26 серпня в Києві відбулось відкриття виставки ‘’Деокупований Схід: метаморфоза і надія’’, на якій представлені картини трьох художників із Донбасу – Сергія Ткаченка, Сергія Вільгановського та Олени Плахотнікової. Головною метою було відобразити жахи цієї війни та героїчну боротьбу українського народу, а також розглянути цінності, таланти та якості, які українці візьмуть з собою на майбутнє.
Журналістка видання ТРИБУН поспілкувалась з Сергієм Ткаченко, який детальніше розповів про кожну написану картину та пояснив, у чому полягає суть виставки.
Кожен з художників та навіть гості, що приходили подивитися на їхні роботи, мають пряме відношення до сходу, і Сергій не є винятком. Чоловік, хоч і народився у Кропивницькому, але 20 років свого життя мешкав у Донецьку.
‘’Я приїхав в Донецьк ще в далекому 1995-ому році на навчання до університету. Вже під час навчання в Донецькій державній академії Управління, я очолив Донецьку обласну організацію ‘’Комітету виборців України’’, і багато років займався громадським спостереженням за виборами. А наразі працюю в Офісі Ради Європи в Україні‘’, і теж опікуюсь організацією перших повоєнних виборів в Україні’’, – розповідає громадський діяч.
Простір поділений на три зони – ‘’Пам'ятати минуле’’, ‘’Не загубитись в теперішньому’’ та ‘’Прозріти майбутнє’’. Перша картина, що відкриває галерею, називається ‘’Чужий – Реалії’’.
Головний герой даної роботи – ‘’Чужий’’ з однойменного фільму Р.Скотта. Цей малюнок – символ того, як зароджується сепаратизм.
‘’Через те, що люди відмовились від власного мислення й чекали, поки їм скажуть, як потрібно жити і про що думати, у їхній свідомості з’явились “чорні дири” в яких і завівся ‘’Чужий’’. Він відклав свою ‘’личинку’’ сепаратизму, що тепер живе, розвивається і поступово захоплює свідомість цих людей’’, – пояснює Сергій.
Іноді від людей можна почути, що місцеве населення Донецька не чинило жодного спротиву та привітно зустріло окупаційну владу. Але це зовсім не так. 5 березня 2014-го року відбувся наймасовіший мітинг, на який вийшло більше 10 тисяч донеччан, які своїм спротивом показали, що бажають жити в єдиній Україні.
‘’Це був останній мирний мітинг в Донецьку, на який люди виходили як на свято. Як скажуть згодом, у той день на площу вийшло “10 тисяч сміливих – заради мільйонів єдиних. До речі, ця картина має певну особливість – на ній неможливо знайти та побачити пам’ятник Леніну, що був на центральній площі Донецька. Не чекаючи на звільнення цих територій, ми вже провели “творчу декомунізацію” центральної площі. В нашому українському Донецьку немає місця комуністичним символам та тоталітарній спадщині, яка й досі продовжує приносити біль і страждання мешканцям Донецька ’’, – згадує митець.
Сергій покинув Донецьк 5 червня 2014 року, залишивши все в минулому житті і пройшовши свою першу “точку неповернення”, коли в одну мить прийшло розуміння, що так як було, вже ніколи не буде.
‘’Це мій останні погляд на залізничний вокзал в Донецьку. Тоді ми з родиною поїхали з рідного міста в Київ, залишивши все в колишньому житті’’, – каже чоловік.
Наступна картина, яку представив Сергій, називається ‘’Переселенець’’, крізь призму якої кожен може побачити себе.
‘’Це моя перша серйозна картина, яку я намалював 7 років тому. З 2014-ого року у людей з’явився той самий ‘’наплічник’’, в якому вони несуть всі свої спогади про минуле’’, – говорить художник.
Поступово ми переходимо до другої зони виставки ‘’Не загубитись в теперішньому’’, де більшість картин присвячені людям, які втратили свій дім через війну.
Поглянувши на малюнки, тобі не потрібні пояснення до них, аби зрозуміти, що хотів сказати автор. У кожному полотні ти бачиш щось до болю знайоме, наче у дзеркалі дивишся на відображення власного досвіду.
Наразі українці об’єднані однією метою – перемогти у війні, яка кожного дня забирає наших воїнів. Картина ‘’Єдність’’ транслює силу та міць, з якою ми продовжуємо боротись заради спільної мети.
Виставку завершує картина під назвою ‘’Творення’’.
‘’Те, що ми посіємо, – те і пожнемо. Символізм в тому, що рука сіє, а на фоні проростають міста. А що саме виросте в Україні, залежить від нас самих’’, – зазначає Сергій.
Цього ж дня паралельно з виставкою відбулась дискусія "На вістрі Сходу: за горизонтом подій". Серед гостей були Сергій Ткаченко, військовослужбовець Олександр Сосницький та релігієзнавець Ігор Козловський, який, на жаль, нещодавно помер від серцевого нападу.
На виставку потрапити можна до 6 жовтня з 11:00 до 20:00 (вхід безкоштовний). Адреса: м.Київ, ТЦ GorodokGallery (метро Почайна), в Арт-хабі на другому поверсі.
Читайте також: Чому росіяни прагнуть знищити минуле та майбутнє України? — археолог Сергій Теліженко
