Якщо собака першим біжить перевіряти незнайомий звук, обнюхує сумку гостя або намагається з'ясувати, що відбувається за парканом, господарі можуть вважати його надто цікавим. Насправді така поведінка зазвичай пов'язана з природним бажанням тварини отримувати інформацію про навколишній світ.
Про це пише Newsweek з посиланням на ветеринара Ноє Галвана, члена ветеринарної консультативної ради Fetch Pet.
За його словами, допитливість і бажання всюди "пхати ніс" фактично виконують одну функцію - допомагають собаці отримати відповіді на те, що відбувається навколо.
Тому коли собака висовує голову з вікна автомобіля або кілька хвилин обнюхує нове місце під час прогулянки, він може не просто відволікатися, а збирати інформацію про середовище.
Чому собака все нюхає
Собаки значною мірою пізнають світ за допомогою нюху. Якщо люди переважно покладаються на зір, то собаки використовують ніс, щоб досліджувати оточення.
Обнюхуючи нове місце, собака фактично намагається зрозуміти, хто був тут раніше, що сталося і чи є поблизу щось цікаве.
За словами Галвана, природно цікава та уважна до оточення собака зазвичай тримає тіло у нейтральному положенні, піднімає вуха, спостерігає за незнайомими людьми або новим середовищем і активно використовує нюх.
Серед інших проявів цікавості можуть бути:
- облизування та пробування предметів;
- уважне прислуховування;
- торкання предмета лапою;
- спостереження за незнайомими людьми або тваринами;
- гарчання або гавкіт.
На вулиці собака також може ходити вздовж паркану або обнюхувати місця, де залишали мітки інші тварини.
Чому одні собаки досліджують усе більше за інших
За словами ветеринара, не існує конкретних порід, які можна було б однозначно назвати найцікавішими.
Водночас деякі породи історично виводили для полювання, пошуку за слідом, випасання худоби та іншої роботи, що вимагала постійного дослідження навколишнього середовища. Проявлятися ця риса може по-різному. Собака, орієнтована на запахи, може довго йти слідом на вулиці, тоді як інша почує, як у сусідній кімнаті відкривають пакет із чипсами, і піде перевіряти, чи не з'явилися ласощі.
На цікавість можуть впливати нюхові інстинкти, соціальний інтерес, нудьга та природне прагнення досліджувати.При цьому здатність помічати запахи сама по собі не означає, що собака розумніша. За словами Галвана, значення має те, як тварина використовує отриману інформацію, а це залежить, зокрема, від навчання та мотивації.
Коли цікавість може стати проблемою
Зазвичай допитливість є нормальною поведінкою, але іноді вона може призвести до небезпечних ситуацій. Наприклад, під час прогулянки на природі собака, який вирішив перевірити незнайомий звук, може зіткнутися з дикою твариною. Водночас підвищена уважність собаки може бути корисною і для власника, оскільки тварина здатна першою помітити потенційну небезпеку.
Головний тривожний сигнал, за словами Галвана, - ситуація, коли собака не може переключитися з об'єкта, який привернув її увагу.
Цікавість чи тривожність
Не кожна собака, яка постійно щось перевіряє, просто цікава. Схожа поведінка може бути пов'язана зі стресом або тривожністю.
Ознаками стресу можуть бути:
- скиглення;
- важке дихання без очевидної причини;
- постійне переслідування господаря;
- нездатність розслабитися;
- повторювані дії.
Цікава собака зазвичай досліджує новий предмет або місце, а потім повертається до звичайних справ. Тривожна може надовго зациклюватися на подразнику, не заспокоюватися та демонструвати ознаки дискомфорту.
Як спрямувати цікавість собаки
Власники можуть використовувати природну допитливість тварини для ігор та тренувань.
Особливо багато стимуляції можуть потребувати собаки робочих порід. Для цього можна:
- давати більше часу на обнюхування під час прогулянок;
- використовувати іграшки-головоломки;
- займатися тренуваннями;
- ховати іграшки або ласощі та пропонувати собаці їх шукати;
- використовувати ігри та вправи, пов'язані з пошуком запахів.
У більшості випадків собака, яка хоче перевірити кожного гостя, обнюхати кожен кут і з'ясувати джерело незнайомого звуку, просто збирає інформацію про світ навколо себе.
