Протягом тижня з 11 по 17 березня святкували Масницю. Вона ще має назву Сиропусний тиждень, Колодій, Масляна. Це українське свято зі своїми особливими старовинними традиціями. Наприклад, готування вареників із сиром, проведення обрядів із колодкою тощо. Але російська пропаганда і тут мала вплив. На окупованих територіях Луганщини та Донеччини окупаційна влада запровадила святкування “Масленицы” на російський лад.
Журналістка ТРИБУН з’ясувала, чим відрізняється Масниця від “Масленицы”, які традиції є нав'язаними російською культурою та як цьогоріч святкували в окупованих населених пунктах Луганської області.
Святкуємо Масницю чи “Масленицу”
Масниця - свято слов’ян перед Великим постом, під час якого проводжали зиму та зустрічали весну. Воно тривало тиждень. Раніше у ці дні проводили різні обряди та гуляння, готували вареники із сиром і маслом.
Хоч цей тиждень і має різні назви: Масляна, Масниця, Сиропусний тиждень, Колодій, проте його святкування та традиції відрізняються від російської “Масленицы”.
Не дивно, що російська влада на окупованих територіях Луганщини та Донеччини пропагує святкування Масниці саме за їх традиціями. Адже це - один із способів формування “правильного” культурного життя регіонів — знищення українських традицій.
У чому ж полягає різниця Масниці в Україні та “Масленицы” в Росії?
“Хочу наголосити: Масниця в Україні та в нашого північного сусіда — то дві великі різниці. В Україні Масниця — свято, яке символізує прихід весни. Багато хто не знає про це, але його святкували не дуже гучно, на відміну від свята Стрітення. Незадовго до Масниці українці навіть веснянки починали співати, якщо виходило перше тепле сонечко. А ось в Росії на Масляну ще стояли міцні морози й гриміли народні гуляння з в’язками бубликів на шиї, самоварами, млинцями та катанням на льодових гірках”, — зазначила фольклористка та культурна антропологиня Наталія Лещенко для “Освіторія медіа”.
Знищені російською пропагандою українські традиції на Масницю
Протягом Масниці щодня відбувалися різні гуляння та обряди. Наприклад, у перший день готували холодець зі свинячих ніжок, тому цей день називали ще “ніжкові заговіни”.
“На Слобожанщині хлопці та дівчата, після вечері на «ніжкові заговіни» збирають зі столу кістки, виходять на подвір’я, стають під коморою і кидають кістками у ворота. Існує повір’я, що той, хто в цей вечір не докине від комори до воріт свинячою кісткою, той до Великодня не доживе”, – зазначає Олекса Воропай в етнографічному нарисі “Звичаї нашого народу”.
А ось заміжні жінки весь тиждень справляли “колодку”. На вони робили обряд “народження” та “поховання” колодки. Збиралися у хаті або шинку та влаштовували гуляння у жартівливій формі.
“Підпивши, жінки розходяться, а колодка залишається в шинку до наступного дня. Так п’ють до суботи, бо ж у понеділок колодка народилась, у вівторок хрестилась, у середу похрестили, в четвер колодка помирає, в п’ятницю її хоронять, а в суботу - плачуть. Зоозуміло, ніхто за нею не плакав, а пили й гуляли однаковісінько — як при «народженні», так і при «смерті»”, – йдеться в етнографічному нарисі.
На цьому дійства з колодкою не завершувалися. За традицією, її прив’язували нежонатим хлопцям. Заміжні жінки ходили по хатах до чоловіків, які не наважувалися одружуватися. Якщо вони обіцяли цього ж року обрати дівчину, то колодку не прив’язували, а тим, хто відмовився, - чіпляли її на мотузці до ноги. Колодку могли прив’язати і матері, що не одружила сина або не віддала заміж доньок. Все це робилося з жартами та сміхом.
У четвер господині влаштовували гуляння, “щоб телята водились!”. А “щоб масло не гіркло!”, то у святкові дні не пряли.
Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу” описав ще один звичай, якого дотримувалися на Масляну у п’ятницю.
“У п’ятницю — частунок тещі. Колись в Україні був звичай двічі на рік частувати тещу — «щоб горло не пересихало». Хто женився в осінні м’ясниці, той урочисто віз тещу до себе в гості на другий день Різдвяних Свят — якщо добра, або на третій — якщо зла. Хто ж оженився в різдвяні м’ясниці, той возився з тещею в п’ятницю на Масляну. Разом з тещею запрошувались ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять говорив: «Пийте люди добрі, по повній чарці, хай у моєї тещі горло не пересихає!» (натяк на сварливість)”.
В останній день свята - Прощену неділю - було прийнято тричі просити вибачення у друзів, родичів і сусідів. Говорили “Простіть мене!”, а у відповідь тричі – “Бог простить і я прощаю”. До речі, саме цей звичай і зберігся до сьогодення.
Відгулявши Масницю українці говорили: “Масляна, Масляна, яка ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а посту одна!”. І у понеділок починався Великий піст, під час якого дотримувалися суворого режиму харчування.
