З 2014 року російські війська активно використовують лозунги з метою пропаганди та впізнаваності. Деякі з них стали настільки відомими, що їх помилково почали поширювати українські джерела інформації. А вислів “С нами Бог” – і зовсім відносити до військовослужбовців Збройних сил України.
Журналістка ТРИБУН розібрала найвпізнаваніші лозунги російської армії та проаналізувала, що вони означають та чому в жодному разі не можна поширювати ці вислови у медіапросторі.
Російське “С нами Бог” як молитва за перемогу
Цей вислів окупанти використовують з 2014 року. Готуючись до бою, вони говорять: “С нами Бог, победа будет за нами!”. Крім поширення у медіапросторі, його друкують на прапорах, зокрема бойових, пишуть на будь-чому в окупованих містах.
У телеграм-каналах так званої “ЛНР” публікують “С нами Бог” у дописах, які якось асоціюються з російською символікою.
А ось щодо бойового прапора “С нами Бог”, то українським військовослужбовцям вдалося його дістати на полі бою. Пан Віталій з 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого передав прапор Музею пропаганди, що знаходиться у Шепетівці, як трофей.
Він, разом з іншими речами окупантів, був здобутий у боях у 2022 році. Зараз експонується у музеї в експозиції, присвяченій російсько-українській війні.
“Вперше фраза «З нами Бог» - з’явилася у Біблійні часи. У єврейських писаннях Старого Завіту пророк Ісайя передбачив, що народиться дитина, яку назвуть Еммануїлом, що означає «З нами Бог». Це було одне з імен Ісуса Христа. Вважалось, що Бог з тими, хто увірував в Ісуса як Месію. Ті ж євреї вимовляли ім’я Еммануїл, у такий спосіб показуючи, що Бог з ними… Пізніше, вже в часи Тридцятирічної війни (1618-1648 рр.), цю фразу – «З нами Бог» – почали використовувати в армії шведського короля Густава Адольфа (1611-1632 р.) як засіб розпізнавання під час бою. Вперше – під час битви при місті Брайтенфельд (1631 р.), де шведські війська розбили армію Священної Римської імперії. Після цього відбулося ще декілька битв, де шведи перемогли. Густав Адольф був лютеранином. А вже в 1701 році цей девіз – «З нами Бог» – на своєму гербі написав пруський король Фридрих І (1701-1713). І пізніше, під час об’єднання німецьких земель, під час Першої світової і Другої світової війн, – на німецьких штандартах, на ременях німецьких солдат був цей лозунг. У Росії, яка протягом історії копіює все чуже, цей лозунг з’явився на гербі в 19 столітті. І скопіювали це російські імператори, які були за походженням – німці”, – розповів історик Ігор Саламаха про походження, чому і навіщо російська армія використовує “С нами Бог”.
“Работайте, братья” як заклик воювати до кінця
Вислів використовується окупантами з початку російсько-української війни. Його промовляли бойовики на відео, коли обстрілювали позиції Збройних сил України (насправді влучання були і у цивільні об’єкти), а також під час штурмів.
Так званий “патріотичний” лозунг “Работайте, братья” є підтримкою російських військ. До нього можна віднести і доволі поширений вислів “наши парни…”. Приклади їх вживання можна зустріти у російських телеграм-каналах або у матеріалах воєнкорів.
Насправді “Работайте, братья” теж має свою історію і не був самостійно придуманим окупантами. Вислів належить лейтенанту поліції Магомеду Нурбагандову, який 10 липня 2016 року зазнав нападу зі сторони бойовиків, і був ними вбитий.
“10 июля 2016 года боевики казнили в Дагестане лейтенанта Магомеда Нурбагандова. Они начали снимать его на камеру и хотели, чтобы он призвал своих коллег-полицейских уйти со службы. Вместо этого Нурбагандов произнес фразу, которая стала негласным девизом всех силовиков в России: «Работайте, братья». За то, что он не сдался до конца, президент Владимир Путин посмертно присвоил ему звание Героя России”, - повідомляють російські джерела.
