Європейському Союзу, вочевидь, починає набридла тіньова співпраця, яку проводять окремі країни-члени ЄС з Україною та іншими країнами, які не входять до цього закритого європейського клубу. Зокрема, Європейський Парламент наприкінці лютого цього року ухвалив законопроект, яким країни Євросоюзу повинні подавати до Комітету Європейського Парламенту з питань індустрії, досліджень та енергетики на вивчення будь-які проекти енергетичних угод, які вони мають намір укласти з так званими «третіми країнами». Саме зазначений Комітет Європарламенту буде здійснювати аналіз проектів цих угод на їх відповідність законодавству Європейського Союзу в енергетичній сфері.
Відповідно до ухваленого профільним Комітетом Європарламенту законопроекту, кожна держава-член ЄС повинна надавати цьому комітету докладну інформацію про зміст усіх міжнародних угод щодо енергопостачання, які проводяться державами-членами ЄС з третіми країнами. Така ситуація дозволить профільному Комітету Європарламенту бути залученим до усіх міжнародних переговорів з енергетичних питань. Таким чином Євросоюз не лише уніфіковує свою енергетичну політику по відношенню до держав, які не є його членами, але й продовжує формувати єдину для усього ЄС формулу щодо максимальної прозорості розвитку власного енергетичного ринку. Також практика обов’язкового інформування законодавчого органу ЄС про міжнародні переговори з енергетичних питань покликана уніфікувати ціни на енергоносії на усьому європейському просторі.
Чим викликана така необхідність?
2010 рік навчив Євросоюз багатьом важливим речам. Саме у 2010 році Комітет Європейського Парламенту з питань індустрії, досліджень та енергетики цьому органу довелося втручатися в російсько-польську суперечку щодо управління польською стороною частиною газопроводу Ямал-Європа, який проходить по території Польщі і є власністю Газпрому. Тоді Єврокомісія вимагала від Польщі привести умови експлуатації місцевої ділянки російського газопроводу Ямал-Європа у відповідність до Третього енергетичного пакету ЄС, спрямованого на розвиток конкуренції на енергетичних ринках Євросоюзу.
Така проблемна ситуація підштовхнула Євросоюз до більш активних дій, спрямованих на розробку у межах ЄС єдиного законодавчого поля, покликаного сформувати потужну і єдину енергетичну політику ЄС.
Вочевидь, не останню роль також зіграли постійні україно-російські конфлікти в енергетичній сфері, які лихоманять не лише український ринок та негативно позначаються на житті пересічних українських громадян, але й допомагають заробляти обраним та наближеним до влади ділкам (язик не повертається сказати бізнесменам, бо це не бізнес – а злочин) мільярди доларів. При цьому вдаючись до маніпулювання громадською свідомістю, вганяючи Україну у ще більшу енергетичну залежність.
Що робитиме Євросоюз?
Відповідно до згаданого вище законопроекту, країни-члени Євросоюзу повинні будуть надсилати до Енергетичного комітету Європарламенту на перевірку проекти усіх угод в енергетичній сфері, які плануються укладати з такими державами, як Україна. Не пізніше ніж за два тижні до підписання угоди про співпрацю в енергетичній сфері країна-член ЄС буде зобов’язана надіслати на адресу енергетичного комітету Європарламенту копію проекту угоди, яку планується підписати. І лише після висновку комітету така міжнародна угода зможе бути підписаною.
Окремо для українського Уряду скажу, що перевірка цих угод на відповідність інтересам та нормам Євросоюзу, яка триватиме до 9 місяців, буде дуже прискіпливою. Причому у законопроекті Європарламенту міститься норма про те, що будь-яка країна Євросоюзу має щонайменше за три місяці до початку переговорів з енергетичних питань поінформувати профільний комітет Європарламенту про їх зміст та параметри. І, що найважливіше, цей профільний комітет матиме право брати участь в енергетичних переговорах у якості спостерігача і надавати країні ЄС, у разі необхідності, правову та консультативну допомогу.
Кожні два роки профільний комітет Європарламенту буде подавати євродепутатам зведену інформацію про усі укладені країнами-членами ЄС угоди у сфері енергетики.
Що це означатиме для України?
Максимально широке залучення Євросоюзу до міжнародних енергетичних процесів зводить до мінімуму можливості української влади і далі красти гроші на експорті енергоносіїв в Європу, вибудовувати злочинні схеми та наживатися на бідах українських громадян. Така політика Європарламенту знаходить повну підтримку Радикальної партії, яка опрацьовує шляхи проведення активного та ефективного діалогу з профільними комітетами Європейського Парламенту.
Ми і надалі з нашими європейськими колегами блокуватимемо будь-які оборудки влади, покликані посилити залежність нашої держави від іноземних енергетичних компаній та збільшити статки корумпованих чиновників.
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
