Молоді люди, які були змушені покинути свої домівки через російську окупацію та бойові дії, отримали статус ВПО чи біженця. Вони стикаються з низкою проблем, які негативно впливають на емоційний стан. Як молодь реагує на стрес та наявні проблеми? Чи вміє вирішувати їх? Чи знає, як покращити ментальне здоров’я? Про це читайте в матеріалі видання “ТРИБУН”.
На вразливість молоді впливає стрес: втрата домівки та звичного оточення, недостатність психологічної підтримки, проблеми з працевлаштуванням і пошуком житла, фінансові труднощі. Молоді люди переживають емоційне потрясіння внаслідок російського вторгнення та воєнних дій в Україні.
Інтеграція в нове суспільство
Софія Бісюкова — 17-річна переселенка з Сєвєродонецька. Після початку повномасштабного вторгнення вона з родиною переїхала до Умані. Дівчина зазначає, що переживання на фоні чужої думки можуть стати на заваді знайомствам чи інтеграції в новий колектив.
Спочатку досить нелегко “влитися” в нове коло знайомих, адже кожен з них сприймає тебе по-своєму. Дехто зневажливо та зверхньо ставиться до переселенців. Дехто може образити своїми висловлюваннями, не замислюючись, що він травмує людину.
Колись я йшла з подругою та обговорювала обстановку вдома, в Сєвєродонецьку, і п’яний чоловік почав чіплятися до нас і звинувачувати: “Навіщо ви сюди приїхали? Краще б там сиділи. Це через вас почалася війна!
Про свої проблеми у новому житті за кордоном розповідає Марія Наугольна. Вона переїхала з Луганської області до Німеччини після повномасштабного вторгнення та російської окупації. Зараз дівчина дистанційно закінчила 10 клас в українській школі, паралельно відвідуючи німецьку. Школярка зазначає, що переїзд та втрата старих друзів і знайомих негативно вплинули на її емоційний стан. Марія мала проблеми з однокласниками, зокрема цькування та зарозуміле ставлення до неї.
Мені було дуже складно, бо майже ніхто не хотів зі мною спілкуватися. На кожній перерві я сиділа сама.
Також Марія розповіла, що дехто з місцевих обурений, що Німеччина виплачує грошову допомогу українським біженцям.
“Було б краще, якби Україна віддала окуповані території, завершилася війна, й усі біженці повернулися додому”, — казали вони.
А ось 23-річний переселенець Артем з Луганщини нині живе у Києві. Він зауважив, що інтеграція в нове суспільство далася йому досить легко. Хлопець не мав проблем чи конфліктів у своєму оточенні, був більш відкритим до знайомств.
25-річний Максим виїхав з Луганської області після 24 лютого 2022 року до Ізраїлю — там на нього чекали батьки. Хлопець розповів, що важко було пристосуватися до нових умов та оточення. Однак йому пощастило, що поряд були батьки, які допомагали адаптуватися до нових правил, традицій країни. Максим зазначив, що біженці за кордоном змушені шукати якість “ланцюжки”, щоб знайти україномовних або російськомовних людей. Це потрібно для того, щоб розібратися з будь-якими місцевими питаннями, знайти роботу та житло.
Крім того хлопець розповів, що не всі іноземці з розумінням ставляться до біженців з України.
Вони кажуть: “Навіщо він сюди приїхав?” “Чому не залишився в Україні?” Іноземці ставляться до нас не так, як до своїх.
До того ж, різні віросповідання людей призводять до конфліктів та непорозумінь.
Питання мовного бар’єру для біженців завжди залишається актуальним. Володіння мовою допоможе в іншій країні відстояти свої права й інтереси, пояснити симптоми лікарю чи просто завести знайомства.
Адаптація в новому суспільстві відбувається у всіх поступово. Потрібен час, щоб людина пристосувалась до звичаїв, нових знайомих, гумору, культури та менталітету.
Проблема працевлаштування
Основна проблема при працевлаштуванні за кордоном — незнання мови. Через це складно порозумітися з роботодавцем. Пощастить, якщо знайдеться україно- чи російськомовна людина, яка допоможе комунікувати з працедавцем.
Наступною проблемою є легальність роботи. Наприклад, уряд Ізраїлю дав дозвіл на офіційне влаштування на роботу біженцям з України лише в червні 2022 року. “До цього доводилося шукати якусь нелегальну або “чорну” роботу”, — розповідає біженець Максим.
