
— Найбільше запитів на евакуацію дітей та молоді надходить із Херсонської області. Водночас потреба у виїзді та воззʼєднанні родин залишається актуальною для мешканців різних окупованих регіонів, зокрема з Луганщини та Донеччини.
Складність таких кейсів зазвичай залежить не стільки від географії, скільки від конкретних обставин. Наприклад, у роботі з молодими людьми, які самостійно виїжджають з ТОТ після досягнення повноліття, поширеними труднощами є відсутність необхідних документів, а також страх перед невідомістю та психологічна неготовність до виїзду.
— Чи можете поділитися історією повернення, яка найбільше вас вразила? Без розкриття імен та деталей, що можуть зашкодити безпеці родини: що було найскладнішим у цій справі та чим вона завершилася?
— Одна з історій, що запам’яталася, — евакуація дітей, роз’єднаних із матір’ю. Через певні обставини мати перебувала на вільній території і не могла самостійно забрати дітей, які жили під наглядом родича в Росії. Окупанти погрожували позбавити її батьківських прав, і було незрозуміло, чим це може завершитися у їхній ситуації. Тому потрібно було діяти швидко й обережно.
На щастя, евакуація пройшла успішно, і зараз мати з дітьми знову разом на вільній території.
— Що найчастіше заважає повернути дитину додому? Це бюрократичні перепони, відсутність зв’язку з дитиною, небажання окупаційної влади відпускати дітей чи інші фактори?
— Інколи це небажання батьків неповнолітньої людини виїжджати. Недовіра до інших людей, адже дуже часто мешканці ТОТ перебувають в інформаційній блокаді й не мають доступу до повної інформації щодо можливостей виїзду та отримання допомоги на вільній території України. Варто враховувати й російську пропаганду, яка переконує, що в Україні на ці сім’ї ніхто не чекає і що про них забули.
Окрема категорія — це підлітки, яким ще не виповнилося 18 років, а їхні батьки не планують виїжджати та не хочуть відпускати дітей на вільну територію через страхи, упередження або інші причини. На жаль, за законом ми ніяк не можемо допомогти в таких ситуаціях. Якщо батьки не підпишуть згоду на перетин кордону дитиною — залишається лише чекати повноліття та готуватися до виїзду.
— Що відбувається після повернення дитини в Україну? Яку підтримку отримують діти та їхні родини в перші місяці після повернення та наскільки тривалим є процес адаптації?
— Якщо виїзд через Білорусь на Волинь, то наша команда організовано зустрічає людей, які перетинають гуманітарний коридор у Домановому. За можливості ми видаємо українські SIM-картки, купуємо квитки до місця призначення, реєструємо на грошову допомогу та допомагаємо спланувати подальший маршрут. Наші водії довозять людей до Ковеля, звідки є залізничне сполучення з різними містами України. За потреби команда адаптації допомагає з пошуком тимчасового розміщення.
Близько року тому були ухвалені постанови, згідно з якими діти, які були примусово переміщені, депортовані або перебували на ТОТ, після повернення на вільну територію можуть отримати пакет матеріальної допомоги та довгострокову підтримку. Сім’ї не можуть самостійно подавати заявку на цю допомогу — натомість це роблять організації, які відповідають визначеним критеріям. Helping to Leave у співпраці з партнерськими організаціями допомагає та супроводжує сім’ї для отримання ними цієї підтримки.
— Якою є статистика вашої роботи сьогодні? Скільки звернень щодо повернення дітей ви отримали від початку повномасштабної війни, скільки дітей вдалося повернути та які тенденції ви бачите останнім часом?
— Загальна кількість евакуйованих Helping to Leave з ТОТ з 2022 року — це 21 570 людей.
Із них:
- понад 16 000 жінок, дітей, людей похилого віку та людей з інвалідністю вивезено з окупованих районів Харківської області на вільну територію влітку 2022 року під час евакуацій через Печенізьку дамбу;
- 5 570 людей евакуювали з ТОТ (включно з АР Крим) та РФ, куди українці були депортовані, крім евакуацій через дамбу.
Кількість евакуйованих дітей до 18 років — 356. Однак статистика щодо дітей за 2022 рік є неповною, оскільки тоді до баз даних не завжди вносили вік бенефіціарів.
За 2026 рік ми допомогли 121 людині віком до 23 років з ТОТ — евакуювали або допомогли інформаційно — це приблизно 24% від загальної кількості благоотримувачів за цим напрямком діяльності.
Серед тенденцій — те, що виїзд стає дедалі складнішим, оскільки Росія впроваджує механізми, які ускладнюють виїзд молодих людей з окупованих територій.
Попри це, ми продовжуємо інформувати про можливості виїзду та допомагати родинам з дітьми й молодим людям евакуюватися.
Якщо вам потрібна евакуація:
- напишіть в Телеграм-бот: @helpingtoleave_bot.
- зателефонуйте на лінію звернень: +38 093 177 64 58.
*Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.
Читайте також: Росія націлилася на туризм в окупованих регіонах: що стоїть за планами та для кого ці “курорти”.
