Війна приходила двічі до життя фотографа зі Старобільська Євгена Воронцова. У 2014 році, під час подій на сході, він переїхав до Києва, там і починав все спочатку. А під час повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, чоловік розпочав допомагати цивільному населенню та продовжив фотографувати, але вже і для своїх колег волонтерів.
Євген народився та виріс у місті Старобільськ, там він провів своє дитинство, але початком своєї кар’єри фотографа став переїзд до Луганська та знайомство з однодумцями. Говорить, що Старобільськ пам’ятає зеленим та гарним містечком, в якому є безліч місць для відпочинку. А що особливо тішить чоловіка - відновлення міста після війни на сході у 2014 році. Вже у другому класі, Євген зрозумів, що після школи хоче навчатись у музичному коледжі, хоча тоді, у вісім років, це була звичайна дитяча забаганка, але у чоловіка було чітке бажання протягом тривалого часу. І незабаром, після закінчення школи, він вступив до Луганського коледжу культури та мистецтв.
Паралельно із навчанням у коледжі, чоловік мріяв навчитись фотографувати. Каже, що йому із самого дитинства хотілося займатися творчістю, а фотографування – це те, що його надихає навіть на звичайні побутові справи. Одного разу, товариш розповів Євгену про фотографа з Луганська – Влада Булгакова, який і став його вчителем з мистецтва фотографії. У грудні 2013 року, коли Євген пішов до нього на навчання, почалось здійснення його заповітої мрії та початок творчої кар’єри.
Коли чоловік придбав власний фотоапарат, то почав фотографувати все, що було навколо. А згодом вирішив підвищити свій рівень майстерності та ходив на різноманітні івенти, концерти та дні народження. Знімав, спочатку, для свого портфоліо, поки організатори не почали спеціально запрошувати його на подібні заходи у якості фотографа.
Також до 2014 року чоловік працював моряком, каже, що було дуже важко, фізично і морально, але коли він кожного дня прибував до нової країни, це полегшувало стан чоловіка і з новими силами він працював й надалi.
Співпраця з американським весільним агенством, яким він надає послуги з обробкифотографій, дає чоловіку додатковий розвиток у власній справі. Зараз Євген, паралельно із фотографуванням навчається на розробника, каже, що йому цікавий цей напрям, а більше його дивує, коли він пише кілька рядків цифрового коду, а на мониторі зʼявляється відповідна анімація.
У творчій кар’єрі Євгена, дуже багато концертів якi він фотографував: групи«Танок на майдані Конго», Олега Скрипки, Олександра Пложинського з гурту «Тартак» та багато інших. Світлини робить для свого портфоліо і для гостей заходів.
Говорить, що йому подобається фотографувати для власного задоволення. Але також, перед різноманітними заходами, у яких він може прийняти участь, дзвонить організаторам і підтверджує свою там появу, а потім у нього замовляють фото.
Чоловік має багато друзів акторів, які після повномасштабного вторгнення перейшли з кіномайданчиків на театральну сцену. Також і Євген змінив напрям свого мистецтва, і тепер, частіше фотографує вистави. Але раніше, декілька років він знімав бекстейджі програм для каналу «НЛО TV». Розповідає, що одна з найтривожніших конференцій, яку він фотографував, була з участю Девіда Лінча - відомого американского кінорежисера, сценариста та художника. Тоді у Євгена почали тремтіти руки від хвилювання, бо він великий прихильник творчості продюсера.
Євген фотографує і для всесвітньовідомих брендів. У січні 2023 року, чоловік зробив фотографії для «Diesel», моделлю якого був український актор Тарас Цимбалюк. Каже, що на такі колаборації, його запрошують медійні друзі з якими вони не тільки товаришують, а й співпрацюють.
Фотограф згадує початок повномасштабного російського вторгнення. Говорить, що йому ледве вдалося виїхати із Києва до Волині, бо тодi вже рідне місто було в окупації. Але через декілька місяців, сім’я чоловіка повернулась додому і Євген почав далі працювати. Робив світлини для волонтерів з органцізації «World Central Kitchen» та їх діяльності, а паралельно і сам допомагав постраждалим в Ірпіні. Там вони готували їжу та роздавали, потребуючим у цьому людям.
Наразі Євген дуже чекає перемоги і продовжує займатися фотографуванням та допомагати цивільним.
