Нинішня ситуація в Україні і в світі ставить перед нашим АПК і суміжними галузями ряд викликів, які ні хіміки, ні аграрії, без допомоги уряду навряд чи вирішать.
Зі слів радника президента України з економіки Олега Устенка, другим пріоритетом для влади, після боротьби з пандемією COVID-19, є захист продовольчої безпеки України та всіх її складових. Існує загроза, що Україна з епідемії перестрибне в продовольчу кризу, зіткнеться з браком продовольства, до того ж ще й втративши свої позиції на зовнішніх ринках.
Іншими словами — в Офісі президента і Кабінету міністрів сьогодні намагаються не тільки знайти відповідь на питання як забезпечити отримати високий урожай, але також і як якісно пройти осінню посівну кампанію. від успішності останньої продовольча безпека України буде залежати ще більше, ніж від весняних польових робіт.
На думку багатьох учасників агроринку, весняна посівна пройшла у штатному режимі, в першу чергу завдяки тому, що Кабмін вчасно відмовився від ідеї ввести жорсткі обмеження на роботу ключових виробництв - в першу чергу на роботу в полях і виробництво міндобрив на українських заводах. Тому український хімпром здатний повністю задовольнити всі потреби аграріїв у добривах. Великим попитом користуються комплексні міндобрива, виробників яких є не досить багато: Сумихіпром, ДЗМУ, Тетра-Агро та ще декілька невеликих підприємств.
Проте невирішеними залишились ще цілий ряд питань, котрі ставлять під загрозу продовольчу безпеку в Україні.
Питання тактичні:
— Як підходити до теми експорту продовольства і сировинної сільгосппродукції, щоб у другій половині роки не спорожніли засіки Батьківщини?
— Як в ситуації загальносвітового тренда на протекціонізм регулювати імпорт мінеральних добрив, щоб стимулювати виробництва всередині країни?
— Як не дати російським компаніям під час війни паразитувати на українському ринку, причому - не тільки з добривами, а й з величезним переліком іншої продукції?
— Як розробити та впровадити спеціальні кредитні програми від державних банків, щоб аграрії в рамках підготовки до наступної посівної могли забезпечити себе всім необхідним на нижньому порозі цін на ті ж засоби захисту рослин, міндобрива, техніку та інші позиції?
Стратегічні:
— Як реагувати на кліматичні виклики?
— Як впроваджувати нові технології в АПК в період кризи?
— Як скоординувати роботу всього великого кластера продовольчої безпеки, який не обмежується одними лише питаннями найближчій посівної або майбутнього врожаю?
— Як вписати процес по створенню нового ринку землі в ці процеси таким чином, щоб через десять років навіть найзапекліший скептик і критик земельного закону визнав, що помилявся?
Добре було б в самий найближчий час дати відповіді на хоча б деякі з цих питань. А краще — на кожну з них. Від знайдених відповідей та рішень уряду залежить і продовольча безпека країни, і її якнайшвидший вихід з поточного економічного становища, а також — формування нової конкурентної переваги України на європейських і світовому ринках.
