Дарина Родькіна – художниця з Дніпра. Дівчина створює мотивуючі стінописи у багатьох деокупованих та прифронтових містах разом зі своєю командою з благодійної організації “Культурні сили України”. Основна мета робіт Дарини – допомогти місцевим знайти в собі сили на боротьбу та нагадати, що попри все життя триває.
Виданню ТРИБУН Дарина розповіла про ідею створення муралів на постраждалих від російського вторгнення територіях, зокрема на Донеччині, а також про реакцію місцевих мешканців на незвичайний розпис стін.
Дарина присвячує малюванню ледь не все своє життя. З самого дитинства вона приділяла значну увагу творчості:
“Я малювала будь на чому, будь-де та будь-коли. Навіть у школі замість уроків обирала малювання. Заглиблювалася у фантазійні сюжети, але й любила зображувати на полотні природу. Я дуже багато створила пейзажів Дніпра – міста, в якому я виросла”.
З повномасштабним вторгненням сюжети картин Дарини змінилися – стали більш серйозними та символічними.
“Мистецтво існує для рефлексії. Саме через українські мотиви у своїх картинах можна проглянути тему війни, глибоко поміркувати над цим”, – каже художниця.
Згодом дівчина доєдналася до волонтерської організації “Культурні сили України”, в якій разом з командою виїжджала у прифронтові та деокуповані міста з благодійною справою – розпис стін мотивуючими сюжетами.
“Я побачила в соціальних мережах “Культурних сил України” допис про те, що митці з цієї організації їздять деокупованими містами та створюють там мотивуючі мурали. Я зголосилася поїхати разом з ними. Пізніше відправила свої ескізи на затвердження, бо кожен з них мав нести у собі сенс”, – розповідає дівчина.
Дарина також зазначає, що кожна поїздка на прифронтову або деокуповану територію – це обов’язкова співпраця не тільки з обласною адміністрацією, аби отримати дозвіл на розпис стін, але й домовленості з військовими, щоб усвідомлювати всі ситуацію в регіоні, аби подбати про свою безпеку.
Поїздка у Донецьку область мала велике значення для Дарини. Основна ідея муралів – популяризація української культури та мотивуючі меседжі, які б надавали сил та наснаги місцевим мешканцям громади.
“Ми вже відвідали Покровськ, Селидове, Мирноград, Добропілля, дуже багато інших маленьких міст та селищ. Кожне з цих міст особливе по-своєму. Там було створено багато стінописів з цитатами видатних українських письменників – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, Павла Тичини, Григорія Сковороди. Я склала дуже велику збірку цитат та невеликих віршів, і малювала разом з ними те, що мені відгукувалося. Хотілося не просто закрити простір яскравою картинкою, а залишити разом з тим щось глибоке”, – згадує дівчина.
Дарина Родькіна розповідає, що отримує багато позитивних відгуків від мешканців регіонів, де їй довелося залишити стінописи:
“Мені запам’ятався Мирноград. Місто, яке, на мою думку, любить мистецтво. Дуже багато людей, які проходили повз, коли я малювала, цікавилися тим, що я створюю. Деякі навіть питали, чи зможу я помалювати на їхній будівлі. Отримала багато теплих слів. А коли ми вже повернулися додому, офіційний акаунт Мирнограду в інстаграм опублікував допис зі словами подяки”, – розповідає дніпрянка.
Особливе значення для Дарини має мурал в Покровську, що на Донеччині:
“Це була будівля школи, до якої приїздили евакуаційні автобуси. І саме на цьому муралі була цитата з твору Олени Теліги: «Ти приймеш знов життя і так захочеш жити!». Це було дуже символічно, бо втратити рідний дім або евакуюватися з нього – дуже важко. Мені хочеться вірити, що цей стінопис додає хоча б трішки сил містянам пережити ці страшні події”.
Дарина Родькіна вже зараз планує відновити поїздки на Донеччину, Харківщину та Херсонщину, щоб створити нові мурали, які матимуть важливий сенс для місцевих мешканців.
Дарина разом зі своєю подругою, якій вдалося виїхати з окупації, планує створити виставку картин. Цей проєкт має розповісти глядачам про проблеми людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
“Ця історія - про життя в окупації та неможливість спілкування з близькими, які знаходяться в Україні. Про те, як важливо мати мрію в те, що ви все ж таки зустрінетесь. Також ми нагадаємо, що люди в окупації не покинуті, не відчужені від підконтрольної частини України”, – зазначає дівчина.