Щоб легально почати працювати, потрібно отримати спеціальну робочу візу терміном на 5 років, яку видає Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю. Зазвичай їх видають фахівцям, які є важливими в сфері економіки. Тому цей бюрократичний процес є складним і довготривалим, що заважає молоді досягти фінансової стабільності і незалежності.
Також пережиті стресові ситуації можуть завадити біженцям ефективно шукати роботу. На це впливає і переїзд, і адаптація в новій країні, і складний психологічний стан людини.
Через обмеження або навіть відсутність освіти українці можуть працювати переважно на низькооплачуваних спеціальностях без перспектив розвитку та кар’єрного зростання.
До прикладу, у Німеччині вивчення мови — вже не пріоритет, тому українців відправляють на роботу, й мовне питання перекладається на роботодавця. Лише стан здоров’я може стати дійсно вагомою причиною відмовити у прийнятті на роботу. Всі інші проблеми — кваліфікація, умови, побажання щодо виду роботи стають другорядними питаннями.
Однак працевлаштуватися складно нині й в Україні. І для молодих вимушених переселенців це тягне за собою низку проблем, такі як брак грошей, соціальна ізоляція, психологічні проблеми тощо.
Раніше ми повідомляли, що роботодавці можуть отримати від держави компенсацію витрат на оплату праці працевлаштованих за направленням центрів зайнятості внутрішньо переміщених осіб. Тривалість цієї компенсації становитиме 6 місяців, протягом яких роботодавець зобов’язаний забезпечити гарантії зайнятості ВПО. Для тих, хто має додаткові гарантії в працевлаштуванні, тривалість може складати навіть 12 місяців.
Крім того, Луганська обласна служба зайнятості запровадила новий сервіс для мешканців регіону, які шукають роботу чи планують підвищити свою кваліфікацію. Фахівці служби готові допомогти з працевлаштуванням, професійним навчанням та пошуком потрібних кадрів, працюючи дистанційно.
Наразі на Львівщині для ВПО пропонують працевлаштування з безкоштовним проживанням у гуртожитку з різноманітними вакансіями.
Проблема з пошуком житла
Питання пошуку житла залишається наразі ключовим та найгострішим для ВПО та біженців. Знайти нормальні та комфортні для себе умови проживання у воєнний час дуже складно. Високі ціни на оренду помешкання, відсутність необхідного доходу та соціальної підтримки від держави становлять проблему з проживанням як в Україні, так і за кордоном.
Переселенець з Луганщини Артем також зазначив, що у період воєнного стану в Україні важко знайти житло, де можна відчувати себе як удома.
Отже, людям, які евакуювалися з небезпечних територій, надають безкоштовне житло в різних куточках України. Зокрема, на заході та півдні країни. Зі списками контактів можна ознайомитися в матеріалі видання “ТРИБУН”.
Без необхідної підтримки волонтерів, ЦНАПів чи державних установ самому дуже складно знайти житло чи дізнатися умови оренди.
Недостатні освітні можливості
Через недостатні освітні можливості українська молодь має проблеми з подальшим працевлаштуванням, можливостями соціальної та економічної інтеграції.
Внаслідок бойових дій в Україні школярі та студенти покидають свої населені пункти та переривають навчання. Українські освітні центри допомагають вступникам із тимчасово окупованих територій отримати український атестат або вступити без національного мультипредметного тесту. Школярі можуть дистанційно пройти ДПА та за її результатами отримати свідоцтво. А вже маючи український атестат, абітурієнт може скласти НМТ або вступити до вищого закладу освіти за спрощеною процедурою без іспиту. Для цього необхідна лише реєстрація (прописка) — підтвердження, що людина дійсно проживає на окупованій території. Ознайомитися з детальною інформацією можна тут.
Дистанційне навчання не замінить очного формату, однак у деяких регіонах України наразі школярі та студенти вимушені навчатися в онлайн-форматі через безпекову ситуацію. Молоді люди зазначили, що це дуже гальмує сам процес навчання. Учні та студенти не такі уважні на уроках та лекціях. Внаслідок постійних стресів когнітивні функції знижені, погано запам’ятовується інформація. До того ж, не всі мають необхідну техніку чи якісний зв’язок для навчання дистанційно.
Міністерство освіти і науки України дбає про зручне та ефективне навчання. Так, учні й студенти можуть подати заяву до свого навчального закладу про потребу в планшеті чи ноутбуці для уроків. Насамперед право на отримання техніки мають такі категорії:
- малозабезпечені чи багатодітні сім’ї;
- внутрішньо переміщені діти;
- діти з особливими освітніми потребами;
- діти з інвалідністю;
- діти, які позбавлені батьківського піклування.
