На минулих вихідних відкрив для себе неймовірну тему - бельгійську спадщину на Луганщині. Відомий колись Лисичанський содовий завод, від якого зараз залишилися гори битої цегли, був збудований наприкінці ХІХ ст. у тому числі за кошти бельгійского підприємця та інженера Ернеста Сольве. Так почалася лагідна бельгійська "колонізація" цього краю, яка дала поштовх для розвитку місцевого економічного та соціального життя.
Про бельгійську спадщину написано дуже багато. Без перебільшення, це унікальний скарб, тому що за проєктами бельгійських інженерів та архітекторів більше 100 років тому назад була побудована чудова колонія, пам'ятки якої до сих пір вражають. Хоча багато з них, на превеликий жаль, втрачено, але є шанс відродити та зберегти деякі з цікавинок.
Для себе я склав список із 14 об'єктів бельгійської спадщини в Лисичанську. І знайшов їх всі (!). Стан будівель різний: доводилося фотографувати як руїни, так і вцілілі будівлі. У цьому дописі покажу деякі пам'ятки, в наступному додам фото житлового фонду, який зберігся з тих часів. Це кін. ХІХ - поч. ХХ століття.
1. Гостьовий будинок (готель) поблизу станції Переїзна (залишилася стіна).
2. Адміністративна будівля заводу.
3. Будинок директора заводу (нині тубдиспансер).
4. Лікарня содового заводу. Департамент міжнародної технічної допомоги, інноваційного розвитку та зовнішніх зносин Луганської ОДА розробив концепцію відродження цієї пам'ятки. Вона фантастична. Тут можна відкрити сучасний Хаб культурних та соціальних ініціатив і закрутити місцеве життя навколо цього об'єкту.
5. Капличка при лікарні.
6. Гімназія (нині діюча, а раніше - колишня казарма содового заводу для холостяків).
7. Школа для дітей робітників заводу (майже розвалена).
8. Адмінбудівлі заводу, точніше їхні руїни.
9. Миколаївська церква - одна із найстаріших культових споруд округи.
Ви вражені? Я, наприклад, абсолютно. Володіти такою спадщиною - це виграшний квиток для Лисичанської громади. Місто має чимало переваг: залізничне та автобусне сполучення з іншими крупними містами, можливість залучати молодь, яка навчається у вишах сусідніх Сєвєродонецька та Рубіжного, ріку Сіверський Донець, більш-менш розвинену інфраструктуру. Тут є над чим працювати, адже в ХХІ ст. сфера послуг, туризм (хай навіть локальний), галузь ІТ та цифрових технологій здатні перетворювати міста. Головне - мати чітке бачення, бажання, людський капітал.
З чого почати? Можливо, провести фестиваль бельгійської культури, або свято однієї вулиці, на якій збереглися будинки, зведені бельгійцями. Чи просто випити бельгійської кави з апельсиновим соком та медом напроти мальовничої лікарні, як це зробив я.