Лозунг настільки є популярним, що в “ЛНР” так званий “Военный ансамбль “Новороссия” Народной милиции” випустив музичний альбом “Работайте, братья!”. А пошта “ЛНР” – блок поштових марок.
“Своих не бросаем” – лозунг єдності росіян
Вислів використовується не тільки представниками російських збройних сил, але й цивільними росіянами. Якщо у першому випадку – це про єдність на полі бою, побратимство, то в другому – підтримка окупації українських територій, їхніх мешканців, які нібито прагнуть до возз’єднання з Росією та асоціюють себе з російським народом.
Наприклад, у 2022 році у Москві відбулася акція “Своих не бросаем” на підтримку проведення референдуму на окупованих територіях щодо приєднання Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей до складу РФ.
Пояснення значення “Своих не бросаем” від президента РФ опублікувало російське видання “РИА Новости”.
Закликом “Вставай, Донбасс” розпочинали війну на Сході
Цей лозунг був акутальним у 2014 році, коли тільки розпочиналася російсько-українська війна. У такий спосіб окупанти закликали жителів Луганської і Донецької областей брати участь у референдумах щодо приєднання територій до складу Російської Федерації, чинити спротив українській владі та Збройним силам України, повністю перейти на бік незаконних збройних формувань.
“Вставай, Донбасс” – це про сепаратизм. Два запам'ятовуючихся слова було легко поширювати серед місцевих, викликати бурхливі емоції і необдумані дії у молоді.
Якщо лозунг використовувати ще і у музичній обробці, то це збільшує аудиторію та сферу впливу. Так у 2014 році група “КУБА” випустила пісню “Вставай, Донбасс”, яка позиціонується ледь не гімном т.зв. “ЛНР/ДНР”.
Росіяни мотивують “За Родину! За русских! За Донбасс!” на війні
Ці лозунги і у період повномасштабного вторгнення використовують російські військові. Як мотивація, за що і для чого вони воюють. Крім цього, “За Родину! За русских! За Донбасс!” окупанти поширюють серед місяцевих на окупованих територіях Луганської і Донецької областей через засоби масових комунікацій.
Наприклад, ці лозунги надруковані на першій сторінці газети “Боевое знамя”, яка розповсюджується у “старих” і новоокупованих населених пунктах Луганщини та Донеччини.
“Ща вагнера подъедут”, “Груз 200 мы вместе”: чим запам’яталися вагнера
Приватна військова компанія “Вагнер” під керівництвом Євгена Пригожина бере активну участь у боях на Луганському та Донецькому напрямках. “Вагнера” вважаються одним із найжорстокішим підрозділом і сильним противником. Вони діють лише за внутрішніми правилами та їхня вседозволеність на окупованих територіях не має меж.
Впізнаваними “вагнера” стали під час боїв у Попасній у 2022 році. Коли місто окупували, вони почали “розважатися” - залишати різні написи на зруйнованих будинках і будівлях. Одним із них був “Ща вагнера подъедут”, написаний на районному Будинку культури. Це рядки із пісні “Лето и арбалеты” Акіма Апачьова.
Вислів “Груз 200 мы вместе” також належить “вагнерам”. Він надрукований на шевроні військових ПВК.
Приморський воєнкор Олексій Суконкін у тексті для “Вести Приморье” пояснив, що означає цей лозунг.
“Патч «Груз 200 мы вместе» как раз и отсылает к тому, что люди, его носящие, принципиально не признают гибель своих товарищей – погибшие продолжают оставаться в рядах «музыкантов», духовно питая их отвагу, незримо поддерживая их волю, оставаясь опорой в тяжёлые минуты боя”.
Отже, усі проаналізовані лозунги належать російським збройним силам. Вони є досить поширеними та впізнаваними, тому використовуються й досі на фронті, окупованих територіях і медіапросторі. Поширення їх – це підтримка ворога. Тож будьмо уважними у використанні контенту.
Авторка: Юлія Канзеба
