Станом на середину жовтня 2024 року 3,67 мільйона українців мають статус вимушених внутрішніх переселенців. Найбільшу частку з них складають вихідці з Донецької області (24%), найменшу – з Луганської (7%). Однією з основних проблем, яку переселенці вважають нагальною, є житлове питання – скасування грошової допомоги, економічна криза та високий рівень безробіття впливають на спроможність переміщених осіб самостійно орендувати житло. У цьому випадку, а також відразу після евакуації, вони мають змогу звернутися до шелтерів та гуртожитків, організованих міськими та селищними військовими адміністраціями.
Зазвичай такі заклади або є транзитним майданчиком для ВПО, щоб відновитися після евакуації, поки ті шукають постійне житло, або ж самі стають їхнім довготривалим прихистком. Журналістка ТРИБУН поспілкувалася з керівниками кількох таких закладів та дізналася більше про їхню діяльність.
Гуртожитки у м. Київ: вул. Миколи Ушакова 8-А та вул. Левка Лук'яненка 2-З
У листопаді 2022 року на базі гуртожитку Європейського університету було відкрито гуманітарний хаб-шелтер для ВПО. У липні 2024 року ще один шелтер був створений вже на базі Українського державного університету ім. Михайла Драгоманова. Загалом обидва шелтери надають прихисток для 765 переселенців.
“Для заселення потрібні паспорт, довідка ВПО та, звісно, ми обов’язково вимагаємо флюорографію. Є випадки певних захворювань, тому при заселенні обов’язково відбувається огляд у нашого лікаря та потрібна наявність чинної флюорографії”, — розповіла керівниця закладів.
Заселення здійснюється на платній основі – від переселенців вимагається сплата лише комунальних послуг.
“Пріоритизації під час поселення немає у нас жодної. Будь-яка внутрішньо переміщена особа може проживати, у нас зараз було заселення людей з Харківщини, з Сум, з Олешок Херсонської області. Тобто немає такого, що ми беремо ВПО тільки з Лисичанська або з Луганської області”.
Згідно з меморандумами, які були заключені з університетами, проживати в шелтерах внутрішньо переміщені особи можуть до кінця бойових дій на тих територіях, на яких вони зареєстровані.
“У нас є на обох гуртожитках юристи, працюють психологи, працюють лікарі. Це – наша первинна та вторинна ланка. Є культурні та соціальні послуги, впроваджуватимемо проєкт життєстійкості. Лисичанський ЦНАП, представники Пенсійного фонду також працюють, тобто ми намагаємося забезпечити наших переселенців усіма послугами, яких вони потребують”, — розповіла пані Тетяна.
Шелтер для переселенців у м. Дніпро, провулок Ялицевий, 5
Шелтер у Дніпрі працює для переселенців ще з травня 2022 року, і досі має попит. За словами керівниці Ганни Рясної, наразі в гуртожитку проживає понад 100 осіб.
“З документами для заселення ситуація у кожного різна. Якщо це евакуація, ми можемо взяти людей і без документів, а потім допомогти їх відновити, якщо, наприклад, людина їх втратила чи вони згоріли”, — розповіла керівниця шелтеру.
Перші дні проживання у гуртожитку безкоштовні, якщо ж людина або родина вирішить залишитися на місяць, то доведеться заплатити півтори тисячі гривень.
“В першу чергу, заселяємо мам з дітьми, загалом – жінки, діти, жінки-пенсіонери, люди з інвалідністю у нас в пріоритеті”, — повідомила Ганна.
Від решти гуртожитків для переселенців цей відрізняється тим, що прагне стати транзитним майданчиком для евакуйованих та ВПО. Пані Ганна каже, що на базі шелтеру вони проваджують комплекс заходів, щоб люди якомога швидше ставали самостійними та знаходили постійне місце для проживання.
“Ми допомагаємо їм знайти роботу, направляємо їх до фондів, які надають гроші. Ми – майданчик для тимчасового перебування. Наприклад, людина до нас приїхала, потім вона трішки освоїлась, знайшла роботу і поїхала далі в самостійне життя. Це – ідеальний варіант. Але так не буває завжди, бо, наприклад, пенсіонери собі роботу знайти не можуть, мамам з дітками також важко, тому вони залишаються надовше. Кожна історія людини, яка до нас потрапляє, розкручується індивідуально”, — пояснила пані Ганна.
На базі шелтеру працює центр денного перебування для дітей, в якому найменшим переселенцям пропонують творчі майстер-класи та заняття, освітні активності та допомогу з навчанням. Також тут проводять творчі майстер-класи для дорослих і дітей, безкоштовні заняття фітнесом, цифровою грамотністю, арттерапією, українською літературою, мовою, розвивальними ігропрактиками та тренінгами.
“Моя родина дуже вдячна цьому шелтеру і всім, хто відповідальний за його існування. Виїхавши з-під обстрілів, ми думали, що зустрінемося з нерозумінням та негативом, однак у цьому місці нас прийняли з відкритими обіймами, допомогли відновити втрачені документи та речі, виявили неабияку підтримку дітям”, — розповіла нашій журналістці мешканка гуртожитку, яка забажала залишитися анонімною.
Мешканців Донецької області евакуйовують з найгарячіших точок лінії зіткнення до кількох областей України. Поселення здійснюється у Рівненській, Чернівецькій, Закарпатській та Полтавській областях.
У випадку евакуації родин з дітьми із зони бойових дій, новоспечені переселенці можуть отримати безкоштовне житло. Після прибуття до пункту призначення, ВПО отримують необхідну гуманітарну, медичну та психологічну допомогу, а також разову виплату в розмірі 10 800 гривень на одну особу від ЮНІСЕФ або УВКБ ООН, якщо така допомога раніше не була отримана.
Зауважимо, що евакуація здійснюється безкоштовно. Для отримання консультації необхідно зателефонувати на гарячу лінію Донецької ОВА з питань проведення евакуації за номером: 0 800 408 911.
Для евакуації тяжкохворих і людей з інвалідністю діє номер: 0 800 332 614.
Співавтор: Євген Ільченко
Матеріал створено в межах проєкту "Підтримка професійної журналістики під час війни", що реалізується ГО "Інтерньюз-Україна".
Читайте також: Евакуація з прифронтових та тимчасово окупованих населених пунктів Луганщини й Донеччини: детально про те, як виїхати
