Чоловік кілька років працював у Територіальному центрі комплектування в Рубіжному. Наразі установа розформована, а рубіжанин нещодавно виявив, що роки праці не зараховані до його страхового стажу. Такі й подібні проблеми часто виникають у переселенців з Луганщини.
Детальніше про це в коментарі ТРИБУН розповіла Анастасія Космаєнко, юристка з питань ВПО Благодійного фонду “Право на захист”.
За її словами, до фонду звертаються з різноманітними питаннями, зокрема, і щодо несплати страхових внесків роботодавцями, що не дозволяє працівнику набути необхідного стажу для виходу в подальшому на пенсію.
По-перше, потрібно з’ясувати характер трудових відносин з роботодавцем, який існує на даний час.
Треба розуміти, що мова йде лише про офіційно працевлаштованих осіб, у яких з роботодавцем було укладено трудовий договір або трудовий контракт.
Установи, що провадили свою діяльність на територіях, які зараз є тимчасово окупованими або які знаходяться в зоні ведення бойових дій, часто вдаються до однієї з двох можливих форм регулювання трудових відносин у військовий час: простій або призупинення трудового договору.
При простої працівник отримує 2/3 окладу, з якого сплачуються страхові внески та, відповідно, нараховується страховий стаж.
Норма ст. 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 р. визначає поняття призупинення трудового договору як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
При цій формі трудових відносин не виплачується заробітна плата, та, як наслідок, не сплачуються страхові внески та не нараховується страховий стаж. Усі фінансові зобов’язання та збитки покладаються на державу-агресора.
Тобто, найперше, що слід зробити працівнику – звернутися до роботодавця будь-яким можливим способом для з’ясування характеру трудових відносин.
У випадку з ТЦК у м. Рубіжне варто звернутися до Луганського обласного ТЦК або Міністерства оборони України, у разі відсутності відповідної інформації в ТЦК, стосовно порядку діяльності підрозділу та форми трудових відносин з працівниками.
У результаті вірогідним є один з двох варіантів:
1) при призупиненні трудових відносин несплата страхових внесків та відсутність відображення доходу є правомірним діянням, однак працівник має бути ознайомленим з відповідним наказом. Після отримання відповіді від роботодавця, у разі незгоди з призупиненням відносин працівник має можливість оскаржити відповідні дії до територіального підрозділу Державної служби України з питань праці або в судовому порядку, звернувшись з позовом про визнання такого наказу протиправним та його скасування.
2) при відсутності об’єктивних причин для несплати страхових внесків у працівника є можливість звернутися до суду з цивільним позовом про зобов’язання нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на розмір заробітної плати, а у разі, якщо зарплату незаконно не нараховують, то і з вимогою про її виплату.
Такий самий порядок дій актуальний і для працівників, які не є внутрішньо переміщеними особами, а роботодавці не знаходяться в зоні бойових дій.
У тому випадку, коли людина виявила проблему вже на етапі призначення пенсії та отримала відмову в зарахуванні періодів роботи до стажу Пенсійним фондом України у зв’язку з несплатою страхових внесків роботодавцем, слід звертатися з позовом до суду адміністративної юрисдикції про скасування відповідного рішення та зобов’язання зарахувати періоди роботи до страхового стажу.
Усталена судова практика свідчить, що працівник не може позбавлятися права на зарахування до стажу цих періодів, оскільки, згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, тому негативні наслідки не можуть покладатися на особу.
Позиції Верховного суду у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 04.09.2018 у справі № 482/434/17, від 25.11.2019 у справі №242/2088/17).
Маєте юридичні питання? Звертайтеся на безоплатну лінію юридичної допомоги БФ "Право на захист": (099) / (068) / (093) 507-50-90, що працює з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 21:00.
Телеграм-канал юридичної допомоги.
Актуальні розʼяснення з юридичних питань доступні також цілодобово та безоплатно у чат-боті “Юридичний порадник для ВПО”.
Читайте також: Переселенці можуть отримати штраф до 3500 гривень: у чому причина.
