Від початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року основна частина освітніх закладів Луганщини перемістилася в інші міста нашої країни. Рубіжанська спеціалізована школа I-III ст. № 10 Рубіжанської міської ради є однією з найрейтинговіших шкіл області. Так у довоєнному 2020 році заклад посідав 7-е місце на підставі середнього значення балів зовнішнього незалежного оцінювання, отриманих учасниками тестування з усіх предметів. Нині, в умовах війни, школа є переміщеною і успішно здійснює освітній процес дистанційно.
Лариса Анатоліївна Гачковська – одна з найвідданіших викладачок школи. Вона працює в ній від заснування освітнього закладу. Кореспондент "Трибун" дізнався, як функціонує школа сьогодні, з якими проблемами стикаються вчителі та учні та як справляється заклад з невластивими освіті умовами.
1. Як, на вашу думку, війна впливає на сферу освіти?
Війна в цілому суттєво впливає на звичний ритм життя і освіту. Людям довелося евакуюватися, комусь навіть на територію РФ. Дехто залишився на окупованих територіях. Для учнів, які переїхали в інші міста України, наразі основними проблемами стали постійні відключення світла, нестабільне інтернет-з’єднання, повітряні тривоги. Безумовно, ці чинники, які не залежать від нас, впливають на якість освіти. Однак, попри всі негаразди, школа переїхала, відновила роботу, зібрала всіх учнів і продовжує надавати освіту рубіжанським школярам. Тільки вже у дистанційній формі. Ми дуже пишаємось тим, що зберегли основну кількість здобувачів освіти. Якщо до початку повномасштабного вторгнення в школі навчалося трохи більше 900 дітей, то нині ми маємо 600-700 учнів. На мою думку, це дуже хороший результат.
2. Ви сказали, що школа наразі є переміщеним закладом освіти. В який спосіб проходять заняття з дітьми?
У зв’язку з тим, що Рубіжне, де фізично розміщувався заклад, окуповане, то, на жаль, нині наша школа працює тільки онлайн і за сімейною формою навчання.
3. Такі форми навчання потребують хоча б мінімальної технічної бази як для дітей, так і для вчителів. Чи допомагає держава налагодити освітній процес переміщеної школи?
Звичайно, допомагає. Всі вчителі нашої школи отримали комп’ютери для роботи. На сьогоднішній день усі учні-ВПО взяті на облік для надання технічної допомоги. На жаль, поки що тільки складено списки. Однак є діти, які посіли перші місця на олімпіадах чи конкурсах, за що вони отримали планшети для навчання.
4. Сьогодні, я так розумію, стоять завдання не тільки навчального характеру, але й емоційної підтримки дітей. Чи є складнощі в інтеграції учнів до звичного освітнього процесу?
На мою думку, великих складнощів немає. Основна проблема зараз у тому, що діти позбавлені можливості спілкуватись у неформальній обстановці, один з одним та й з учителями теж. Дітям важко на сьогоднішній день знайти друзів, бо майже усі кудись переїхали і зараз не мають повноцінного офлайн-навчання. Звичайно, через це вони не можуть завести нові знайомства. Чесно кажучи, мені самій не вистачає живого спілкування з дітьми. Я так рада, що ми можемо бачитись з учнями хоча б через екрани моніторів. Є й певні моральні складові: безперечно, діти не повинні були переживати те, що пережили в своєму віці. Потрібно було, щоб минув деякий час, щоб вони змогли оговтатись, налаштуватись на навчання після бомбосховищ, і нехай хоч і віртуально, але соціалізуватися. Школа працює над цим. Ми надаємо консультації, проводимо класні години на різні теми, на яких присутній психолог, спілкуємось з батьками. Тобто, якщо раптом з’явиться якась проблема, то, на мою думку, школа зможе відреагувати та допомогти дитині і батькам.
5. Чи є у вас учні, які підключаються на заняття з непідконтрольних територій України? Чи багато їх? З якими складнощами стикаються викладачі і діти?
Такі учні є. Їх небагато. В моєму класі таких троє. Вони, якщо я правильно розумію, заходять на уроки через VPN. На жаль, через перебої з інтернетом і світлом вони не кожен раз підключаються. Є певні проблеми і в оцінюванні таких учнів, і в цілому в комунікації з ними, знову ж таки, через нестабільне з’єднання. Безперечно, складно і їм, і нам, вчителям. З іншого боку, якщо батьки забажають, такі діти зможуть пройти курс ще раз. Але попри все, діти прагнуть виходити на заняття, виконувати завдання, нехай і частково, але вони беруть участь у навчанні, за що сміливо можна назвати їх маленькими героями. Я думаю, що буде створено механізми реінтеграції таких дітей в освітній процес.
6. Діти, які поїхали за кордон, найчастіше намагаються навчатись одразу у двох школах: українській і в освітніх закладах країни, де наразі проживають. На вашу думку, чи є це проблемою?
Я вважаю, що це не проблема. Люди, які планують повертатись, – вони навчаються в українських школах і надалі. Якщо вони навчаються за кордоном – це теж плюс, бо вони удосконалюють іноземну мову. Як говорять: «Скільки я знаю мов – стільки разів я людина». Важкувато дітям, звичайно, бо програми наші і програми шкіл інших країн різняться. Наш заклад працює у другу зміну, тому більшість учнів мають змогу навчатись зранку в країні перебування, а після обіду в рідній школі. Звичайно, що не в кожного є можливість підключатись на всі уроки, але завдання всі виконують вчасно. Хто хоче, той знаходить можливості бути нашим учнем і опановувати матеріал навіть і до складання НМТ або ДПА.
7. Вже відомо, що у 2023 році, як і в минулому, вступ буде за результатами національного мультипредметного тесту. Як ви вважаєте, НМТ – успішна альтернатива ЗНО?
Враховуючи воєнний час, НМТ – це великий крок вперед, тому що діти мають змогу скласти випробування і за його результатом вступити до закладів вищої освіти. Це плюс для нашої держави, що знаходить можливості в такі важкі часи дбати про дітей, про їх освіту і розвиток і, можна сказати, що про економічно активне та освічене майбутнє України.
8. Як відгукувались випускники вашої школи минулого року про цей тест?
Випускники нашої школи завжди з вдячністю згадують вчителів за їх роботу. За результатами моніторингу минулих років наша школа займає ледь не найперші місця серед навчальних закладів міста у складанні державних тестів. І я хочу наголосити – в області теж ми маємо дуже солідний топ. Наші діти непогано складають і НМТ, і ЗНО. Ми намагаємося їм перед тестами допомогти і консультацією, і повторенням курсу у вільний час. Можна сказати, робимо все по максимуму для того, щоб діти успішно склали ці іспити і мали змогу претендувати на місця у престижних закладах вищої освіти нашої країни.
9. Якою ви бачите сферу освіти після нашої перемоги?
Після перемоги, я гадаю, певний час ще матимемо дистанційну форму навчання, поки буде відновлюватись наше місто і поки налагодиться інфраструктура. На мій погляд, це буде недовгий період. Після цього, безперечно, будемо вчитись офлайн. Передбачаю, що може й небагато, однак будуть прогалини в освіті дітей воєнного часу. Але наші вчителі – свідомі люди. Ми готові залишатись і після уроків для надання допомоги, якщо у когось виникають якісь питання. З цим проблем не буде, я думаю. Ми віримо в перемогу, в наш успіх, і сподіваємося, що після перемоги освіту вдасться покращити.
Автор: Ігор Волошин
