На жаль, багато українців за цей рік втратили те, що надбали та до чого йшли все своє життя. Та попри це, люди продовжують жити, творити та мріяти. Бо тільки займаючись улюбленою справою, можна хоч трішки відволіктись від сьогоднішніх реалій та нагадати собі, що життя одне й треба проживати його на максимум.
Про життя до та після 24 лютого з Трибуном поділилася мешканка Рубіжного Анжеліка, яка разом з чоловіком виїхала з окупованої Луганщини у вересні 2022 року.
З 2010 року та до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну жінка розвивалася у сфері краси. Після школи вона отримала професію «перукар-модельєр», а потім почала фарбувати та робити зачіски клієнткам вдома.
«Одного разу я виграла фотосесію, на якій познайомилася з Анею Копатовою (фотографиня з Рубіжного - ред.), і в процесі я розповіла, чим взагалі займаюся. Так ми знайшли одна одну, вона дуже надихала, направляла в моїй роботі, саме вона і запропонувала мені піти на курси "візажиста-стиліста". З цього моменту все і почалося: Аня фотографувала, я створювала образи, макіяж і зачіски, організовували всілякі цікаві фотопроєкти тощо», - розповіла Анжеліка.
Фото з архіву Анжеліки
Згодом майстриню запросили викладати в Студії краси, стилю та жіночності «Indira Studio» курс макіяжу і зачісок для себе.
Фото з архіву Анжеліки
«З'явилося дуже багато своїх клієнток. Я почала працювати не лише за сезонами, а й цілий рік: постійні фотосесії, збори наречених та іменинниць. Все йшло дуже й дуже добре. Я жила своєю справою та й це був мій основний дохід», - додала майстриня краси.
Фото з архіву Анжеліки
«Однак після 24 лютого наше життя розділилося на до та після. Ми з чоловіком були в Рубіжному до 27 березня, три рази дивом вижили. Всі ті страшні події відбувалися зовсім поруч. А коли вже стало бракувати сил все це терпіти і ми розуміли, що це надовго, тоді вирішили виїжджати. Почали збирати речі, багато чого взяти можливості не було, але документи, інструменти для роботи і кота ми забрали в першу чергу. Дуже важко було прощатися з усім і розуміти, що так, як раніше, вже ніколи не буде. Ми виїхали до батьків у село Луганської області, за 50 кілометрів від Рубіжного. Але у вересні лінія фронту перемістилася вже в той населений пункт,де ми перебували. Залишатися там було неможливо, тому довелося знову виїжджати. Через сімейні обставини ми обрали саме столицю України», - продовжила жінка.
Тривалий час майстриня перебувала у стані депресії. Та згодом все ж вирішила повернутися до своєї улюбленої справи, бо, як зазначила пані Анжеліка, жити без цього просто не може.
«Зараз працюю у сфері краси в Києві. Дуже важко починати все з чистого аркуша. Прикро, що нас позбавили щасливого життя. Але, не опускаючи руки, я буду продовжувати творити та вірити в краще», - наголосила жінка.
Записатися на макіяж та зачіску до Анжеліки можна на її сторінці в Instagram.
Читайте також: «Спорт допоміг мені повернути себе»: історія фітнес-тренерки з Рубіжного
