Підтримати нас

Волонтер та репер з Донеччини Артур Домовий: про переїзд до Кривого Рогу, волонтерство та творчість ЕКСКЛЮЗИВ

Эта статья доступна на русском языке
Артур Домовой

Артур Домовий, один з учасників Краматорського андеграунд репу 2000х, написав пісню про своє рідне місто та зняв на неї відеокліп.

 В треку він розповів про ті події, що відбувалися навколо Краматорська в 2022 році.

Спочатку Артур довго залишався в рідному місті. Тільки через деякий час хлопець зважився виїхати разом із дружиною та донькою в Кривий Ріг, де заснував благодійній фонд «Добрий рух», який допомагає мешканцям міста.

“Евакуювалися ми з сім'єю наприкінці квітня 2022. Рішення було прийнято, тому що в мене маленький син, і залишатися в місті було небезпечно. Ми з дружиною намагалися вмовити батьків виїхати разом, але вони відмовилися і ми виїхали втрьох. На три дні нам надали притулок знайомі у Кривому Розі, за цей час ми підшукали квартиру і на новому місці стали облаштовуватись. Кривбас та Донбас схожі між собою менталітетом людей, і тут я почуваюся практично як удома”, - ділиться Артур.

За словами чоловіка, саме в Краматорську під загрозою ракетних обстрілів, народилися слова і був написаний вірш, що потім перетворився на пісню.

Артур розповів, що музикою почав займатися приблизно з сьомого класу. Тоді часто виступав на літніх фестивалях. Протягом усього часу працював в жанрі реп, але були моменти, коли пробував себе і в інших жанрах: альтернатива чи лірика, загалом, намагався ніколи не стояти на місці.

“Спочатку ми з моїм другом створили групу під назвою «Street life». Ми навчалися в одній школі з учасниками популярного у нульових гурту «Impact», після знайомства з ними ми отримали наставників, які допомагали нам на перших етапах роботи проекту, а саме зі створенням аранжувань. Коли ми стали самостійними артистами, виступали в Донецьку та Харкові на розігрівах відомих реп-виконавців. Тоді до нас і прийшла популярність, нас стали частіше кликати на виступи, гурт на той момент вже мав назву «Домові». Це була наша друга група, перша була розформована через зміни у складі – один із учасників поїхав навчатися до Києва. Після подій 2014 року мій товариш поїхав за кордон, на відстані дуже складно було писати музику, так я почав читати реп сольно. Зараз я більше зайнятий волонтерством, допомагаю жителям Краматорська, весь вільний час йде на це, але намагаюся організовувати свою роботу так, щоб приділяти час творчості”, - каже чоловік.

Нову пісню «Крамамаматорськ» Артур почав писати коли був ще у місті. Створення пісні проходило у два етапи. Перший куплет був написаний до від'їзду, а другий куплет – вже у Кривому Розі. Спочатку він просто записав два відео для інстаграму, вони добре розійшлися в мережі, підхоплені місцевими пабліками. Незабаром у чоловіка виникла ідея про створення повної версії пісні. У Кривому Розі він знайшов студію, де записав пісню, а кліп монтував майже «на колінці».

Артур зізнається, що створення треку було дуже душевним заняттям для нього, кожен рядок написаний від душі. Спочатку пісня писалася як вірш, який пізніше перетворився на реп, так і народився «Крамамаматорськ». Зі створенням музики донеччанину допомогли друзі.

Щодо створення власного благодійного фонду, для Артура все почалось у квітні 2022, перед жахливим обстрілом краматорського залізничного вокзалу. Тоді молодь почала активно виїжджати з міста, проте залишалося багато людей старшого покоління.

“Чесно, дивитися на це все без сліз було просто неможливо. Тоді я почав потроху волонтерити в місті, допомагати одиноким людям похилого віку, за власні кошти або при залучені інших активістів купував необхідні товари. Після переїзду в Кривий Ріг у мене виникла ідея про створення великого хабу, який допомагав би людям. Тоді я віддалено скооперувався зі своїм другом і ми створили благодійний фонд. Набрали людей у команду, зібрали контакти волонтерів із західної частини України, складів із продовольством та почали потроху завозити допомогу до міста”, - зауважує Артур.

Основний напрямок у роботі БФ зараз, за його словами – гуманітарна допомога мешканцям Краматорська та військовим.

“Я займаюся роботою БФ віддалено, безпосередньо займається роботою у Краматорську наша співробітниця Валерія. Видача продуктових наборів проводиться по принципу живої черги, крім того волонтери розвозять в прилеглі до Краматорська селища допомогу маломобільним групам населення. Наш фонд фіксує видачу наборів та не приховує цю інформацію від людей. Але я помітив, що у Краматорську є псевдоволонтери, які розкрадають допомогу, а потім гуманітарка опиняється на полицях супермаркетів та ринкових прилавках”, - додає чоловік.

Наразі в благодійному фонді працює близько 30 осіб, але не всі перебувають у Краматорську.

“Ми всі живемо у різних куточках України, але це не заважає нам тримати зв'язок та виконувати свої завдання, у кожного з нас є свій напрямок. Юрист і бухгалтер надсилають офіційні запити, контент-менеджер наповнює актуальною інформацією наші соціальні мережі, колл-менеджер - зайнятий прийомом та відповідями на дзвінки, декілька наших співробітників організовують роботу волонтерів, а я керую цим механізмом. У майбутньому ми плануємо розширюватися і, відповідно, збільшувати штат”, - поділився Артур.

Окрім волонтерства та творчості Артур займається саморозвитком. Намагається знайти нові напрямки у програмуванні. Каже, що плани на майбутнє в нього величезні. Йому б хотілося «Добрий рух» розвинути не лише як волонтерську організацію, а й дорости до чогось більшого. Розширитися не лише у напрямку допомоги людям, а зробити з «Доброго руху» свого роду лейбл.

Також є творчі плани. Зараз в нього з'явилося більше вільного часу, щоб писати. Зізнається, що без музики не уявляє себе, бо зі шкільної лави почав цим займатися і коли довго не пише пісні почувається не у своїй тарілці.

“Мешканцям Донеччини в цей складний час  я побажав би терпіння. Зціпивши зуби, перетерпіти всі ці тяжкі для нашої країни події. Я впевнений, скоро все це закінчиться. Також хочу побажати мирного неба. Я знаю, що останнім часом до Краматорська та Слов’янська повертаються люди. Це лякає, адже переживаю за кожного з них, у Краматорську багато знайомих та рідних мені людей. І взагалі, це моє місто, яке я люблю і просто обожнюю, воно найкраще. Тому я бажаю терпіння. Терпіння зараз – це головне”, - каже Артур.

Автор: Антон Малиновський

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.


Інші статті рубрики

Найпопулярніші