“Перший день Великого посту називається «жилавий» понеділок, бо в цей день господині печуть житні коржі — «жиляники». Крім цих коржів, ніякої страви не готують, а їдять лише тертий хрін з буряковим квасом та редьку”, - пише автор в етнографічному нарисі.
Які звичаї навіяні російською культурою
За давніми українськими традиціями на Масницю готували вареники, а не млинці. Це була основна страва. Проте у наші дні здебільшого готують млинці. То що ж треба готувати у святкові дні - варто звернутися до дослідження Олекса Воропая.
“Головною їжею на Масляну є вареники з сиром і сметаною, але й гречані млинці на маслі або на смальці смажені — теж обрядова їжа в ці дні на Україні. Такі млинці або щось подібне печуть і інші слов’янські народи. Цей звичай ведеться здавен-давна, бо вже в св. Письмі слов’янською мовою цар Давид народові «даяша по млину сковородному»”.
Ми звикли,що під час гулянь на Масляну спалюють опудало зими, але, за словами Наталії Лещенко, такого обряду в українців не було. Ця традиція присутня у російській культурі.
“Ця традиція — російська, там дійсно спалювали Зиму, у той час як на Масниці в Україні вже було тепло та безсніжно. У деяких регіонах України навесні було прийнято палити Бабу: сміття, яке зібралося протягом зими. Ще один варіант — палити Коструба. Це таке опудало, яке під час сніжних зим ставили на роздоріжжях, щоб люди орієнтувались, куди їм іти чи їхати, якщо дорогу засипало снігом. Коструба дуже поважали — він виконував місію маяка. Чоловіки, які проїжджали повз Коструба, зупинялись, щоб відсипати йому трохи тютюну: «На, закури, Дядьку Кострубатий!» А коли сходив сніг і ці кострубаті дядьки ставали непотрібними — їх палили. Це могло бути або до Масниці, або під час, або й після”, – говорить фольклористка та культурна антропологиня.
Подібні обряди зараз відбуваються на окупованих територіях Луганщини та Донеччини, де Росія намагається знищити українську культуру.
Як святкували Масницю на окупованій Луганщині
Окупаційна влада підготувала програми святкування “Масленицы”. У кожному місті відбулися гуляння за російськими традиціями. Конкурси, музика, водіння хороводів, “національний” одяг, самовари, млинці, бублики - все це можна було спостерігати на головних площах населених пунктів.
Наприклад, у Сєвєродонецьку “масленичные гуляния” відбулися за підтримки партії "Единая Россия". Російська окупаційна адміністрація Сєвєродонецька повідомляє, що “на празднике звучали задорные песни, все дружно водили хороводы, а горожане имели возможность поучаствовать в конкурсах, соревнуясь за памятные призы, а также угоститься главным символом масленицы – румяными, ароматными блинами. И, конечно же, в завершение мероприятия по давней традиции было сожжено чучело Масленицы: «Гори, гори ярче, чтоб лето было жарче!»”.
У російському стилі відсвяткували “Масленицу” й у Перевальську. На фото, зроблених окупаційним інформаційним агентством “ЛуганскИнформЦентр”, простежуються результати пропаганди. Святкові столи з самоварами, бубликами, повітряні кульки з написом “Россия”.
А ось у Станиці-Луганській “библиотека-филиал для детей” разом із співробітниками “отделения социально-бытовой адаптации Станично-Луганского комплексного центра социального обслуживания населения” провели для населення “фольклорные посиделки «Барыня-Масленица»”.
“Участники мероприятия познакомились с традициями и приметами, связанными с праздником, а также отвечали на вопросы викторины и участвовали в конкурсе на самый ажурный блин”, - повідомляє інформаційний портал “ZOV ЛНР”.
Цього року з 15 по 17 березня відбулися Президентські вибори в Росії. Тож на окупованій Луганщині велику увагу було приділено голосуванню. Аби місцеві жителі проголосували, окупанти створили всі умови та навіть влаштували для виборців театралізовану виставу з нагоди “Масленицы”. Це відбулося у Кадііївці.
“В Стаханове для избирателей организовали театрализованное представление «Гуляй, широкая Масленица». Вкусные блины и баранки, ароматный чай из самовара, русские народные песни – залог хорошего настроения на целый день”, - зазначає “ЛуганскИнформЦентр.
В Антрациті на території однієї із виборчих дільниць також підготували для жителів святкові столи з нагоди “Масленицы”.
“Хорошее настроение дарили антрацитовцам и творческие коллективы центра детского творчества, исполнив задорные песни и танцы. Ведь как раз в эти дни наша страна отмечает любимый всеми праздник Масленицы. Люди угощались традиционными блюдами, вкусные блины и сладости понравились всем”, - повідомляє ворожий ресурс “Луганьмедиа”.
Отже, святкування Масниці в окупованій Луганській області відбулося не тільки у російському стилі та з відповідною атрибутикою, а й під час президентських виборів у Росії.
Авторка: Юлія Канзеба