За додатковими запитаннями можна звернутися на пошту Міністерства.
Про що мріє молодь?
Максим в Ізраїлі мріє про досконале вивчення англійської мови, щоб вільно спілкуватися в будь-якому куточку світу:
Також хочу знайти гарний варіант для проживання за кордоном. Придбати власний дім, вивчити мову цієї країни. Але не заперечую того, що всі ми повернемося в Україну і все налагодиться.
Марія Наугольна в Німеччині також мріє про вільне володіння англійською та німецькою мовами. Окрім цього, дівчина має плани повернення додому та навчання в українському ВНЗ:
Мрію вступити в український університет. Знаю, що це буде складно, адже зараз я більш зосереджена на німецькій школі та на вивченні мови, але все ж буду наполегливо працювати.
Переселенка в Умані Софія Бісюкова найбільше хоче вивчитися та здобути спеціальність “Готельно-ресторанна справа”. У найближчому майбутньому вона планує відкрити власну справу.
Артем у Києві зазначив, що, на його думку, мрії — це ті побажання, що ніколи не збудуться. Але хлопець найбільше за все хотів би миру в усьому світі, міцного здоров’я для всіх людей та соціального благополуччя.
Що порадить молодь?
Розмова з героями дала можливість дізнатися більше про їхні особисті проблеми та способи їх вирішення. Щоб краще та швидше інтегруватися в нове суспільство, необхідно бути більш відкритим та розкутим. Не боятися чужого осуду та відкинути сором’язливість. Навчитися просити про допомогу, коли це потрібно, та допомагати іншим.
“Працювати в міру своїх можливостей”, — наголошує Максим.
Як молодь може самостійно піклуватися про своє ментальне здоров’я?
Лайф коучиня Вероніка Чекалюк стверджує, що навколишнє середовище має великий вплив на людський спокій та гармонію:
Якщо ми говоримо про молоду людину, то важливо спочатку проаналізувати, у якому вона середовищі. Дуже часто людина намагається змінюватися, але її оточення настільки потужно в негативному сенсі впливає на її моральний стан, що їй це дуже важко дається.
Немає певної універсальної формули, щоб сказати, наприклад: “Випий води - й ти втамуєш спрагу”. Це індивідуальний підхід до кожного. Однак є загальні практики та поради, які можуть допомогти подбати про себе:
- Фізична активність. Якщо в людини є здоров’я, то це вже велика перевага до підтримки морального стану.
- Медитація. Це може бути звичайна ранкова або вечірня молитва. У цей момент людина розслабляє свою нервову систему й налаштовується на позитив.
- Спілкування з самим собою. Це дуже важлива “вправа” для підтримки морально-психологічної стабільності. Це як влаштувати побачення з собою. Важливо збалансувати свій психологічний стан та пізнати самого себе. Запитати: “Чого мені не вистачає в житті? Якими кроками я можу рухатися, щоб досягти того, чого мені бракує?”
- Харчування. Зараз така ситуація, коли люди “заїдають” стрес, тривожність та депресії. Страждає і фізичне тіло, і духовність.
- Графік сну та створення комфортних умов для відпочинку (щоправда, коли один терапевт мені порадив пити мелатонін, а я кажу: “А як можна пити мелатонін і двічі за ніч бігати в бомбосховище?”).
Медитація, дихальні вправи, м’язове розслаблення, самомасаж, хобі та творчість допоможуть людині підтримати своє ментальне здоров’я.
Вероніка Чекалюк вважає, що організм дзеркалить те, що знаходиться довкола, а ось планування і встановлення цілей на день — це те, що є важливим кроком у запобіганні депресії.
Серед найпоширеніших проблем молоді віком від 16 років є переймання моделі поведінки батьків.
Тут важливо, щоб у родині був здоровий мікроклімат: повага, здорова комунікація.
В Україні створили онлайн-чат “Krisenchat Ukrainian” психологічної підтримки для дітей та дорослих. Проконсультуватися чи просто поговорити можна безкоштовно, конфіденційно та в будь-який час.
У Полтаві ВПО надають безкоштовну двотижневу психологічну реабілітацію за підтримки досвідчених фахівців. На цей період забезпечується також безкоштовні умови проживання, триразове харчування та сучасні методики.
За допомогою спеціальних сервісів та гарячих ліній молодь може отримати необхідну психологічну допомогу, знайти підтримку та поділитися своїми емоціями з досвідченими фахівцями.
Матеріал підготовлений в рамках проєкту “Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними журналістами”, який реалізує ГО “Вінницький прес-клуб” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії.
