Понад 1,5 мільйона українців обрали Німеччину як країну-прихисток. Максимальний час перебування в Німеччині за наданим тимчасовим захистом – три роки, тобто до 2025 року.
Журналісти ТРИБУН поспілкувались з українцями, які вже понад рок проживають в Німеччині, та дізналися про реалії перебування в цій країні.
Німецька мова: чи обов'язково вивчати?
Офіційно зареєстровані у Німеччині українці мають право відвідувати безкоштовні державні мовні курси.
“Якщо ви не збираєтесь найближчим часом їхати з Німеччини, то вивчення мови більш обов'язкове, аніж добровільне. Наприклад, Центр зайнятості (Jobcenter), де я зареєстрована, з літа 2023 цікавився, чи шукаю я мовні курси, контролювали, регулярно писали на електронну адресу. Вже два місяці я вивчаю німецьку і поки мені дуже складно”, - розповіла 23-річна Юлія з Луганщини, яка зараз проживає в Німеччині.
Додатково можна відвідувати “Орієнтаційний курс” або інша його назва “Інтеграційний”, зміст якого присвячений німецькій культурі, історії та правовій системі.
“Для розуміння правової системи, звичаїв та традицій інтеграційні курси дуже корисні: ми маємо розуміти менталітет тих людей, які дали нам прихисток. Також на цих заняттях можна поставити будь-яке питання щодо проживання в країні і вам намагатимуться допомогти”, - додає українка.
За останній рік, згідно з даними Німецького інституту економічних досліджень (DIW), помітно збільшився відсоток вивчення німецької мови. Троє з чотирьох українських біженців відвідали або вже закінчили один або кілька курсів німецької мови. "Це означає зростання на 25 відсотків з кінця літа 2022 року", - каже Ніна Ротер (Nina Rother) з Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF-FZ) у Нюрнберзі.
Працевлаштування
Українські громадяни, які отримали тимчасовий захист у Німеччині, мають можливість легально працювати без жодних труднощів. Працювати не можна лише в тому випадку, якщо українець приїхав на територію Німеччини на підставі біометричного паспорта або візи і отримав статус біженця. Тому якщо у вас є тимчасовий захист і ви маєте намір працювати, спочатку потрібно отримати дозвіл на працевлаштування. Зробити це можна у Відділі реєстрації іноземних громадян.
“Німці будуть тільки раді, якщо українці підуть працювати замість того, щоб сидіти на соцвиплатах. Без мови можливо влаштуватись майстром манікюру чи прибиральницею. Та якщо хочете добре оплачувану професію - потрібне знання мови. В Гамбурзі пропонують заробітні плати від 12.50 до 85 євро за годину (близько 405 - 2765 гривень на годину). Головне все узгоджувати з Джобцентром, бо якщо ви влаштуєтесь на роботу таємно, то вам можуть скасувати виплати”, - розповіла біженка Ольга, яка перебуває в Гамбурзі.
Такі вакансії пропонують на ринку праці для українців без знання мови:
Міністр праці ФРН Губертус Хайль та канцлер Олаф Шольц заявили, що українці мають ставати більш самостійними.
"Ми переходимо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки та громадяни, які перебувають у Німеччині... усі вийшли на німецький ринок праці", – заявив Шольц у жовтні.
Житло
“Житло знайти складно, і це не міф. Вдвічі - якщо ви на соцвиплатах: воно повинно підходити по квадратурі та ціні, які визначає ваш Джобцентр. Він же і сплачує вартість. У великих містах важко знайти соціальне житло, тому краще їхати до невеликих міст, там більше шансів. Середня орендна плата за однокімнатну квартиру в містах Німеччини: від 500 до 1100 євро,” - говорить Юлія.
Цікавий факт, що квартири в Німеччині здаються майже порожніми: там немає холодильника чи кухні, зазвичай лише вбудована техніка.
Винаймати житло самостійно можна лише після отримання дозволу на перебування в Німеччині. Для цього потрібно зареєструватися. Зробити це можна:
- у тимчасовому прихистку,
- у центрі приймання біженців або
- у відомстві у справах іноземців.
Медицина
“Поки дочекаєшся “термін”, то можна померти. Це смішно, але все так і є. Треба змиритись з тим, що німці нікуди не поспішають, і його можна чекати місяцями. Тут важливо знайти сімейного лікаря і дуже пощастить, якщо він буде російськомовним, в іншому випадку потрібно наймати перекладача”, - ділиться своїм досвідом Ольга.
Кожна особа, що легально проживає в країні, отримує державне страхування. Її покривають щомісячні відрахування з зарплати навіть, якщо звернень до лікарів не було. Фактично, страховий внесок роблять у будь-якому випадку, тому ті особи, які залежать від державних виплат і не працюють, теж застраховані. Держстрахування покриває не всі медичні послуги. Зокрема, стоматологію оплачують частково, а косметологію та специфічні щеплення не покривають зовсім.
“Спочатку для нас це було дивно, коли приходиш до стоматолога, бо в тебе болить зуб, а тобі дають рецепт на антибіотики і “термін” через місяць. Та по-іншому ніяк. У Німеччині, на жаль, нестача спеціалістів в медичній галузі, тому виникає замкнуте коло, яке уповільнює процес діагностики й лікування”, - додає біженка з Луганщини.
29% українських біженців, згідно опитування від Німецького інституту економічних досліджень, планують залишитися в Німеччині назавжди, 31% - до кінця війни в Україні. При цьому 15% відповіли, що залишаться там ще на декілька років.
