Історія спротиву на окупованих територіях почалася в 2014 році під час захоплення росіянами частини Луганської та Донецької областей. Про мотивацію та про те, чи є сенс продовжувати спротив зараз, розповів краєзнавець та активіст із Сєвєродонецька Аріф Багіров під час форуму в Києві "Луганщина – Україна".
"Сенс продовжувати спротив, звичайно ж, є. По-перше, це дуже підтримує інших людей, які навіть не беруть участь у цих акціях. У 2014 року, здавалося б, ми просто зафарбували жовто-блакитними сердечками якусь частину Сєвєродонецька. Начебто шкоди нікому не завдали, але купа людей зрозуміли, що вони не одні, що є люди, які думають так само, як вони", – розповів Аріф.
Люди потім говорили: ви не уявляєте, наскільки нас тоді це надихало. Коли здається, що всі навколо налаштовані проти України, але при цьому ти виходиш на вулицю і дивишся на ці наклейки проукраїнські. В такі моменти розумієш, що ти не один.
Також, за словами сєвєродончанина, це показувало решті України, що в Луганській області не лише проросійськи налаштовані люди. І дуже важливо було показувати як тоді, так і зараз, що нам є за що боротися.
Нам є за що боротися. Там такі ж українці. Тобто, якщо там справді всі ватники та всі зрадники, то сенс тоді воювати? Однозначно – проукраїнські акції потрібні.
Читайте також: “Нас, луганців, наздогнало не минуле, а його відсутність”: історики Луганщини розповіли про те, що регіону варто лишити в минулому
