Світлана Кулик народилася та виросла в м. Лисичанськ, після випуску зі школи вступила до Луганського державного медичного університету в м. Рубіжне. Студентка захопилася вивченням акушерства та гінекології, а потім вирішила створити власний освітній проєкт “Про жіноче”.
Про це пʼятикурсниця розповіла кореспондентці ТРИБУН.
Про перші дні війни та евакуацію з Лисичанська
Мій університет знаходився у м. Рубіжне, відповідно там я на час навчання й жила. Напередодні початку повномасштабної війни я приїхала до батьків у Лисичанськ, адже нам ввели знову карантин і перевели на дистанційне навчання.
Перші кілька днів повномасштабного вторгнення були шоком. Хотілось закритись від усього світу. Було відчуття того, що війна десь далеко, а у нашому будинку, де зібралася вся сім’я, все спокійно. Та так було недовго. Спочатку це були глухі відлуння вибухів, які ставали дедалі ближче. Коли вже почали трястись вікна, ми бігали в погріб. У нашому місті тривог не було: ти просто чуєш вибух і біжиш, сподіваючись, що встигнеш. Не було часу поїсти, одягнутися, бо на кону твоє життя, а снаряди вже летять поряд. В одну з таких ночей у мене сталась панічна атака, я просто задихалась у підвалі. Щоб якось заспокоїтись, я почала молитись.
Я просила Бога, щоб він дав можливість виїхати, щоб був наступного дня евакуаційний потяг. На ранок його оголосили, тому я не мала сумніву, що це шанс на більш безпечне життя.
Ми виїхали з мамою. Першою зупинкою був Львів, куди ми приїхали 5 березня. Ми простояли на вокзалі години 4 (це вже було після 22:00), перш ніж нас забрали волонтери. Усі квартири та хостели були зайняті або коштували просто нереальних грошей. Нас відвезли в школу, де ми спали на каріматах два дні, поки я не знайшла місце в гуртожитку медичного коледжу в Кременці (Тернопільська область). Тут у нас з мамою була власна кімната на двох.
З жовтня в мене почалось очне навчання в м. Рівне, куди був вдруге релокований ДЗ “Луганський державний медичний університет”.
Акушерство та гінекологія – напрями, в яких розвивається Світлана
Я почала свідомо захоплюватись акушерством та гінекологією з 3 курсу. Перша моя наукова робота, повʼязана з цим напрямком, стосувалась порівняння норм вітамінів для вагітних у рекомендаціях західних країн, США та наявними препаратами на фармринку України.
На 4 курсі ми разом з подругами з моєї групи почали проводити дослідження в Рубіжному щодо перебігу вагітності та пологів у жінок, які багато народжують. Але почалась нова фаза війни. Мої подруги зараз за кордоном, тож завершувала цю роботу я сама на 5 курсі у Рівному.
Також на 5 курсі я була обрана старостою гуртка з акушерства та гінекології ДЗ “Луганський державний медичний університет”. В другому семестрі я спільно зі студентом 4 курсу проводила опитування серед жінок різних вікових груп щодо їхньої обізнаності самообстеженню молочної залози та профілактики раку молочної залози.
Проєкт “Про жіноче”
Аналізуючи дані, отримані з наукової роботи, я зрозуміла, яку велику прогалину у знаннях, методиці ми маємо. І це стосується як жінок з медичною освітою, так і не дотичних до цього. Саме так і народилась ідея створити освітній проєкт для жінок, де будуть розглянуті такі теми: рак молочної залози, рак шийки матки та меланома. За статистикою, так звані візуальні форми раку (а це і є рак МЗ, рак ШМ) мають високі показники занедбаності.
Але я хотіла дати жінкам не тільки знання, а й практичні навички, навчити їх самообстеженню молочної залози, правильній техніці.
Мою ідею підтримала ГО “Агенція розвитку громад «Інтонація змін»” та БФ “Рокада”. Ми організували збір на симулятор МЗ і наразі у нас є половина необхідної суми.
Для того, щоб виявити зацікавленість жінок, ми провели перший тренінг у м. Рівне, взявши симулятор на 1 день у користування. Ми отримали величезний фідбек від жіноцтва, багато питань, багато практики, тож сподіваємось надалі провести не один подібний захід вже з нашим симулятором.
Участь у заході, організованому УВКБ ООН, у м. Люблін
21 червня 2023 року в м. Люблін відбувся захід Youth Forced to Flee for World Refugee Day, організований УВКБ ООН, куди я була запрошена як спікерка.
Я поділилася досвідом переміщення з Луганської області, прийняття та пошуку сил для власного розвитку.
Ще одна частина мого виступу стосувалася проєкту “Про жіноче”, де я розказувала про його актуальність, мету та цілі.
Тема власного здоровʼя, профілактики раку відгукується багатьом людям. Тож будемо працювати тільки на розвиток та допомогу.
Читайте також: Студент ЛДМУ з Рубіжного: «Досвід у шпиталі спонукав пов'язати своє життя з військовою медициною»
