Нетипова ситуація сталася з сєвєродончанкою, яка поїхала разом зі своєю сім’єю за кордон, тікаючи від війни. Карині в лютому вдалося евакуювати своїх дітей з Сєвєродонецька від нападу Росії. Сьогодні ж вона в Італії на суді намагається довести, що донька, яка приїхала до іншої країни з бабусею, дійсно її.
Жінка разом із мамою та дітьми збирались евакуюватись до Німеччини, але для старшої доньки її тренер запропонував гарний варіант - поїздка в Італію. Там у дівчинки було б більше можливостей для професійного розвитку у велоспорті. Мати вирішила зробити краще для доньки.
Карина через роботу в Німеччині не змогла поїхати з донькою Ксенією, тому до Італії дівчинка вирушила з бабусею.
Ксенія 7 квітня прибула до Італії з Сєвєродонецька в супроводі бабусі по генеральному дорученню від рідного батька. Карина ж з молодшою донькою в цей час перебувала в Німеччині.
"Моя 13-річна Ксенія - велоспортсменка, призерка України. Коли почалась війна, її тренер запропонував нам відправити доньку до Італії - країни велоспорту. Ми все одно збирались виїжджати до Німеччини, а тренер запропонував такий варіант і я погодилась на користь доньці. Він дав на це гроші: на переїзд, на все, він хотів врятувати та допомогти своїй учениці надалі тренуватись без загрози ії життю. Сам же тренер довго не міг виїхати з Сєвєродонецька, йому дуже прикро, що вийшло саме так", - розповідає мати.
За словами бабусі, спочатку в Сицилії їх зустріли дуже тепло. Волонтери та просто місцеві намагались допомогти, всіляко підтримували та співчували.
"Але потім квестура ( ред. - міграційна служба в Італії) не визнала бабусю опікуном, бо доручення наше для них не документ, та призначили доньці опікуна. Бабуся надала свій паспорт, доручення зі всіма апостілями. Моє свідоцтво про народження було втрачене, залишилось на окупованій території. Можливо, цей документ міг допомогти бабусі, але я, чесно кажучи, вже дуже сумніваюсь. Бабусі говорили, що нехай приїжджає мати і все буде гаразд, а тепер така дійсність…", - ділиться Карина.
Далі чотири місяці бабуся намагалась довести родинні зв'язки з онукою. Особисто з опікуном дівчинки мати поспілкуватись не може, бо такі правила. Весь цей час Ксенія проживала з бабусею в Італії, але фактично не мала права повезти її кудись.
"Нам не вірили. Весь цей час міняли опікунів дитині без нашого відома. Знати ім‘я та телефон опікуна не можна, це конфіденційна інформація", - говорить мати.
Як тільки в жінки з’явилася можливість – поїхала до Італії.
"Молодша донька, що знаходилась зі мною, ходила до школи. Там школу пропускати просто так не можна. Як тільки молодша закінчила навчання та джоб-центр підписав мені відпустку на два тижні для поїздки в Італію за дитиною, я одразу полетіла. Молодшу залишила з родичами", - пояснює Карина.
По приїзду для родини волонтери взяли талон на безкоштовного адвоката, а 27 липня відбувся суд.
"Проти нас виступав заступник опікуна, яка просто зробила свою роботу, а ми втратили день з життя…Вона виразила недовіру мені, нашим документам, довідкам з посольства України, дорученню від тата, датам на дорученні та печаткам на довідках…Просто так сказала "Не вірю". Навіть довідкам з посольства, що ми дійсно громадяни України та моя донька є моєю донькою. Вони по незрозумілим причинам затягують суд", - вважає мати.
Наразі триває судовий процес, коли буде висновок – невідомо. Прописка в Німеччині та вид на проживання в ЄС теж не стали аргументом в суді для того, щоб забрати дитину.
"В суді нам сказали, що сторона опікунів повинна перевірити наші документи, куди я повезу дитину, а вони вирішать, чи гарні будуть умови для життя дитини. На засіданні мене допитували: чи є для дитини ліжко, де працює тато та багато іншого", - додала жінка.
Зараз жінка може проживати з дитиною в Італії, але навіть на вулицю доньку мати вивести не може.
"Я зараз з донькою, але виходити зі мною, з бабусею нікуди не можна. Ксенії взагалі не можна виходити, бо опікун вважає, що це небезпечно для дитини", - розповідає біженка.
Зараз Карина боїться, що в будь-який момент її дитину можуть забрати та все ж сподівається на правильне рішення суду.
"Я планую боротися за дитину! Якщо вони мені не віддадуть доньку, я оголошу голодування та буду сидіти під судом міста Кальтаніссетта. Ксенію я нікому не віддам!", - додала матір дівчинки.
За словами юриста Перишкіна Тараса, що наразі надає правову допомогу переселенцям у Дніпрі, дії жінки правильні, варто лише дочекатись рішення суду.
"Всі дії матері дитини правильні, вона приїхала, надала документи, все, що було в її силах, та зробила. Беззаперечна помилка тут - відтягування часу, якби мати приїхала одразу, то, можливо, все було б простіше. Правильно, що пані Карина звернулась до посольства", - говорить юрист.
За словами юриста, Італія - це країна, де дуже серйозно ставляться до опікунства, тому якщо плануєте поїздку туди, краще, щоб з дитиною були батьки. Якщо ситуація все ж сталась, то намагайтесь звертатися абсолютно у всі міжнародні організації - вам повинні допомогти.
"Зараз потрібно чекати рішення суду, без цього важко щось сказати. Історія нестандартна, дуже прикро, що біда знайшла українців і за кордоном. В Італії дуже суворі правила, там навіть за один день прогулу школи є покарання ", - говорить юрист.
Додамо, що за даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, в Італії зареєстрували майже 130 тис. вимушених переселенців з України.
В матеріалі LB.UA говорять, що абсолютна більшість біженців в Італії – жінки та діти. Точніше, понад 60 тисяч – жінки, понад 40 тисяч – діти. Основними містами, які прийняли українських біженців, є Мілан, Рим, Неаполь та Болонья.
Таким чином, мати на сьогодні знаходиться поруч з дитиною, але якщо рішення суду буде на користь опікуна, то в будь-який момент Ксенію заберуть від рідної матері. Жінка знайшла іншого адвоката для себе, який буде працювати на платній основі. Ми і надалі будемо стежити за ситуацією сєвєродончанки в Італії.
Авторка: Валерія Мельник
